Зображення Арзу Гейбуллаєвої. Створено за допомогою Canva Pro.

У грудні 2024 року правляча в Туреччині Партія справедливості та розвитку (ПСР) розпочала багатосторонній наступ на членів головної опозиційної Республіканської народної партії (РНП) та її демократично обраних мерів. Головною мішенню став Екрем Імамоглу, тричі обраний мер Стамбульського столичного муніципалітету (ССМ). Політик був спочатку затриманий, а потім заарештований в рамках широкомасштабних репресій за звинуваченнями в корупції та зв'язках з тероризмом 19 березня, якраз тоді, коли він мав бути висунутий кандидатом у президенти від РНП для виборів 2028 року. Відтоді систематична кампанія арештів і розслідувань, спрямована проти РНП та інших громадських діячів, не припиняється, ставлячи під сумнів демократичний шлях Туреччини і верховенство права в країні.

Диявол ховається в деталях: Стамбульський канал

Стамбул, місто з більш ніж 16-мільйонним населенням – це не просто муніципалітет, а важливий економічний двигун. До перемоги Імамоглу у 2019 році Стамбул був фортецею ПСР, «рятувальним кругом», що забезпечував значні надходження до бюджету та був платформою для реалізації масштабних проєктів розвитку. Втрата Стамбула стала серйозним ударом для ПСР, і репресії проти мера міста та багатьох інших осіб, пов'язаних з його адміністрацією, здається, є першочерговою метою правлячої партії.

Існує також суперечливий Стамбульський канал (Kanal İstanbul), запланований 45-кілометровий штучний водний шлях, що з'єднує Чорне і Мармурове моря, який був, можливо, найамбітнішим інфраструктурним проектом президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана з часу його приходу до влади 23 роки тому. Він також матиме довготривалі наслідки як на глобальному, так і на внутрішньому рівні.

Оголошений у 2011 році «другий Босфор» Туреччини, як його називають, отримав зелене світло від Міністерства охорони навколишнього середовища в січні 2021 року. Ердоган обґрунтував проєкт вартістю 12,6 млрд доларів США як спосіб розвантажити судноплавство в протоці Босфор. За даними влади, новий водний шлях матиме пропускну здатність близько 160 суден на день. Для порівняння, Суецький і Панамський канали кожен забезпечують близько по 50 переходів за день. З моменту свого оприлюднення проєкт зазнав критики з боку громадських організацій, науковців та самого ССМ за очікувані екологічні руйнування та потенційне збільшення ризиків землетрусів у Стамбулі.

26 квітня заступник мера Стамбула Нурі Аслан заявив, що більшість затриманих – бюрократи, які відкрито виступали проти Стамбульського каналу. Експерти стверджують, що для уряду це не просто будівельний проєкт, а стратегічний крок, спрямований на посилення політичного та економічного контролю над Стамбулом.

Лідер РНП Озгюр Озель, коментуючи на своєму особистому акаунті в Instagram, підтримав цей аргумент, написавши, що рішення заарештувати Імамоглу та інших було політичним, а метою було просування Стамбульського каналу. Під час демонстрації в Мерсині 26 квітня Озель звернувся до натовпу зі словами: «Ми всі знаємо, що проблема тут не в корупції, а в Стамбульському каналі. Ми будемо стояти разом проти тих, хто хоче зрадити це місто».

«Міський консенсус» і звинувачення в тероризмі

Звинувачення проти Імамоглу та численних чиновників муніципалітету включають «допомога терористичній організації», зокрема, забороненій Робітничій партії Курдистану (РПК). Ці звинувачення пов'язані зі співпрацею РНП з прокурдською Партія зелених лівих (ПЗЛ) на останніх муніципальних виборах. Ця стратегія «міського консенсусу», за якої ПЗЛ не виставляла своїх кандидатів у певних округах, а РНП скоригувала свій вибір, тепер прокуратура подає це як змову, організовану РПК.

Тактика використання звинувачень у тероризмі проти опозиційних діячів і партій, особливо тих, що пов'язані з курдськими політичними рухами, не є новою для Туреччини. Уряд постійно використовує цей механізм для постанови довірених осіб замість обраних мерів у прокурдських муніципалітетах, фактично зводячи нанівець результати виборів. Згідно з документацією місцевого громадянського суспільства, з 2016 року правлячий уряд усунув 147 мерів, замінивши їх призначеними урядом особами. Курдські мери часто ставали мішенню для заміни шляхом призначення довірених осіб, а також арештів.

12 травня РПК оголосила про своє роззброєння і саморозпуск в рамках проривної мирної угоди. Однак залишається незрозумілим, що означатиме цей новознайдений мир у контексті численних судових процесів за звинуваченнями в тероризмі, серед яких є і академіки за мир, і сотні обраних мерів.

Протести на тлі триваючих арештів

З 19 березня в Туреччині відбуваються одні з найбільших протестів на сьогоднішній день, оскільки провідна опозиційна РНП продовжує надихати людей на мітинги. 29 березня Озель оголосив через Х, що щосереди в різних частинах Стамбула відбуватимуться мітинги, а на вихідних вони переїжджатимуть до різних провінцій, доки Імамоглу не буде звільнений і не відбудуться дострокові вибори.

У наступні дні після цієї заяви стало зрозуміло, що перший арешт Імамоглу був лише початком. У квітні 2025 року відбулася друга хвиля арештів, спрямована проти ще 18 осіб, у рамках розслідування діяльності стамбульського муніципалітету. Під час другої хвилі були затримані такі високопосадовці, як Шафак Баша, голова Стамбульського муніципального управління водного господарства (İSKİ), та секретар Імамоглу Кадріє Касапоглу. Потім, у травні цього року, під час третьої хвилі були видані ордери на затримання 22 осіб, у тому числі Танера Четіна, керівника департаменту преси, публікацій та зв'язків з громадськістю муніципалітету, за звинуваченнями у тендерних порушеннях і хабарництві.

Ці арешти, які часто проводяться під час світанкових рейдів, багато хто розглядає як спроби створити наратив про «злочинну організацію», що діє в Стамбулі.

Триваюча атака на муніципалітет Стамбула є критичним випробуванням для демократичних інститутів Туреччини. Судова система, на незалежності якої наполягає уряд, широко сприймається опозицією та міжнародними спостерігачами як інструмент для досягнення політичних цілей. Анулювання університетського диплому Імамоглу, який є необхідною умовою для висунення його кандидатом у президенти, ще більше підкреслює відчуття цілеспрямованих зусиль, спрямованих на те, щоб усунути його від участі у майбутніх виборах. Не дивно, що новини про академіка, який стояв за анулюванням диплому Імамоглу, і про його зв'язки з правлячою партією, блокуються в Туреччині з 10 квітня, коли його особистість стала відомою.

Спростування звинувачень

Після арешту Імамоглу десятки місцевих журналістів розслідували його звинувачення в корупції та тероризмі. Жодне з них не підтвердилося, більше того, вони ґрунтуються на свідченнях «таємних свідків», як пояснює TurkeyRecap. Використання Туреччиною таємних свідків, дозволене Законом про захист свідків 2008 року (№ 5726), спочатку мало на меті захистити осіб, які дають свідчення в небезпечних ситуаціях. У 2022 році Конституційний суд постановив, що для арешту достатньо лише анонімних свідчень. Однак ця практика неоднозначно застосовувалася в політичних судових процесах, далеко відійшовши від своєї початкової мети, згідно з повідомленням TurkeyRecap.

Пишучи зі свого акаунту X, Імамоглу також відкинув звинувачення, назвавши розслідування фарсом. Твіт недоступний у Туреччині, оскільки влада заблокувала акаунт мера 9 травня, посилаючись на твіт, який, як вони стверджують, може підбурювати людей до злочинної діяльності.

Невпинна кампанія проти Імамоглу і муніципалітету Стамбула, за ініціативою ПСР, демонструє чітку схему політичної відплати і рішучі зусилля, спрямовані на консолідацію влади. Від суперечливого проекту «Стамбульський канал» до озброєння звинувачень у тероризмі та використання сумнівних свідчень «таємних свідків» – кожен крок, здається, розрахований на те, щоб підірвати опозицію і відсунути на другий план грізного суперника в особі Екрема Імамоглу. Тисячі людей, які прийшли на черговий мітинг у середу, 21 травня, в стамбульському районі Пендік, отримали послання від непокірного Імамоглу. У листі, який зачитав лідер РНП Озель, мер назвав хвилю арештів політично вмотивованою атакою правлячої партії, яка боїться втратити владу і громадську підтримку. У світлі заяви РПК про роззброєння, рівність перед законом і розширення політичної сфери для всіх, він підкреслив зростаючу силу опозиції і її непохитну відданість до демократизації країни та звільнення її від тероризму. Він узгодив своє бачення із засновником Турецької Республіки Мустафою Кемалем Ататюрком, який одного разу сказав: «Національний суверенітет – це таке світло, що в його присутності плавляться кайдани, горять і зникають корони і трони».

Мер закінчив свій лист гаслом, яке стало частиною його передвиборчої кампанії в 2019 році і полюбилося багатьом – «Все буде добре. Будьте здорові».