Сербський Патріарх закликає до «Великої Сербії» з благословення Путіна. Зустріч глави Сербської Православної Церкви Патріарха Порфирія з президентом Росії Володимиром Путіним, на якій був присутній глава Російської Православної Церкви Патріарх Кирил. Москва, 22 квітня 2025 року. Фото: Kremlin.ru, CC BY 4.0 Intl.

Цю статтю вперше опублікував Sbunker у межах регіональної ініціативи «Західнобалканський антидезінформаційний хаб». Відредаговану версію подано на Global Voices з дозволу редакції.

Патріарх Сербської православної церкви Порфирій під час візиту до Москви 23 квітня 2025 року озвучив політично заангажовану й дестабілізуючу риторику щодо Західних Балкан на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним.

У заході також взяли участь глава Російської православної церкви, патріарх Московський Кирило, а також митрополити Сербської православної церкви Іриней і Антоній.

Окрім використання історично суперечливої назви «Косово і Метохія» — офіційної ще з часів, коли Косово було провінцією Сербії, що негайно викликало реакцію в Приштині, — патріарх Порфирій запропонував геополітичне перепозиціювання Сербії як союзниці Росії. У це бачення входили Косово, Республіка Сербська в Боснії і Герцеговині та Чорногорія — як складові так званого «сербського міра», концепції, яку він описав як нову версію «Великої Сербії» і близьку за духом до «русского міра».

Our position regarding Kosovo, Republika Srpska and Montenegro, I believe and feel that it also depends on the position of the Russian state, the Russian Federation on a global level. My wish, and the wish of the majority in our Church, is that in the future, if there is a new geopolitical regrouping, we will be close to that Russian environment.

Наша позиція щодо Косова, Республіки Сербської та Чорногорії, як я вважаю і відчуваю, значною мірою залежить від позиції Російської Федерації на глобальному рівні. Моє бажання, як і бажання більшості в нашій Церкві, полягає в тому, щоб у разі нового геополітичного перегрупування ми опинилися ближче до російського оточення.

Митрополит Іриней також долучився до розмови, додавши: «…у “русском мире”», що Порфирій підтвердив.

Згідно зі стенограмою зустрічі, патріарх Порфирій описав ці території як невід'ємні частини сербської ідентичності, які, за його словами, мають бути возз’єднані в ім’я духовної та національної єдності — під егідою нового геополітичного світового порядку, де домінує Росія.

Під час розмови з Путіним Порфирій, який раніше вже відвідував Косово, не лише шукав підтримки для Сербії, а й озвучив чіткий ревізіоністський та експансіоністський порядок денний, що нагадує риторику 1990-х років.

Президент Путін відгукнувся на ці заяви, наголосивши, що Росія завжди підтримувала позицію Сербії щодо Косова. Він назвав зв’язки з Сербською православною церквою міцним духовним та історичним мостом між двома народами та подякував Порфирію за його роль у захисті традиційних цінностей.

Озвучені тези відображають давню стратегію Росії на Балканах. Як зазначено в доповіді Ради з міжнародних відносин за 2023 рік, Москва підтримує слов’янських і православних союзників, зокрема Сербію, щоб кинути виклик ЄС і НАТО. Путін прагне реалізувати цю стратегію, використовуючи регіональну нестабільність, поширюючи хибні наративи про незалежність Косова та спекулюючи на кризовій ситуації в Боснії і Герцеговині.

Реакція в Косові

Політики, громадські організації та політичні аналітики в Косові сприйняли заяви патріарха як спробу відродити старі колоніальні наративи Белграда. Як повідомляють косовські ЗМІ, ця риторика підриває зусилля, спрямовані на діалог і мир у регіоні, і з’являється в період підвищеної напруженості між Косовом і Сербією, сприяючи подальшій поляризації.

Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті відреагував на ці заяви у своєму дописі на платформі X, назвавши їх небезпечною спробою використати релігію в інтересах націоналістичних і геополітичних проектів. Курті написав:

This is not religious diplomacy, it's a strategic partnership of authoritarian regimes, placing the region at serious risk. Kosova, however, stands firm in its democratic principles and aspirations and unequivocally rejects revisionist agendas driven by authoritarian powers.

Це не релігійна дипломатія, а стратегічне партнерство авторитарних режимів, яке становить серйозну загрозу для всього регіону. Водночас Косово твердо стоїть на захисті своїх демократичних принципів і прагнень та рішуче відкидає ревізіоністські плани, що просуваються авторитарними державами.

Можливі наслідки

Зустріч Сербського патріарха з Володимиром Путіним і підтримка, яку він отримав від російського лідера, підтверджують тісні зв’язки між Сербською православною церквою та Кремлем. Це позиціонує церкву як політичного актора з гегемоністськими та антизахідними прагненнями. Водночас ця подія підкреслює виклики, з якими Косово продовжує стикатися на міжнародній арені у відстоюванні свого суверенітету й територіальної цілісності.

Подібні заяви також підривають зусилля, спрямовані на примирення та зміцнення довіри в регіоні, які залишаються вразливими — особливо в умовах, коли впливові релігійні та політичні діячі просувають наративи, що заперечують політичну та правову реальність Косова й інших держав регіону.

Наратив «сербського міра» безпосередньо пов’язаний із політикою колишнього режиму Слободана Мілошевича та кривавими війнами 1990-х років — дискурс, що суперечить будь-яким уявленням про регіональне примирення.

У час, коли Балкани потребують миру, співпраці та європейської інтеграції, подібні заяви релігійних і політичних лідерів ризикують втягнути Західні Балкани в нову спіраль конфліктів і ізоляції.

Регіон потребує скоординованої політичної та дипломатичної відповіді за підтримки західних демократій, аби захистити суверенітет балканських держав від небезпечних ідеологій, які використовують релігію як інструмент політичного домінування.