Скриншот чоловіка, який тримає в руках карту Гани, з відео на YouTube “Реєстрація карти Гани: NIA починає оформлення та видачу посвідчень біженців“, від ChannelOne TV. Правомірне використання.

По всій Африці уряди швидко впроваджують системи цифрової ідентифікації, щоб покращити надання послуг, сприяти економічній інтеграції та посилити безпеку. Від кенійської системи «Майша Намба» до національного ідентифікаційного номера (NIN) у Нігерії – мільйони людей користуються цими програмами для доступу до охорони здоров'я, освіти та фінансів. Однак, за оцінками, 500 мільйонів африканців досі не мають легальної ідентифікації.

Африканський Союз (АС) визначив цифрову ідентифікацію як ключовий компонент своєї Стратегії цифрової трансформації (2020-2030), що має на меті забезпечити унікальну цифрову ідентифікацію кожного африканця до 2030 року. Ці ініціативи спрямовані на розкриття економічних можливостей та підвищення ефективності управління, включаючи безперешкодну прикордонну торгівлю в рамках Африканської континентальної зони вільної торгівлі.

Незважаючи на ці обіцянки, занепокоєння щодо конфіденційності, безпеки та ізоляції зростає. Критики, серед яких Privacy International та Access Now, б'ють на сполох через ризики, які несуть у собі погано регульовані системи цифрової ідентифікації. Вони застерігають: «Без надійних гарантій мрія Африки про цифрову ідентифікацію ризикує перетворитися на жахливий кошмар спостереження». Витоки даних і неадекватна правова база ще більше піднімають питання про те, чи розширюють ці програми можливості громадян, чи наражають їх на нові вразливості.

У міру того, як цифрові ідентифікатори набирають популярності, дебати тривають: Чи є вони важливим інструментом для прогресу Африки, чи значною загрозою для приватності та громадянських свобод?

Переваги систем цифрової ідентифікації в Африці

Системи цифрової ідентифікації відкривають значні можливості для африканських країн, пропонуючи шлях до більшої фінансової інклюзії, покращення надання послуг та зміцнення державного управління. Ключовою перевагою є розширення економічних можливостей: за прогнозами UNECA (Економічна комісія ООН для Африки), ефективне впровадження систем цифрової ідентифікації може сприяти зростанню ВВП Африки на 3-13% до 2030 року. Ці системи також розширюють фінансову інклюзію, надаючи доступ до банківських, кредитних та офіційних ринків.

Крім того, цифрові ідентифікатори підвищують ефективність державних послуг, спрощуючи надання програм охорони здоров'я, освіти та соціального захисту. Громадяни можуть легше отримати доступ до державних послуг, зменшуючи бюрократичні перепони та підвищуючи точність надання послуг. У Руанді понад 98 відсотків дорослого населення зареєстровані в національній системі ідентифікації, яка вважається однією з найпотужніших базових систем ідентифікації в Африці. Світовий банк підкреслює, що надійні системи цифрової ідентифікації не лише покращують економічну участь, але й зменшують шахрайство в програмах соціального забезпечення. Ініціативи Руанди у сфері цифрової ідентифікації дозволили покращити адресність програм соціального забезпечення та спростити доступ до медичних послуг, особливо для соціально незахищених верств населення.

Згідно з Угодою про вільну торгівлю, цифрові посвідчення особи полегшують транскордонну торгівлю та мобільність робочої сили. Вони забезпечують безпечний і перевірений спосіб для бізнесу та приватних осіб брати участь у торгівлі на всьому континенті, зменшуючи затримки та підвищуючи довіру до економічних транзакцій.

Успіх цифрової ідентифікації залежить від інклюзивності, яка гарантує, що сільські громади та біженці не будуть виключені з процесу.

Проблеми та ризики, пов'язані з конфіденційністю

Одним із головних ризиків є безпека даних, оскільки централізовані бази даних стають головними мішенями для кібератак і несанкціонованого доступу. Країни, що впроваджують програми цифрової ідентифікації, такі як Нігерія та Кенія, зіткнулися з витоками даних, що викликає побоювання щодо того, наскільки добре уряди можуть захистити конфіденційну особисту інформацію.

Окрім питань безпеки, існують побоювання щодо урядового стеження та зловживання даними. Правозахисні групи, такі як Access Now, б'ють на сполох, що системи цифрової ідентифікації можуть бути використані для стеження за громадянами, придушення інакомислення та порушення основоположних прав. Без чіткої та дієвої політики захисту даних існує ризик, що персональні дані, зібрані з метою ідентифікації, можуть бути використані для політичної або комерційної вигоди.

Більше того, відсутність інформованої згоди становить значну проблему. Як зазначає Європейський центр управління політикою розвитку, «африканські уряди розробляють біометричні бази даних і системи цифрової ідентифікації здебільшого до створення надійної системи управління даними, наприклад, законів про захист даних і кібербезпеку». Як наслідок, багато людей, зареєстрованих у цих системах, можуть не до кінця розуміти, як їхні дані будуть використовуватися або поширюватися.

Довіра громадськості та проблеми з адаптацією

Довіра громадськості до цифрової ідентифікації стикається з перешкодами. Африканська мережа цифрових прав провела дослідження, яке показало, що громадяни кількох африканських країн мають застереження щодо того, як їхні дані обробляються в системах цифрової ідентифікації. Задокументовано занепокоєння щодо прав на недоторканність приватного життя та потенційного стеження, особливо щодо реєстрації SIM-карт, пов'язаних з цифровими ідентифікаторами. Це підкреслює потребу в надійних правових гарантіях для захисту даних громадян і зміцнення довіри до ініціатив з цифрової ідентифікації.

Цифрова грамотність є ще одним критичним бар'єром на шляху впровадження систем цифрової ідентифікації в Африці. Багато громадян, особливо в сільській місцевості та громадах з недостатнім рівнем обслуговування, не мають необхідних навичок для ефективної взаємодії з цифровими платформами. Такі ініціативи, як День безпечного Інтернету, що відзначається щороку 11 лютого, допомагають подолати цю прогалину, сприяючи обговоренню питань конфіденційності в Інтернеті, кібербезпеки та відповідальної цифрової взаємодії. Ці зусилля гарантують, що люди розуміють свої права та обов'язки в цифрову епоху.

У звіті Світового банку за 2022 рік підкреслюється низький рівень цифрової грамотності в Африці, причому багато країн мають показники нижче середньосвітових, а також відсутність формального навчання цифровій грамотності. Ці прогалини підкреслюють нагальну потребу в цілеспрямованих державних заходах та ініціативах у сфері освіти для підвищення цифрової грамотності та успішного впровадження систем цифрової ідентифікації.

Крім того, проблеми доступності непропорційно впливають на соціально незахищені групи населення. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців підкреслює той факт, що вимушено переміщені особи та особи без громадянства часто недостатньо представлені або невидимі в національних даних. Такий брак інклюзії може перешкоджати їхньому доступу до основних послуг та юридичному визнанню, що підкреслює потребу в інклюзивних системах реєстрації актів цивільного стану.

Досягнення балансу між інноваціями та конфіденційністю

Нормативно-правова база для цифрової ідентифікації залишається розрізненою: деякі країни мають сильне законодавство про захист даних, тоді як іншим бракує чіткої політики щодо збору та зберігання даних. За даними Міжнародного союзу електрозв'язку, менше половини африканських країн мають комплексну нормативно-правову базу, яка відповідає світовим стандартам, таким як Загальний регламент про захист даних.

Оскільки Африка прискорює свої зусилля з цифрової трансформації, дотримання балансу між інноваціями та конфіденційністю має вирішальне значення. На думку Африканського Союзу, гармонізація систем цифрової ідентифікації в державах-членах має важливе значення для сприяння економічному зростанню при одночасному захисті персональних даних. Уряди африканських країн повинні підвищити прозорість, кібербезпеку та законодавчу базу, щоб зміцнити довіру до впровадження цифрової ідентифікації.

Щоб досягти такого балансу, країни повинні інвестувати в ініціативи з розбудови спроможності, впроваджувати чітку нормативно-правову базу та посилювати кампанії з підвищення обізнаності громадськості. Співпраця між урядом, громадянським суспільством і приватним сектором має важливе значення для створення інклюзивної та безпечної системи цифрової ідентифікації.