Зображення створено за допомогою елементів Canva Pro.

Всесвітній день свободи преси, який щорічно відзначається 3 травня, є гострим нагадуванням про необхідність свободи преси, приводом згадати жертви, принесені в ім'я цієї свободи, а також можливістю для журналістів і працівників ЗМІ розглядати будь-які питання, які можуть турбувати представників четвертої влади.

Цього року головною темою заходу, присвяченого Всесвітньому дню свободи преси, є вплив штучного інтелекту (ШІ) на ЗМІ. Дискусії будуть зосереджені на тому, як зробити так, щоб ШІ сприяв зміцненню свободи преси та демократичних цінностей, а не шкодив їм.

Інструменти ШІ, хоча і є трансформаційними з точки зору ефективності, мультилінгвізму та аналізу даних, серед інших процесів, також піднімають унікальні етичні питання. Місінформація та дезінформація, що генеруються ШІ, технології діпфейків, упереджена модерація контенту та загрози спостереження за журналістами – це лише деякі з ризиків, не кажучи вже про їхній потенційний вплив на бізнес-модель індустрії та те, що це може означати для довгострокової життєздатності ЗМІ.

Зважаючи на нагальність цих питань, організація Global Voices нещодавно опублікувала власну політику щодо використання ШІ в редакціях новин. Тим часом Карибський інститут медіа (MIC) випустив прес-реліз, у якому наголосив на «нагальній» потребі розглянути трансформаційний вплив ШІ на журналістику в контексті унікальних викликів регіону, пов'язаних із «життєздатністю ЗМІ, місінформацією та стихійними лихами».

Питання стихійних лих також увійшло до теми Всесвітнього дня свободи преси 2025 року, яке стосувалося журналістики в умовах глобальної екологічної кризи. З цього приводу Асоціація ЗМІ Тринідаду і Тобаго (MATT) зазначила, що «преса — не тільки опора демократії, а й гарант нашого майбутнього».

Це майбутнє, безсумнівно, повинно включати використання ШІ, але залишається питання, як використовувати його етично і відповідально. На думку MIC, регіональна співпраця має вирішальне значення для «використання потенціалу ШІ при збереженні демократичного дискурсу»:

ШІ змінює журналістику в усьому світі, але його наслідки особливо відчутні в Карибському регіоні, де медіа-екосистеми стикаються зі структурною вразливістю. Хоча інструменти ШІ пропонують можливості для автоматизованого створення репортажів, аналізу даних і залучення аудиторії, вони також ризикують поглибити існуючу нерівність. Карибські редакції вже відчувають нестачу коштів через скорочення доходів від реклами. (Варто зазначити, що від 15 до 25% таких доходів спрямовуються на такі платформи, як Meta та Google Ads). Крім того, економіка цих країн є нестабільною, а тепер до цього додається ще й необхідність боротися з насиченням контенту, керованого ШІ.

Відбір контенту за алгоритмами на платформах соціальних мереж становить ще одну загрозу, «оскільки безкоштовний контент, створений ШІ, конкурує з дорогими новинами, створеними людиною». Чи зможуть карибські редакції з їхніми невеликими ринками, що працюють у межах вразливих острівних економік, витримати цей тиск? Президент MIC Кіран Махарадж припустив: “ШІ може демократизувати доступ до інформації, але без запобіжників він може підірвати фінансову стійкість карибських ЗМІ. Ми повинні виступати за справедливе управління ШІ, яке ставить на перше місце журналістику в інтересах суспільства”.

У заяві MIC також зазначається, що «Карибський регіон не застрахований від місінформації, що підживлюється ШІ, яка загострює соціальні розбіжності та підриває довіру до інституцій».

У 2023 році організація спільно з Асоціацією працівників ЗМІ Карибського регіону (ACM) провела дослідження про те, як дезінформація впливала на регіональні вибори та кампанії з охорони здоров'я. Віце-президент MIC та співзасновник ACM Веслі Гіббінґс запропонував, щоб «карибські ЗМІ взяли на озброєння інструменти верифікації на основі ШІ та інвестували в програми цифрової грамотності» та додав: «Наше виживання залежить від збереження довіри громадськості через точність і прозорість».

Такі виклики ще більше загострилися через вразливість регіону до стихійних лих: урагани, повені, землетруси та інші кліматичні явища заважають роботі медіа, водночас створюючи навантаження на фінансові ресурси. Приклад: особливо суворі сезони ураганів, з якими Карибський регіон зіткнувся в період з 2017 по 2024 роки, які, за словами MIC, оголили «крихкість медіа-інфраструктур і нагальну потребу в забезпеченні готовності і плануванні заходів з підвищення стійкості до стихійних лих».

Хоча «поєднання традиційних знань з прогнозуванням і оповіщенням у режимі реального часу на основі ШІ може мати вирішальне значення для реагування на катастрофи», зловживання ШІ через місінформацію та інші форми маніпулятивного контенту також може погіршити такі ситуації. Серед рішень, запропонованих MIC, – політика, спрямована на оподаткування технологічних гігантів і повторне інвестування отриманих коштів у журналістику, вивчення моделей доходів на основі ШІ, а також, згідно з «Політикою дорожньої карти ШІ» ЮНЕСКО, створення регіональної робочої групи з питань етики ШІ. Такий орган, як пропонується, «перевірятиме алгоритми на упередженість і просуватиме стандарти перевірки контенту, щоб забезпечити необхідну інформацію для прийняття ключових регуляторних і політичних рішень».

Що стосується готовності до стихійних лих – нагальної проблеми для малих острівних держав, що розвиваються (SIDS), таких як Карибський регіон, які перебувають на межі кліматичної кризи, – MIC запропонував інтегрувати інструменти ШІ в державні протоколи на випадок надзвичайних ситуацій, включно зі ЗМІ, як першими, хто реагує, а також розширити мережі громадських ЗМІ, пропонуючи професійну підготовку та підтримку.

У той час як MIC дивився в майбутнє, в якому ШІ може перетворитися «на союзника свободи преси та демократичної стійкості», MATT зосередився на сьогоденні та подякував працівникам ЗМІ, які висвітлювали нещодавні парламентські вибори в Тринідаді і Тобаго «з професіоналізмом, мужністю, відданістю, стійкістю та прагненням до правди», а також звернув увагу на проблеми, які «загрожують журналістській незалежності та доброчесності, включаючи політичний тиск, переслідування працівників ЗМІ та перешкоди в отриманні доступу до публічної інформації».

Серед поточних викликів – «стрімке поширення місінформації та дезінформації в соціальних мережах, що підриває довіру громадськості та ускладнює роботу професійних журналістів». Хоча асоціація прагне відстоювати високі етичні стандарти та сприяти зміцненню довіри між ЗМІ та їхньою аудиторією, МАТТ вказала на «нагальну потребу посилити захист журналістів, забезпечити прозорість у діяльності органів влади та підтримати відкритий діалог між працівниками ЗМІ, політиками та громадськістю».