Чи справді ШІ стане майбутнім інтернету? Ілюстрація, розроблена за допомогою штучного інтелекту, автор – Мухаммед Белло Бухарі (Muhammed Bello Buhari). Розміщено з дозволу автора.

Розмістивши відео в соціальній мережі, нині можна бути впевненим, що його за лічені секунди побачать люди в усьому світі. Де б ви не були – у віддаленому селі в Індонезії, на галасливих вулицях Сан-Пауло, в Бразилії, чи в бурхливому місті Лагос, в Нігерії, – ваше відео може подолати будь-які кордони, і миттєво досягнути уваги мільйонів людей. Сучасна інтернет-мережа забезпечує таку вільну комунікацію без жодних кордонів, сприяючи співпраці та обміну ідеями на будь-яких відстанях. Попри певні тимчасові обмеження, встановлені урядами, принципова уніфікована та функціональна структура інтернету залишається незмінною в усьому світі та виходить за рамки географічних і політичних кордонів.

Однак це все може змінитися. Так, у 2024 році розпочалися серйозні дискусії, що можуть змінити систему регулювання інтернету, і ці обговорення триватимуть і в 2025 році. Зокрема, йдеться про перехід від багатосторонньої моделі, в межах якої державні органи, підприємства, громадськість і представники технічної індустрії несуть спільну відповідальність, до моделі, в якій домінуватиме державна влада. Розглядаються такі питання, як відкритий інтернет, зв'язок, штучний інтелект (ШІ), цифрова інфраструктура, захист прав людини, а також Цілі сталого розвитку (ЦСР). Чільне місце в цих дискусіях займає критично важливе питання: Чи вдасться нам зберегти відкритий та доступний для всіх інтернет, що ґрунтується на моделі багатосторонньої участі?

Яким чином працює Інтернет – і чому це важливо?

Інтернет був розроблений за принципом децентралізованої мережі, в якій не існує жодного центру, що мав би повний контроль над нею. Завдяки такому принципу роботи існує можливість для рівноправного користування, впровадження різноманітних інновацій та вільного обміну думками. Наявність у мережі відкритих стандартів, що забезпечують безперешкодний обмін даними, та модель спільного доступу до інформації дозволило Інтернету стати інноваційною глобальною платформою, яка надає можливість кожному охочому самостійно розвивати нові мережі і не потребує дозволу з боку централізованого органу влади. Функціонування Інтернету базується на моделі взаємодії відкритих систем (Open Systems Interconnection, OSI), що складається з таких рівнів, як прикладний, представлення, сеансовий, транспортний, мережевий, канал передачі даних і рівень фізичної інфраструктури.

Такі компанії, як Facebook (Meta), Google і Amazon, спочатку зосереджувалися на прикладному рівні ( зокрема, на таких сервісах, як соціальні мережі, пошукові системи та інтернет-торгівля), з часом розпочали здійснювати вертикальну інтеграцію на різних рівнях, у тому числі в інфраструктурі, як-от використання підводних каналів зв'язку та центрів зберігання і обробки даних. Такий вертикальний розподіл призводить до консолідації влади, що дозволяє цим компаніям здійснювати контроль не лише над наданням послуг, але й над фізичним та мережевим рівнями інтернету. Таке зосередження впливу руйнує децентралізовану структуру, наділяючи їх надмірними засобами керування глобальними каналами зв'язку та викликає занепокоєння щодо можливих проявів форм монополізації. Зважаючи на таку динаміку, вкрай важливим є ефективне регулювання з метою забезпечення відкритості, всеосяжності та справедливого доступу на всіх рівнях мережі Інтернет.

Чому це так важливо?

Прикладний рівень Інтернету є основою невід'ємних складових повсякденного життя, таких як використання соціальних мереж, електронної комерції та вебперегляду. Нижче знаходиться мережевий рівень, який надає унікальні адреси IP-адреси пристроям по всьому світу, забезпечуючи зв'язок між ними. На сьогодні розподіл і контроль IP-адрес здійснюється на рівні ієрархічної системи під керівництвом Адміністрації адресного простору Інтернет (IANA) та Регіональних інтернет-реєстрів (RIR), що забезпечує справедливий розподіл і збалансований моніторинг. Однак, якщо контроль над IP-адресами буде централізованим, це призведе до встановлення величезної влади над глобальними засобами зв'язку та каналами передачі інформації. Саме тому питання інтернет-управління має вирішальне значення не лише для забезпечення захисту свободи слова, але й для відстоювання децентралізованих принципів, що лежать в основі роботи інтернету.

Чому 2025 рік є вирішальним

2025 рік є вирішальним моментом для майбутнього інтернету, який визначається двома глобальними тенденціями та ухваленням Глобального цифрового договору (ГЦД). По-перше, перед урядами країн постає дедалі більший виклик щодо регулювання діяльності цифрової екосистеми, який посилився внаслідок пандемії COVID-19. Вона продемонструвала незахищеність цифрових просторів перед поширенням дезінформації, кіберзлочинністю та порушенням приватності в Інтернеті, що призвело до посилення закликів до створення більш ефективної нормативно-правової бази.

До 2022 року понад чверть урядів у світі запровадили національні рамкові політики, спрямовані на регулювання цифрових платформ, онлайн-контенту та даних користувачів. Водночас державні моделі інтернету, які просувають такі країни, як Китай, змінюють цифровий ландшафт. Пропозиції Китаю щодо «Нового Інтернету», подані міжнародним організаціям, які встановлюють стандарти, таким як ISO та МСЕ, можуть дозволити державі контролювати кожен пристрій, підключений до мережі. Використовуючи поняття «національна безпека» та «цифровий суверенітет», влада обґрунтовує обмеження відкритості та інтероперабельності. Ця тенденція ще більше посилюється, оскільки такі країни, як Росія, декларують наміри створити ізольовані мережі, ставлячи під загрозу саму структуру глобального Інтернету як «мережі мереж».

Управління критично важливою інфраструктурою, зокрема IP-адресами, має вирішальне значення для збереження відкритості та доступності глобальної комунікації. Наприклад, уявімо собі невеликий бізнес у сфері електронної комерції в Кенії, який залежить від транскордонної торгівлі з клієнтами в Європі. Якщо глобальний Інтернет розпадеться на ізольовані мережі, такий бізнес може миттєво втратити доступ до міжнародних ринків, що загрожуватиме його існуванню. Цей сценарій підкреслює критичну важливість підтримки відкритого та взаємопов’язаного інтернету.

У відповідь на ці виклики у вересні 2024 року на Саміті майбутнього ООН був ухвалений Глобальний договір про цифровий розвиток (GDC), який отримав підтримку 193 держав-членів і став частиною ширшого Пакту заради майбутнього. Основні положення GDC включають зобов’язання щодо забезпечення загального доступу до інтернету, просування етичних стандартів у сфері штучного інтелекту, посилення міжнародної співпраці у сфері кібербезпеки та гарантування дотримання прав людини у політиці цифрового врядування. Крім того, документ спрямований на подолання цифрового розриву шляхом сприяння інклюзивному та справедливому розвитку цифрових технологій.

Зокрема, GDC підвищує статус офісу Генерального секретаря ООН з питань технологій у Нью-Йорку, перетворюючи його на центральний координаційний орган і консолідуючи повноваження, які раніше були розподілені між такими організаціями, як МСЕ та ЮНКТАД, що базуються в Женеві. Попри те, що ця зміна покликана оптимізувати управління цифровою сферою, вона викликає занепокоєння щодо можливого виключення недержавних суб’єктів із процесу ухвалення рішень. Критики побоюються, що централізація може призвести до маргіналізації багатосторонньої моделі управління інтернетом і знизити увагу до дотримання прав людини.

Ці події відбуваються напередодні майбутнього перегляду підсумків Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства (WSIS+20) у 2025 році, завданням якого є оцінка виконання рішень WSIS 2005 року, зокрема функціонування IGF. Ставки високі: майбутнє інтернету перебуває на роздоріжжі між демократичною відкритістю та авторитарним контролем.

Огляд IGF та WSIS+20: що на кону?

Однією з найактуальніших проблем є майбутнє Форуму з питань управління Інтернетом (IGF) — багатосторонньої платформи, заснованої під час WSIS 2005, яка підлягає переоцінці в межах огляду WSIS+20. Попри свої недоліки, зокрема відсутність повноважень для ухвалення рішень і суперечливий вибір країни-господаря (наприклад, Саудівська Аравія у 2024 році), IGF залишається однією з найефективніших платформ для діалогу між різними зацікавленими сторонами. Вона надає унікальний простір для дискусій щодо управління інтернетом, заснованих на правах людини та консенсусному підході.

Новим викликом є зміна акцентів у глобальних дискусіях: права людини дедалі частіше розглядають переважно через призму економічного розвитку, а не як основу таких свобод, як свобода вираження поглядів і громадська участь. Ця тенденція, спричинена впливовими державними суб'єктами та деякими міжнародними організаціями, відображає зростаючий інтерес до цифрової економіки та інвестицій в інфраструктуру як ключових елементів національних і глобальних програм розвитку. Хоча такі пріоритети відповідають Цілям сталого розвитку (ЦСР), вони можуть відсунути на другий план критично важливі дискусії про захист прав і свобод особистості, підпорядковуючи їх економічним імперативам.

Захист управління інтернетом: що необхідно зробити

Необхідне негайне втручання. Громадянське суспільство має об’єднати зусилля для захисту інклюзивного, відкритого та справедливого інтернету. Багатостороння модель управління, яка передбачає прозорість, залучення всіх зацікавлених сторін і підзвітність, є критично важливою для збереження інтернету як глобальної, взаємопов’язаної платформи. Пильність і активні дії потрібні для протидії спробам централізації влади або послаблення принципів відкритості.

Зацікавлені сторони повинні брати участь у процесах, що формують майбутнє управління інтернетом, зокрема в Глобальному цифровому договорі (GDC) та огляді WSIS+20. Дорожня карта GDC на 2025 рік передбачає його схвалення, розробку плану реалізації, визначення ключових етапів і проведення огляду на високому рівні до 2027 року. Огляд WSIS+20 також відкриває можливості для впливу: до січня 2025 року можна надати відгуки щодо пріоритетів WSIS, а до березня 2025 року – долучитися до консультацій, спрямованих на усунення прогалин у порядку денному. Участь у цих процесах є критично важливою для просування інклюзивної, прозорої політики, що підтримує відкритий інтернет.

Невідкладність очевидна. З часу проведення Всесвітнього саміту в Женеві у 2003 році інтернет кардинально змінився, ставши невід’ємною частиною сучасного життя. Нові виклики, зокрема розвиток штучного інтелекту та геополітична фрагментація, загрожують його основоположним принципам. Однак багатостороння модель управління залишається життєво важливим інструментом для подолання цих викликів.

Громадянське суспільство має активно підвищувати обізнаність як на місцевому, так і на глобальному рівнях, брати участь у національних і регіональних форумах з управління інтернетом (ФУІ) та безпосередньо співпрацювати з політиками. Важливу роль відіграє ефективна комунікація та висвітлення значення інтернету для досягнення Цілей сталого розвитку. Пріоритезація прав людини, підтримка цифрової інклюзії та формування справедливої політики — це ключові стратегії, які дозволять зберегти інтернет демократичним та інноваційним простором для майбутніх поколінь.