Як поезія допомагає долати антиромські упередження в Боснії та Герцеговині

Альмір Агіч. Фото Імрани Капетанович, використано з дозволу Balkan Diskurs.

Ця стаття Аміни Сейфіч уперше була опублікована 21 березня 2025 року на сайті Balkan Diskurs, проєкті Центру постконфліктних досліджень (PCRC). Відредагована версія перевидана Global Voices у межах партнерської угоди.

Роми є найбільшою національною меншиною в Боснії і Герцеговині (БіГ) і часто стикаються з упередженнями, дискримінацією та ізоляцією. Альмір Агіч, 22-річний ром із міста Іліяш поблизу Сараєва, бореться з цими упередженнями за допомогою поезії та мистецтва, надаючи голос тим, кого суспільство не помічає.

У своїй поетичній збірці Kaktus u polju orhideja (Кактус у полі орхідей) він описує внутрішню боротьбу між власними емоціями й очікуваннями суспільства, наголошуючи, що люди часто змушені пристосовуватися до встановлених норм.

Агіч пояснює, що кактус у його поезії символізує його самого — того, хто, виростаючи серед труднощів, навчився захищатися й виживати за будь-яких обставин. Орхідея уособлює іншу людину — ту, хто походить із м’якшого світу, але теж перебуває в оточенні неписаних правил, що не допускають відхилення.

«Через цю символіку я хотів показати, як важко боротися за любов, прийняття та право на щастя, коли не вписуєшся в очікування суспільства», — каже Агіч.

Він наголошує, що поезія здатна достукатися до людей так, як часто не можуть зробити аргументи чи статистика: через вірші реальність постає не як сухі дані, а як емоція, яку неможливо ігнорувати.

«Кактус в полі орхідей» – перша збірка молодої авторки, опублікована у видавництві. Фото: Приватний архів через Balkan Diskurs, використано з дозволу.

«Я вважаю, що мистецтво, особливо поезія, є потужним інструментом боротьби з упередженнями, адже воно дозволяє людям бодай на мить побачити світ нашими очима. Якщо хоча б одна людина після прочитання моєї збірки почне мислити інакше, відчує емпатію або перегляне свої погляди, то ця поезія вже змінила реальність», — додав Агіч.

Його поезія — це не лише особиста історія, а й ширше послання про становище ромів у суспільстві, стверджує він.

Nevjerovatno je važno da mi sami pričamo svoje priče. Toliko dugo su drugi pričali o nama, umjesto nas. Kada mladi Romi dobiju priliku da govore, ne samo da razbijaju predrasude, već i grade samopouzdanje, otvaraju vrata novim generacijama i pokazuju da imamo pravo na vlastiti glas.

Неймовірно важливо, щоб ми самі розповідали свої історії. Надто довго інші говорили про нас і замість нас. Коли молоді роми отримують можливість висловлюватися, вони не лише руйнують упередження, а й зміцнюють упевненість у собі, відкривають двері для нових поколінь і доводять, що ми маємо право на власний голос.

Він вважає, що кожна розказана історія — це маленький крок до суспільства, де роми є не лише темою для обговорення, а й активними учасниками формування наративів про себе.

За результатами опитування 2022 року, проведеного Ромською мережею раннього розвитку, багато ромських дітей у БіГ не мають доступу до якісних послуг, таких як бібліотеки, дошкільна освіта та спортивні центри. У звіті зазначається, що через комунікаційні бар'єри, обмежений доступ до освіти та бідність ромські діти часто потрапляють до шкіл для дітей з обмеженими можливостями навчання, що сприяє подальшій сегрегації та дискримінації.

Дискримінація, як пояснює Агіч, не завжди очевидна, але часто проявляється у прихованих формах — «через невисловлені очікування, зачинені двері та обмежені можливості».

Попри позитивні зрушення в інтеграції ромів у суспільство БіГ, прогрес залишається повільним і недостатнім. За даними численних досліджень, найпоширеніші бар'єри для ромів у країні пов'язані з освітою, зайнятістю та політичним представництвом. Це також підтверджує тривале невиконання рішення у справі «Сейдіч — Фінчі», ухваленого Європейським судом з прав людини 16 років тому.

У 2009 році Європейський суд з прав людини постановив, що конституція Боснії і Герцеговини порушує Європейську конвенцію з прав людини, оскільки забороняє особам, які не належать до трьох «конституційних народів» (боснійців, хорватів і сербів), балотуватися на посаду президента та до верхньої палати парламенту. Позивачами виступили громадяни БіГ ромського (Дерво Сейдіч) та єврейського (Якоб Фінчі) походження, яких було позбавлено права балотуватися виключно через їхню етнічну належність. Суд визнав це порушенням права на недискримінацію у поєднанні з правом на вільні вибори. У 2011 році парламент БіГ розпочав процес конституційної реформи для виконання рішення суду та зміни положень Дейтонської угоди (1995 року), однак досі жодних реформ не здійснено.

Одним із позитивних прикладів поступу є впровадження ромської мови як факультативного предмета в початкових школах кантону Тузла. Ця ініціатива, перша у своєму роді в БіГ, спрямована на створення інклюзивного та недискримінаційного освітнього середовища, а також на збереження культурної ідентичності ромів, зазначає Агіч.

Napredak postoji, ali je spor i nedovoljan. Vidimo više Roma u obrazovanju, kulturi, aktivizmu, ali prepreke su i dalje ogromne. Diskriminacija nije uvijek vidljiva na prvi pogled. Ipak, svaka priča poput moje, svaka uspješna priča nekog mladog Roma, otvara put drugima. Vjerujem da su promjene moguće, ali za njih su potrebni i sistemska podrška i hrabrost pojedinaca da se bore za svoje mjesto u društvu.

Прогрес є, але він залишається повільним і недостатнім. Ми бачимо більше ромів, залучених до сфери освіти, культури та активізму, однак перешкоди все ще залишаються значними. Дискримінація не завжди помітна на перший погляд. Втім, кожна історія, подібна до моєї, кожен успіх молодого рома прокладає шлях для інших. Я вірю, що зміни можливі, але вони потребують як системної підтримки, так і сміливості окремих людей боротися за своє місце в суспільстві.

Поетична збірка «Кактус на полі орхідей» — дебютна публікація Агіча, що містить 63 вірші, у яких переплітаються теми кохання, бідності, дискримінації та несправедливості. Видання здійснено громадським Культурно-спортивним центром та Радіо Іліаш, а презентація збірки відбулася в січні цього року в межах програми «Зима в Іліаші».

 

Detail from the book. Photo: Private archive, used with permission via Balkan Diskurs.

Деталь з книги. Фотографія: Приватний архів через Balkan Diskurs, використано з дозволу.

Окрім спроб у поезії, з 2024 року Агіч є амбасадором свободи вираження поглядів та активним колумністом Newipe — онлайн-порталу, що висвітлює теми, пов’язані з ромською громадою та її життям.

Агіч має амбітні плани на майбутнє, яке, як він сподівається, буде таким же інтенсивним, емоційним і потужним, як «Кактус на полі орхідей», якщо не більшим. Він додає, що кожна історія, яку пише, містить частинку його самого, і висловлює надію, що навіть у моменти нестачі натхнення його творчість не залишиться непоміченою.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.