Берегова лінія Каспійського моря в Дагестані, росія. Скриншот з відео «Таємниці Каспійського моря» на YouTube-каналі Анатомія Монстрів. Добросовісне використання.

Фото Вадима Ні. Використано з дозволу.

Каспійському морю, найбільшому замкнутому водоймищу світу, загрожує похмуре майбутнє: воно стрімко міліє, втрачає унікальну флору й фауну та страждає від масштабного забруднення. Ці процеси вже тривають, і їх подальше загострення несе серйозні ризики для економік і довкілля п’яти прибережних держав — Казахстану, росії, Азербайджану, Ірану та Туркменістану.

Проте зацікавлених сторін значно більше, адже Каспійське море відіграє ключову роль у світовій торгівлі, енергетиці та транспорті. Тут зосереджені треті за величиною запаси нафти й природного газу у світі, а саме море є важливим вузлом так званого Транскаспійського транспортного маршруту, що з’єднує Азію та Європу.

Останніми роками рівень води впав до історичного мінімуму. Якщо тенденція збережеться, до кінця століття рівень знизиться ще на 18 метрів. Це призведе до скорочення водної поверхні приблизно на 93 000 квадратних кілометрів — тобто на 34 % загальної площі моря, що можна порівняти з територією Португалії. У такому разі Каспій може повторити долю сусіднього Аральського моря, яке стало однією з наймасштабніших антропогенних екологічних катастроф в історії людства.

Global Voices провів письмове інтерв’ю з Вадимом Ні, одним із засновників кампанії «Врятуймо Каспійське море», щоб обговорити виклики, які стоять перед морем, наслідки забруднення та заходи, необхідні для запобігання екологічній катастрофі. Інтерв’ю відредаговано задля більшої ясності та стислості.

Нурбек Бекмурзаєв (НБ): Розкажіть, будь ласка, як була створена організація Save the Caspian Sea? Які основні цілі вашої ініціативи?

Вадим Ни (ВН): Мы основали движение Save the Caspian Sea в декабре 2024 года вместе с группой казахстанских и зарубежных экологов, активистов и правозащитников. Поводом послужило критическое состояние Каспийского моря, вызванное ростом температур, сокращением стока реки Волга, который составлял до 80-85 процентов в море, а также индустриальным загрязнением. Эти изменения приводят к деградации экосистем, сокращению популяций морских обитателей и ухудшению условий жизни прибрежных сообществ.

Основные цели движения – привлечение международного внимания к проблемам Каспия, введение строгих экологических стандартов и обеспечение прозрачности деятельности промышленных компаний. Мы добиваемся усиления экологического контроля за нефтегазовой отраслью, разработки программ по восстановлению экосистем и увеличения международного сотрудничества в вопросах защиты Каспия. На данный момент инициатива уже объединила экспертов, экологов, общественные организации, журналистов и представителей бизнеса.

Вадим Ні (ВН): Ми заснували рух «Врятуймо Каспійське море» в грудні 2024 року разом із групою казахстанських та іноземних екологів, активістів і правозахисників. Причиною стала критична ситуація, в якій опинилося Каспійське море, зумовлена підвищенням температури, зменшенням стоку Волги (що забезпечує 80–85 % води в морі) та промисловим забрудненням. Ці зміни призвели до деградації екосистем, скорочення морських популяцій і погіршення умов життя прибережних громад.

Основні цілі нашого руху — привернення міжнародної уваги до проблем Каспійського моря, впровадження жорстких екологічних стандартів і забезпечення прозорості діяльності промислових компаній. Ми прагнемо посилити екологічний контроль над нафтогазовою галуззю, розробити програми з відновлення екосистем і зміцнити міжнародне співробітництво у сфері захисту Каспію. Наразі ініціатива вже об’єднала експертів, екологів, громадські організації, журналістів і представників бізнесу.

НБ: Які загрози та виклики постають перед Каспійським морем і ставлять під загрозу його майбутнє? Які галузі та компанії спричиняють найбільше забруднення?

ВН: Каспийское море сталкивается с рядом серьезных проблем. Главная из них – стремительное снижение уровня воды. С 2006 года море обмелело почти на два метра, а к концу столетия прогнозируется его падение ещё на 8–18 метров. В некоторых районах Казахстана и Туркменистана береговая линия уже отступила на десятки километров, что ведет к разрушению прибрежных экосистем, пересыханию нерестилищ и гибели многих видов водных обитателей.

Помимо изменения климата, значительный урон Каспийскому морю наносит загрязнение промышленными и бытовыми отходами. Основными загрязнителями являются нефтегазовые компании, работающие на месторождениях Тенгиз, Кашаган и Азери-Чираг-Гюнешли. Их деятельность приводит к разливам нефти, выбросам серных соединений и тяжелых металлов, что негативно сказывается на качестве воды и жизни морских обитателей. Огромную роль в загрязнении также играют реки Волга и Урал, которые несут в Каспий промышленные отходы, пестициды и микропластик.

Эти процессы уже привели к резкому сокращению популяций осетровых. Из-за загрязнения и неконтролируемого рыболовства численность каспийского тюленя также сократилась более чем на 90 процентов.

Мы активно добивается от правительства Казахстана раскрытия обязательств нефтегазовых компаний в рамках соглашений о разделе продукции и концессионных соглашений, подписанных в 1990-х годах. Эти соглашения установили правовую основу для добычи нефти, однако их условия никогда не публиковались, что привело к отсутствию прозрачности в отношении экологических обязательств компаний. Общественный доступ к этой информации необходим для обеспечения ответственности и защиты экосистемы Каспийского моря от дальнейшего ущерба.

ВН: Каспійське море стикається з низкою серйозних проблем, головна з яких — стрімке зниження рівня води. З 2006 року воно обміліло майже на два метри, а за прогнозами, до кінця століття рівень води може впасти ще на 8–18 метрів. У деяких районах Казахстану та Туркменістану берегова лінія вже відступила на десятки кілометрів, що спричинило руйнування прибережних екосистем, пересихання нерестилищ і загибель багатьох видів водних мешканців.

Окрім змін клімату, значної шкоди завдає забруднення промисловими та побутовими відходами. Основними забруднювачами є нафтогазові компанії, що розробляють родовища Тенгіз, Кашаган та Азері-Чираг-Гюнешлі. Їхня діяльність призводить до розливів нафти, викидів сполук сірки та важких металів, які негативно впливають на якість води та морську фауну. Величезну роль у забрудненні відіграють також річки Волга й Урал, які несуть до Каспію промислові відходи, пестициди та мікропластик.

Ці процеси вже спричинили різке скорочення популяції осетрових. Через забруднення та неконтрольований вилов чисельність каспійського тюленя також зменшилася більш ніж на 90 відсотків.

Ми активно закликаємо уряд Казахстану розкрити екологічні зобов’язання нафтогазових компаній за угодами про розподіл продукції та концесійними договорами, укладеними в 1990-х роках. Ці угоди стали правовою основою для видобутку нафти, однак їхні умови ніколи не публікувалися, що призвело до відсутності прозорості в питаннях екологічного контролю. Відкритий доступ громадськості до цієї інформації є необхідним для забезпечення підзвітності компаній і захисту екосистеми Каспійського моря від подальшої шкоди.

НБ: Які організації та ініціативи ведуть боротьбу за збереження Каспійського моря на місцевому, національному та регіональному рівнях?

ВН: Защиту Каспийского моря обеспечивают как локальные, так и международные организации, а также независимые активисты, многие из которых являются членами нашей кампании. В Казахстане одним из ключевых участников движения является Центр экологических правовых инициатив “Глобус”, который занимается защитой прав граждан на благоприятную окружающую среду. В Азербайджане действует Ассоциация экологического образования, активно продвигающая инициативы по снижению загрязнения воды.

На международном уровне экологическая организация Crude Accountability занимается мониторингом нефтедобывающей деятельности в Каспийском регионе и привлечением внимания к проблемам загрязнения. Кроме того, значительную роль играет Extractive Industries Transparency Initiative (EITI), которая требует прозрачности в работе промышленных компаний и соблюдения ими экологических стандартов.

Движение Save the Caspian Sea уже стало первым участником глобальной сети Blue Community из Центральной Азии, что подчеркивает его значимость в международном экологическом сообществе. Оно объединяет ученых, экологов и активистов, которые работают над созданием долгосрочных стратегий по сохранению моря и его экосистемы.

Несмотря на эти усилия, борьба за сохранение Каспия остается сложной из-за отсутствия эффективных механизмов регионального сотрудничества. Для защиты этого водоема необходимо активное взаимодействие между правительствами, бизнесом и гражданским обществом, а также усиленный контроль за соблюдением природоохранных норм.

ВН: Захистом Каспійського моря займаються як місцеві, так і міжнародні організації, а також незалежні активісти, багато з яких долучилися до нашої кампанії. У Казахстані одним із ключових учасників руху є Центр еколого-правових ініціатив «Глобус», що захищає право громадян на сприятливе довкілля. В Азербайджані Асоціація екологічної освіти активно впроваджує ініціативи, спрямовані на зменшення забруднення води.

На міжнародному рівні екологічна організація Crude Accountability здійснює моніторинг нафтовидобувної діяльності в Каспійському регіоні та привертає увагу до проблем забруднення. Важливу роль відіграє також Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ), яка вимагає відкритості у діяльності промислових компаній і дотримання ними екологічних стандартів.

Рух «Врятуймо Каспійське море» став першим представником Центральної Азії у глобальній мережі Blue Community, що підкреслює його значущість у міжнародному екологічному русі. Це об’єднання науковців, екологів і активістів, які працюють над довгостроковими стратегіями збереження Каспійського моря та його екосистеми.

Попри всі ці зусилля, боротьба за збереження Каспію залишається складною через відсутність ефективних механізмів регіональної співпраці. Захист водойми вимагає активного партнерства між урядами, бізнесом і громадянським суспільством, а також посиленого контролю за дотриманням екологічних норм.

НБ: Які заходи необхідно вжити, щоб запобігти екологічній катастрофі Каспійського моря за сценарієм Аралу?

ВН: Необходимо срочно принять комплексные меры. На государственном уровне прикаспийские страны должны разработать совместные программы по сохранению водных ресурсов, включая ограничение промышленного забора воды, восстановление экосистем и предотвращение сброса отходов в море.

Особую роль играет ужесточение экологических норм для нефтегазового сектора. Компании, работающие в регионе, должны быть обязаны внедрять безопасные методы добычи, минимизировать выбросы вредных веществ и инвестировать в восстановление морской среды. Международные организации и экологические фонды должны оказывать поддержку инициативам, направленным на защиту Каспийского моря, а также активно выступать против расширения разрушительных индустриальных проектов в регионе.

На индивидуальном уровне граждане могут вносить свой вклад, поддерживая экологические организации, участвуя в акциях по очистке побережья и снижая собственное потребление пластика. Только совместные действия на всех уровнях помогут сохранить Каспийское море для будущих поколений.

ВН: Для порятунку Каспійського моря необхідні термінові й комплексні заходи. Прикаспійські держави мають розробити спільні програми збереження водних ресурсів, зокрема обмежити промисловий водозабір, відновлювати екосистеми та запобігати скиданню відходів.

Критично важливим є запровадження жорсткіших екологічних стандартів у нафтогазовому секторі. Компанії, що працюють у регіоні, повинні застосовувати екологічно безпечні технології видобутку, зменшувати викиди шкідливих речовин і вкладати кошти у відновлення морських екосистем.

Міжнародні організації та екологічні фонди мають підтримувати ініціативи щодо захисту Каспію, а також протидіяти розширенню екологічно небезпечних промислових проєктів у регіоні.

Кожен може зробити свій внесок: підтримувати природоохоронні організації, долучатися до прибирання узбережжя, зменшувати використання пластику. Лише спільні зусилля на всіх рівнях допоможуть зберегти Каспійське море для майбутніх поколінь.