Ілюстрація Марко Мартінеса та команди Rising Voices, використано з їхнього дозволу.
Знайомтесь з учасниками програми «Каталізатор цифрового активізму корінних мов Колумбії»! Програма, координована Rising Voices, об’єднує учасників з різних регіонів, які мають проєкти, пов’язані з використанням, зміцненням, відродженням та/або просуванням корінних мов за допомогою цифрових медіа та інструментів, а також через процеси, що залучають та приносять користь їхнім громадам.
Кожен учасник отримує стипендію, підтримку колег та можливості для діалогу з людьми з інших регіонів, мов та світоглядів, а також з учасниками програми вивчення мов майя з Мексики та Гватемали.
Rising Voices (RV): Як Ви би хотіли представити себе ?
Lucy Elena Tunubalá Tombé (LETT): Soy Lucy Elena Tunubalá Tombé, mujer misak del departamento del Cauca. Nací entre los páramos fríos del resguardo indígena de Guambía y fui educada alrededor del fogón, entre la palabras de mis abuelos y la sabiduría natural.
Para mi comunidad, el nak chak, o fogón, es el centro de la vida y la educación, pero también desde allí me impulsaron a conocer otros mundos y otras culturas, hasta animarme en convertirme en antropóloga, lo que me ha ayudado a amar más mi cultura y entender el significado de nuestra lengua más allá de las palabras.
Люсі Елена Тунубала Томбе (ЛЕТТ): Я Люсі Елена Тунубала Томбе, жінка з племені місак з департаменту Каука. Я народилася в холодних парамо (вересовищах) резервації корінних народів Гуамбіа та виросла біля вогнища, оточена словами моїх бабусі й дідуся та мудрістю природи.
Для моєї громади «нак чак», або вогнище, є центром життя та освіти, але саме звідти я отримала натхнення пізнавати інші світи та культури, навіть стала антропологом, що допомогло мені зрости в любові до моєї культури та зрозуміти значення нашої мови поза словами.
Люсі Тумбала на території племені Місак. Фото: Даніель Веласко. Використано з дозволу.
RV: Чим би Ви хотіли поділитися зі світом про свою мову та землю?
LETT: Mi comunidad ha habitado este departamento desde tiempos previos a la conquista española. A pesar del intento de exterminio, nuestra memoria oral, las toponimias y las investigaciones arqueológicas evidencian nuestra existencia. Por ejemplo, el nombre del departamento del Kauka es una palabra de la lengua nam trik, que un español significaría “madre de los bosques”. Esto quiere decir que muchas comunidades que habitaban el hoy conocido Valle de Pubenza, hablaban variantes de una lengua a la que varios investigadores denominaron nam trik o guambiano, que hoy clasifican dentro de la familia lingüística barbacoa.
Algunas de las variantes aún se mantienen vivas, como namui wam, hablada por la comunidad de Guambía; nam trik de Totoró, hablada por el pueblo Totoroez o el kishuwam, del pueblo de Kisgó. Aunque no todas cuenten con el mismo número de hablantes, varias comunidades realizan esfuerzos por revitalizarlas o fortalecerlas. Así como la cultura es dinámica, también las lenguas se han transformado al pasar de las generaciones.
ЛЕТТ: Моя громада проживає в цій провінції ще з часів, що передували іспанському завоюванню. Незважаючи на спроби знищення, наша усна пам'ять, топоніми та археологічні дослідження свідчать про наше існування. Наприклад, назва департаменту Каука походить з мови нам-трік, що для іспаномовних означає «мати лісів». Це означає, що багато громад, які населяли територію, що зараз відома як долина Пубенца, розмовляли варіантами мови, яку деякі дослідники називали нам-трік або гуамбіано, і яка зараз класифікується як лінгвістична сім'я барбакоа.
Деякі з цих варіантів досі існують, наприклад, намуйська вам, якою розмовляє громада гуамбіа; нам-трік з тоторо, якою розмовляє народ тотороез; та кишувам, якою розмовляє народ кісго. Хоча не всі вони мають однакову кількість носіїв, кілька громад докладають зусиль для їх відродження або зміцнення. Так само, як культура динамічна, мови також трансформувалися протягом поколінь.
Вогнище та моя бабуся. Фото Лаури В. Ренгіфо. Використано з дозволу.
RV: Які у Вас мрії щодо Вашої мови в цифровому та нецифровому світі?
LETT: Cada vez se digitalizan más las acciones de la vida cotidiana y a través del mundo digital podemos acortar distancias en fracción de segundos y tener al alcance mucha información. Teniendo en cuenta que las lenguas indígenas han sido minorizadas, discriminadas y desvalorizadas, creo que llevarlas al mundo digital aporta al enriquecimiento del conocimiento en el mundo. Sin embargo, para esto es más importante aún generar acciones de autoconciencia y valor de uso a nuestras lenguas originarias entre las personas hablantes, comprendiendo así que como cualquier otra lengua en el mundo, podemos usarla para todo en nuestra vida cotidiana.
ЛЕТТ: Повсякденна діяльність стає дедалі більш цифровою, і завдяки цифровому світу ми можемо долати відстані за частки секунди та отримувати доступ до величезної кількості інформації. Враховуючи, що мови корінних народів маргіналізовані, дискриміновані та знецінені, я вважаю, що їх перенесення в цифровий світ сприяє збагаченню знань у всьому світі. Однак, щоб досягти цього, ще важливіше формувати самосвідомість та цінувати використання мов корінних народів серед їхніх носіїв, таким чином розуміючи, що, як і будь-яку іншу мову у світі, ми можемо використовувати їх для будь-чого у нашому повсякденному житті.
RV: Чи не могли б Ви поділитися з нами, про що йдеться у Вашому проєкті в рамках програми Каталізатор?
LETT: Se trata de alimentar la versión digital del diccionario vivo bilingüe nam trik de Totoró — castellano, con nuevas entradas léxicas, acompañadas de ejemplos ilustrativos, con imágenes y archivos de audio. Este diccionario es una herramienta multimedia, colaborativa, de acceso público y gratuito a través de dispositivos móviles y computadores.
Recopilaremos los datos en encuentros realizados en el resguardo indígena de Totoró, con las personas hablantes nativas que no están alfabetizadas en su lengua nativa ni en el castellano. Por eso, registraremos los datos y los traduciremos desde el equipo de trabajo que conformamos la profesora Marleny Angucho, quien ha apoyado los procesos de revitalización como parte de la comunidad; Geny Gonzales, quien ha acompañado a la comunidad en diversas investigaciones sobre la lengua, y yo, como hablante bilingüe.
ЛЕТТ: Мета полягає в тому, щоб додати нові словникові записи до цифрової версії двомовного живого словника тоторо нам-трік – іспанської мови, супроводжувані ілюстративними прикладами, зображеннями та аудіофайлами. Цей словник – це спільний мультимедійний інструмент, вільно доступний для громадськості на мобільних пристроях та комп’ютерах.
Ми збиратимемо дані під час зустрічей, що проводяться в резервації корінних народів Тоторо з носіями мови, які не володіють рідною мовою або іспанською. Тому ми запишемо дані та перекладемо їх разом з командою, що складається з професора Марлени Ангучо, яка підтримувала процеси відродження як частина громади; Джені Гонсалес, яка підтримувала громаду в різних дослідницьких мовних проєктах; та мене, як двомовного носія.
RV: Чому для Вас важливо уявляти та керувати процесами застосування, зміцнення, відродження та/або просування Вашої мови за допомогою цифрових медіа та інструментів?
LETT: Las juventudes estamos atentas a la vanguardia digital y nos llama la atención aprender a través de estas herramientas y formatos, por lo que considero importante encontrarle un lugar a nuestra lengua en el mundo digital que le permita enseñar a las personas interesadas y documentar los conocimientos de quienes la hablan y no han transmitido este conocimiento por diversas causas.
LETT: We, the young people, are attentive to the digital forefront and are drawn to learning through these tools and formats. Therefore, I believe it is important to find a place for our language in the digital world that allows it to be taught to interested people and to document the knowledge of those who speak it and have not passed on this knowledge for various reasons.
ЛЕТТ: Ми, молоде покоління, уважно стежимо за цифровими передовими технологіями та прагнемо навчатися за допомогою цих інструментів та форматів. Тому я вважаю важливим знайти місце для нашої мови в цифровому світі, яке дозволить навчати зацікавлених людей та документувати знання тих, хто нею розмовляє та не передав ці знання з різних причин.
RV: Що Ввас надихає ділитися цим процесом з іншими носіями мов корінних народів у Колумбії?
LETT: Siempre es emocionante aprender de otras experiencias y pensamientos, como aprender nuevas palabras o sobre sus comunidades. Conocer otras formas de ver el mundo y habitarlo es importante para crecer como personas y profesionales.
ЛЕТТ: Завжди цікаво вчитися на досвіді та думках інших людей, наприклад, вивчати нові слова чи дізнаватися про їхні громади. Відкриття інших способів бачити світ та жити у ньому важливе для розвитку як особистості та як професіонала.
RV: Що б Ви хотіли сказати іншим носіям мови нам-трік щодо продовження спілкування та зміцнення їхньої мови?
LETT: Mayaelan matɵke. Namui wam mei, ñimun ik pɵrikwan aship putrapelan alɵntrap inchar, namui chi kɵpikwan untak tɵka matana tɵka kɵkun cha. Namui shur mera kusrenanikwan pesanamɵ, namui wam wan waminchip, misak isuikwan tɵka kɵp, wentɵsrɵ ɵsik kɵmikwai. Namui wam wan tɵka kuiknuk kutrimpe namui nu isuikpe patsɵmɵntrun. Unkua Unkua.
Ця стаття є частиною нашого проекту Rising Voices, який допомагає поширювати громадську журналістику там, де її мало використовують. · Усі публікації
