Зображення Syed Wasiq Shah з Pixabay. Використовується за ліцензією Pixabay. Вільне використання.

Правова система Пакистану стикається з серйозними проблемами, серед яких недостатня прозорість, втручання в судову систему та широко поширена корупція. Індекс сприйняття корупції (СРІ) 2024 від Transparency International та Індекс верховенства права 2024 від World Justice Project (WJP) вказують на погіршення тенденції, що загрожує інституційній стабільності Пакистану. Звіти показують, що судовий нагляд залишається слабким, політичні сили втручаються в судову систему, а свобода преси зменшується, і все це при тому, що корупційні практики продовжують поширюватися в державних установах.

Останні зміни в законодавстві через конституційні поправки та нові кіберрегулювання, разом із протестами суддів, загострили напругу в правовій системі та громадянському секторі Пакистану. Обмеження цифрової свободи слова посилилися через зміни в Законі про запобігання електронним злочинам (PECA), а Закон про практику та процедуру Верховного суду запровадив реформи, що зменшили повноваження головного судді. Судді та юристи протестують, вважаючи ці зміни загрозою судовій незалежності та справедливому застосуванню закону.

Індекс верховенства права 2024 року

Індекс верховенства права WJP оцінює 142 країни на основі восьми ключових аспектів інституційної міцності, правової цілісності та якості управління. Останній рейтинг Пакистану відображає слабкі загальні показники, він посів 129 місце зі 142 країн. Країна посідає одне з найгірших місць у сфері підзвітності уряду, незалежності судової системи та боротьби з корупцією — питаннях, які погіршилися за останні роки.

За даними правозахисних організацій, Пакистану терміново потрібні судові реформи, оскільки в його судовій системі накопичилося 2,4 мільйона нерозглянутих справ, зокрема 57 000 – на рівні Верховного суду. Затримки в судових процесах ускладнюються ще більше через нестачу 15 000–20 000 суддів та недостатню кількість судових установ.

Судова система Пакистану функціонує з обмеженими можливостями, оскільки не вистачає 1005 суддів з 4 144 санкціонованих посад, що призводить до того, що її операційна спроможність становить щонайменше 75 відсотків. Із 2 364 суддівських посад у районних судах Пенджабу наразі є 822 вакансії. Аналогічно, судова система в Сінді, ХП, Белуджистані та Ісламабаді стикається з подібною кількістю вакансій на суддівських посадах. Судова система працює в умовах гострого дефіциту, оскільки на 251 мільйонне населення країни припадає 4 000 суддів, які мають розглядати 2,26 мільйона справ, що перебувають на розгляді. У країні один суддя припадає на кожні 62 817 громадян.

Скріншот із сайту World Justice Project. Чесне використання.

Серйозною проблемою є слабкий контроль з боку уряду: у категорії нагляду індексу верховенства права Пакистан посідає 103-тє місце у світі. Судова система ослабла, коли політичні сили почали безпосередньо втручатися через Закон про практику та процедуру Верховного суду, який обмежив повноваження Головного судді, послабивши здатність суду стримувати виконавчу владу. Важливі демократичні засади продовжують руйнуватися, оскільки законодавча система не здатна притягнути виконавчу гілку влади до відповідальності, а ЗМІ стикаються з дедалі жорсткішими обмеженнями.

Щодо рівня корупції в країні, то за індексом WJP Пакистан посідає 120 місце зі 142 країн. Згідно з останнім звітом Transparency International, 35% пакистанців вважають, що корупція погіршилася за останній рік, а кожен четвертий громадянин платить хабарі за найнеобхідніші послуги.

Найбільш вразливими до корупційних практик є правоохоронні органи та судові установи, що погіршує довіру громадськості до системи правосуддя.

Недостатня прозорість уряду погіршує ці проблеми: Пакистан посідає 106-е місце у світі за цією категорією індексу верховенства права. Громадськість має обмежений доступ до важливої інформації, оскільки ключові рішення часто приймаються за зачиненими дверима. Тим часом, новинні організації стикаються зі зростаючими обмеженнями свободи преси, а журналісти стикаються з цензурою, погрозами та юридичними наслідками за повідомлення про неефективне управління та корупцію в уряді.

Стан фундаментальних свобод у Пакистані погіршився до такої міри, що країна посідає 125-те місце зі 142 країн за рівнем захисту основних прав. Уряд посилив репресивні заходи, щоб обмежити політичну критику, і посилив переслідування релігійних та етнічних груп. Ці репресії проявляються у вбивстві журналіста Аршада Шаріфа, вимушеному вигнанні ютубера Імрана Ріаз Хана та зловживанні законами про богохульство. Права жінок також залишаються критично важливим питанням, про що свідчить вбивство Собії Батул Шах, вчинене з метою захисту честі, за спробу розлучення, а також вбивства шести жінок на північному заході Пакистану в листопаді 2024 року.

Безпека залишається серйозною проблемою: у рейтингу безпеки та порядку за індексом WJP Пакистан посідає 140-те місце зі 142 країн. Терористична активність продовжує зростати, особливо в прикордонних районах, де бойовики діють безконтрольно. Політичне насильство та вулична злочинність ще більше підірвали довіру громадськості до правоохоронних органів. Численні фінансові ресурси, виділені на військові програми, не допомогли державі встановити закон і порядок у сільських місцевостях та племінних регіонах.

Дотримання правових норм також залишається слабким: Пакистан посідає 127 місце у світі за впровадженням правил ведення бізнесу, податкового законодавства, захисту довкілля та гарантій прав працівників. Багато підприємств працюють нелегально, а ухилення від сплати податків є поширеним явищем. Через високі судові витрати та велику кількість нерозглянутих справ цивільна судова система посідає 128 місце у світі, а це означає, що правосуддя доступне лише для заможної пакистанської еліти.

Звіт про корупцію від Transparency International: Погіршення становища Пакистану

Дані Індексу сприйняття корупції Transparency International за 2024 рік свідчать про погіршення стандартів врядування в Пакистані, який посів 135-те місце зі 180 країн світу. Державні інституції стають дедалі більш вразливими до корупції, про що свідчить падіння національного рейтингу Пакистану на два пункти між 2023 і 2024 роками.

У своїй консультації за статтею IV за 2024 рік Міжнародний валютний фонд (МВФ) знову висловив занепокоєння щодо економічного управління Пакистану, наголосивши на нагальній потребі структурних реформ для підвищення підзвітності та прозорості. Згідно з доповіддю, судова система та поліція є найбільш корумпованими установами, оскільки посадовці часто отримують свої посади завдяки політичному фаворитизму та застосовують вибіркове правосуддя у важливих судових справах.

Антикорупційні закони країни часто не виконуються, оскільки слабкі механізми правозастосування дозволяють гучним корупційним справам уникати належного покарання.

Нещодавні правові суперечки

Політичний тиск дестабілізує судову систему Пакистану. Наприклад, 26-та поправка до Конституції, прийнята в жовтні 2024 року, викликала значні дебати та суперечки. Ця поправка, яка передає повноваження призначати суддів Верховного суду від судової влади до законодавчого органу, зазнала широкої критики з боку експертів-правників, оскільки вона підриває незалежність судової влади. Надаючи законодавцям контроль над призначенням суддів, поправка дозволяє їм призначати суддів, які відповідають їхнім політичним поглядам, одночасно послаблюючи здатність судової влади контролювати виконавчу владу.

Правові організації, а також адвокати та члени Асоціації адвокатів Верховного суду публічно засудили цю поправку, стверджуючи, що вона є спробою уряду маніпулювати судовими рішеннями на користь політичних інтересів. У січні 2025 року протести під Верховним судом в Ісламабаді переросли в жорстокі сутички між адвокатами та поліцією, що призвели до численних арештів і поранень.

Закон про запобігання електронним злочинам (зміни) 2025 року створив юридичні виклики, що загрожують інтернет-свободам і свободі вираження думок у Пакистані, надаючи державі більше контролю над цифровим контентом під розпливчастим приводом боротьби з «фальшивою інформацією». Відповідно до цієї поправки, громадяни, які поширюють в інтернеті інформацію, визнану неправдивою, можуть отримати до трьох років ув’язнення. Закон проти фейкової інформації не визначає чітких критеріїв, що саме вважати неправдивими даними, створюючи ризики для журналістів і дисидентів.

Human Rights Watch, Amnesty International та інші міжнародні правозахисні організації висловили своє занепокоєння з приводу цієї поправки, попередивши, що вона може бути використана для придушення цифрового дискурсу. Закон також запроваджує покарання за політичний контент і критику уряду, посилюючи державний контроль над платформами соціальних мереж.

Нагальна потреба в реформах

Судова система, правоохоронні органи та державні структури Пакистану терміново потребують реформування через глибоко вкорінену корупцію, загрози безпеці та політичне втручання, що підривають стабільність. Рішучі дії уряду необхідні для захисту громадянських свобод, підтримки незалежності судової системи та впровадження ефективних антикорупційних заходів. Без значущих реформ Пакистан ризикує зазнати подальшої нестабільності, що відлякуватиме інвесторів і підриватиме демократичні цінності.