Контейнерні термінали Квай Чунг у Гонконзі. Фото: Кайл Лам / HKFP. Використано з дозволу правовласників.

Ця стаття була написана Хань Тсе і опублікована в Hong Kong Free Press 15 лютого 2025 року. Перекладена та відредагована версія нижче публікується в рамках угоди про контент-партнерство.

Гонконг мимоволі опинився втягнутим у торговельну війну між США та Китаєм, коли президент США Дональд Трамп запровадив нові тарифи на китайські товари, спрямовані на продукцію міста.

1 лютого Трамп видав указ про введення додаткового 10% тарифу на весь імпорт з Китаю та Гонконгу – додатково до тих зборів, які вони вже сплачують. Новий збір стосується і пакунків низької вартості, які раніше могли ввозитися до США безмитно.

Пекін відповів уведенням тарифів на американський імпорт, зокрема, на енергоносії та обладнання. Уряд Гонконгу розкритикував США за ігнорування статусу міста як «окремої митної території» від материкового Китаю. Він також пригрозив подати скаргу до Світової організації торгівлі (СОТ). Пекін вже подавав скаргу до СОТ 4 лютого.

Однак скарги до СОТ, швидше за все, зайдуть у глухий кут, оскільки система арбітражу міжнародних торговельних суперечок вже багато років паралізована через рішення США заблокувати призначення суддів до Апеляційного органу СОТ – вищого арбітражного органу організації.

Гонконг не вперше потрапляє під перехресний вогонь торговельної війни між США та Китаєм.

Hong Kong Free Press розглядає хронологію торговельного конфлікту між США та Китаєм, митний статус Гонконгу та чому скарга до СОТ може не мати особливого ефекту.

Хронологія торговельної війни між США та Китаєм

У березні 2018 року, під час свого першого президентського терміну, Трамп оголосив про введення тарифів у 25% на сталь і у 10% на алюміній на імпорт з більшості країн, включно з Китаєм.

Невдовзі після цього він запровадив додаткові 25% збори на понад 1 300 китайських товарів – від електронних сенсорних екранів і медичних препаратів до акумуляторів і деталей для літаків.

Тоді Трамп звинуватив Китай в «інтелектуальній крадіжці» та «нечесній» торговельній практиці. У відповідь Пекін у квітні 2018 року запровадив тарифи на американський імпорт, включно зі свининою, соєю та автомобілями.

Протягом наступних місяців дві найбільші економіки світу обмінювалися тарифами за принципом «око за око», і зрештою нововведення торкнулися китайських товарів на суму щонайменше 300 мільярдів доларів США та американських товарів на суму 110 мільярдів доларів США.

Торговельна війна стишилася лише після того, як на початку 2020 року США та Китай підписали торговельну угоду, в якій Пекін зобов'язався закупити американських товарів на 200 мільярдів доларів. Однак Вашингтон заявив, що Пекін не дотримався цього зобов'язання.

Тарифи, запроваджені Трампом, продовжив його наступник Джо Байден, який ще більше обмежив продаж напівпровідників та іншої високотехнологічної продукції до Китаю.

Байден також підвищив тарифи на стратегічний імпорт з Китаю, такий як електромобілі та найважливіші корисні копалини, зіткнувшись із необхідністю змагатися на виборах у 2024 році проти Трампа, який пообіцяв 60% тарифи на китайські товари.

На початку лютого, всього через кілька тижнів після того, як він склав присягу як президент, Трамп запровадив додаткові 10% тарифи на китайські товари.

Він також скасував звільнення від мита «de minimis» для імпорту вартістю до 800 доларів США – крок, який може вплинути на діяльність китайських гігантів електронної комерції, таких як Shein і Temu, які користуються популярністю в США.

Пекін у відповідь запровадив мита на імпорт вугілля, скрапленого природного газу та інших товарів зі США.

Гонконг як «окрема митна територія»

Гонконг, який до 1997 року був британською колонією, здавна вважався центром міжнародної торгівлі. Він також був одним із членів-засновників СОТ, створеної у 1995 році.

Мініконституція Гонконгу, Основний закон, стверджує, що місто є «окремою митною територією» і що воно може вступати в міжнародні торговельні організації та угоди як окремий від материкового Китаю суб'єкт.

З 1992 року місто також користується особливим статусом згідно з законодавством США, отримуючи преференції від Вашингтона в економіці та торгівлі.

Однак у 2020 році Трамп підписав указ, згідно з яким тарифи, які він запровадив проти Китаю на два роки раніше, також застосовуються до імпорту з Гонконгу.

Указ, виданий після того, як Пекін запровадив закон про національну безпеку в червні 2020 року, фактично призупинив особливий статус Гонконгу.

Відтоді гонконгівський експорт до США має маркуватися як такий, що «виготовлений у Китаї», і обкладається тими ж тарифами, що й китайські товари.

Запроваджені Трампом додаткові 10% збори на китайські товари та призупинення звільнення від мита «de minimis» також застосовуються до всього імпорту з Гонконгу.

Згідно з офіційними даними, у 2024 році США були третім найбільшим торговельним партнером Гонконгу. Щороку Гонконг імпортував американські товари вартістю близько 206 мільярдів гонконзьких доларів і експортував товари на понад 295 мільярдів гонконзьких доларів до США, включно з місцевим експортом та реекспортом.

Очікується, що нові американські тарифи вдарять по гонконзькому бізнесу, який має ланцюги постачання у материковому Китаї, а також співпрацює з роздрібними торговцями в електронній комерції.

Чому скарга до СОТ може бути марною

Хоча міська влада Гонконга применшує вплив тарифів Трампа, вона також звинуватила Вашингтон у порушенні правил міжнародної торгівлі.

Місто попередило, що якщо Вашингтон не «виправить свої помилки», воно може вжити «всіх можливих заходів» для захисту своїх інтересів, включно з потенційним зверненням до Світової організації торгівлі.

Однак скарга до СОТ може не мати значного ефекту.

Процес вирішення спорів у СОТ починається з консультацій між сторонами спору. Якщо це не вдається, спеціальна група експертів, що складається з трьох-п'яти експертів, виносить рішення в першій інстанції. Країни можуть оскаржити рішення групи експертів в Апеляційному органі.

Апеляційний орган є найвищим арбітражним органом СОТ з розгляду торговельних спорів, до складу якого входять сім експертів з міжнародного права та торгівлі. Для розгляду справ необхідна присутність щонайменше трьох членів Апеляційного органу.

На початкових етапах торговельної війни у 2018 році Пекін вже подавав позов проти США до СОТ. У 2020 році вона постановила, що тарифи Трампа на китайську продукцію порушують встановлені правила торгівлі.

США подали апеляцію в жовтні 2020 року. Однак справа перебуває в підвішеному стані, оскільки Вашингтон заблокував призначення суддів до Апеляційного органу СОТ, фактично зупинивши його роботу з грудня 2019 року.

Вашингтон звинуватив Апеляційний орган СОТ у «постійному перевищенні повноважень» у своїх рішеннях і недотриманні правил СОТ. Тодішній президент США Барак Обама почав блокувати призначення до Апеляційного органу в 2016 році, і це продовжувалося за адміністрацій Трампа і Байдена.

СОТ попередила, що рішення групи експертів «ризикують бути оскарженими “в порожнечу”, якщо не буде знайдено вихід із глухого кута».

Станом на сьогодні, 32 рішення СОТ залишилися підвішеними – включно з апеляцією США на рішення 2020 року щодо тарифів Трампа.