Фотографія мозкових коралів за допомогою Canva Pro.

Інфіковані корали мають ураження в місцях, де є відмерлі тканини. Ці ділянки збільшуються в міру розвитку хвороби – а вона розвивається дуже швидко, вбиваючи корали протягом декількох тижнів або місяців. Причина хвороби може бути суто бактеріальна, але може бути й поєднання бактерій і вірусу. Намагаючись врятувати регіональні рифи, заражені корали лікують антибіотиками, а деякі з них навіть тимчасово переміщують до наземних установок, що дає можливість підвищити шанси на виживання.

За даними IMС, з 45 видів кам'янистих коралів, що зустрічаються в Карибському басейні, SCTLD інфікувала понад 20 з них, включаючи лабіринтові, гірські та мозкові корали, яких багато в туристичному Тобаго, здавна відомому як місце для дайвінгу. За даними IMС, «навіть всесвітньо відомий гігантський мозковий корал, знайдений у Спейсайді, є дуже вразливим до цїєї хвороби».

Якщо спалах хвороби серед коралових популяцій Тобаго все ж станеться, це може мати руйнівні наслідки для острова. У дослідницькій роботі під назвою «Прибережний капітал – економічна оцінка коралових рифів Тобаго і Сент-Люсії», опублікованій у червні 2008 року Лауреттою Берк, Сьюзі Грінхалг, Даніелем Прагером та Емілі Купер, щорічна вартість коралових рифів Тобаго оцінюється в 120-160 мільйонів доларів США.

Хоча SCTLD ще ймовірно не досягла Тобаго, постраждалі рифи в інших районах швидко гинуть, і ця проблема викликає занепокоєння місцевих жителів. Посилаючись на дослідження, проведене Вільямом Прехтом на ділянках коралових рифів у південно-східній Флориді, в блозі IMС зазначається, що кількість деяких видів коралів, які зазнали сильного впливу, скоротилися до менш ніж трьох відсотків від початкової популяції; інші, такі як мозкові корали, що домінують у Тобаго, – до менш ніж 25 відсотків. Однак наявність SCTLD вже підтверджено в сусідній Гренаді та на деяких голландських островах Карибського басейну, що дає підстави IMС прогнозувати, що «розвиток хвороби – це лише питання часу».

Як же тоді до цього підготуватися? «Виживання є найбільш імовірним, коли є дії з боку влади, підвищення рівня обізнаності громадян та розбудований потенціал для посилення захисту від загрози», – йдеться далі у статі. З точки зору ІМС, грант, який вона отримала у 2024 році від Регіонального центру діяльності з особливо охоронюваних територій та дикої природи (SPAW RAC) на однорічний проєкт, спрямований на підвищення готовності та стійкості до хвороб коралів, стане дуже цінним.

У січні цього року екологи коралових рифів IMС пройшли навчання, щодо оцінки захворювань коралів, виявлення SCTLD, а також підготовки та застосування антибіотиків для лікування заражених коралів. Навчання проходило в Інституті морських наук Перрі (PIMS) у Сан-Андресі, Колумбія. Зміцнивши свій потенціал, IMС тепер має більше можливостей для підвищення обізнаності про SCTLD, а також для впровадження стратегій моніторингу коралових рифів і захисту їх від примх хвороби.

Організація навчає місцевих мореплавців, на що слід звертати увагу, щоб виявити SCTLD в коралах, про що вони можуть повідомити за допомогою додатку seaiTT від IMС. Вона також закликає сноркелерів і дайверів не торкатися коралів – корисна порада навіть для здорових рифів – але якщо є інфекція, то дотик до коралів прискорює її потенційне поширення. Так само дайверам слід обов'язково дезінфікувати своє спорядження на випадок, якщо вони контактували з інфікованим коралом; трюмну воду в човнах також слід регулярно дезінфікувати – наразі це лише маленькі кроки, які згодом можуть мати велике значення, для оптимізації контролю над поширенням інфекції.

«Ми повинні […] працювати разом, щоб бути охоронцями наших коралових рифів», – заявила IMС. Покладаючи на себе «обов'язок зберігати екологічні та економічні внески наших рифів», вона бачить лише один спосіб мінімізувати потенційні руйнування, які можуть спричинити SCTLD: діяти на випередження, активно реагуючи на цю загрозу.