Мангрові ліси в Аді, Гана. Зображення Amuzujoe на Вікісховищі (CC BY 4.0).

Ця історія була написана Малахією Дорву і вперше опублікована в iWatch Africa 26 травня 2025 року. Ця відредагована версія публікується нижче в рамках угоди про обмін контентом.

Мангрові екосистеми, що процвітають уздовж тропічного узбережжя Гани, стають важливими союзниками у боротьбі зі зміною клімату. Ці солестійкі ліси, розташовані в таких регіонах, як регіон Вольта, Велика Аккра та Західний регіон, забезпечують низку екологічних та соціально-економічних переваг, які підвищують стійкість Гани до кліматичних викликів. Від поглинання вуглецю до захисту узбережжя і сталого забезпечення засобів до існування – мангрові зарості є природоорієнтованим рішенням з величезним потенціалом для екологічного та економічного майбутнього Гани.

У цій статті досліджується ключова роль мангрових лісів у боротьбі зі зміною клімату в контексті Гани, висвітлюється їхнє екологічне значення, загрози та поточні зусилля зі збереження.

Поглинання вуглецю, природний пом'якшувач клімату

Мангрові ліси є одними з найефективніших природних поглиначів вуглецю на Землі, здатних зберігати до п'яти разів більше вуглецю на гектар, ніж наземні ліси. У Гані мангрові екосистеми, такі як ті, що розташовані вздовж коридору струмка Аньянуї в регіоні Вольта, вловлюють і зберігають значні обсяги вуглекислого газу у своїй біомасі та багатих на вуглець ґрунтах. Цей процес, відомий як секвестрація блакитного вуглецю, допомагає зменшити викиди парникових газів, що є критично важливим фактором у боротьбі зі зміною клімату. За даними Глобального альянсу мангрових лісів, збереження лише 1 відсотка світового мангрового покриву може поглинути 200 мільйонів тонн вуглецю, що є значним внеском у досягнення цілей Гани щодо пом'якшення наслідків зміни клімату, передбачених Паризькою угодою. Зберігаючи та відновлюючи ці екосистеми, Гана може посилити свою роль у глобальних зусиллях зі зниження рівня вуглецю в атмосфері, підтримуючи як національні, так і міжнародні кліматичні цілі.

Захист узбережжя

Берегова лінія Гани, що простягається на понад 550 кілометрів (341,75 миль), стає все більш вразливою до підвищення рівня моря, берегової ерозії та екстремальних погодних явищ, спричинених зміною клімату. Мангрові лісм слугують природними бар'єрами, їхні щільні, переплетені кореневі системи розсіюють енергію хвиль і стабілізують прибережні ґрунти. Такі ініціативи, як Мангрові ліси як природні рішення прибережних небезпек (MANCOGA), демонструють, як мангрові ліси на сході Гани зменшують повені, ерозію і забруднення. Буферуючи штормові припливи і захищаючи від приливних хвиль, мангрові зарості захищають прибережні громади, інфраструктуру та сільськогосподарські угіддя. Наприклад, у районі лагуни Кета мангрові зарості відіграли важливу роль у зменшенні впливу сезонних повеней, збереженні засобів до існування та підвищенні стійкості громади до стихійних лих, спричинених кліматом.

Біорізноманіття та екосистемні послуги

Мангрові ліси в Гані є осередком біорізноманіття, де мешкають багато видів, зокрема риба, краби, птахи та рептилії. Ці екосистеми слугують розплідниками для комерційно важливих видів риб, підтримуючи рибну промисловість Гани, яка є життєво важливою для прибережних громад. За даними неприбуткової організації Хен Мпоано, яка займається питаннями сталого управління прибережними і морськими екосистемами Гани, складні кореневі системи мангрових заростей забезпечують середовище проживання і розмноження, гарантуючи продовольчу безпеку і економічну стабільність для населення, яке залежить від морських ресурсів. Крім того, мангрові зарості фільтрують воду, захищаючи сусідні екосистеми, такі як морські трави та коралові рифи, від стоку осаду. Підтримуючи біорізноманіття та здоров'я екосистем, мангрові зарості підвищують адаптаційну здатність Гани до зміни клімату.

Соціально-економічні вигоди

Окрім своєї екологічної ролі, мангрові ліси є невід'ємною складовою життєдіяльності прибережних громад Гани. У таких регіонах, як Вольта і Західний регіон, громади залежать від мангрових лісів для риболовлі, збору молюсків, заготівлі деревини та дров. Ініціатива «Каса» – громадська платформа з питань природних ресурсів і довкілля, яка підтримує адвокацію в семи сферах – повідомляє, що стале управління цими ресурсами сприяє економічній стійкості, особливо для жінок і молоді, які часто займаються діяльністю, пов'язаною з мангровими заростями, наприклад, виловом крабів і бджільництвом. Однак несталі практики, такі як вирубка лісів для аквакультури або заготівля паливної деревини, загрожують цим перевагам. Баланс між економічною діяльністю та охороною природи є надзвичайно важливим. Такі проекти, як відновлення мангрових заростей в Аньянуї-Крік, демонструють, як зусилля громади можуть як відновити деградовані землі, так і запропонувати альтернативні джерела доходу, такі як екотуризм і стале рибальство.

Загрози для мангрових лісів Гани

Незважаючи на свою важливість, мангрові зарості Гани стикаються зі значними загрозами як з боку людини, так і з боку природних факторів. За останні 40 років було втрачено приблизно 20 відсотків світового мангрового масиву. Розвиток узбережжя, зумовлений концентрацією 90 відсотків промисловості країни в прибережних регіонах, призвів до руйнування середовища проживання. Такі види діяльності, як аквакультура, сільське господарство та урбанізація, розчистили мангрові ліси, особливо у Великій Аккрі та Західному регіоні. Зміна клімату ще більше посилює цей тиск через підвищення рівня моря та інтенсивність штормів, що завдають шкоди мангровим екосистемам. Природні фактори, такі як зміна характеру припливів і відпливів, посилюють ці загрози. Як підкреслив Хен Мпоано, слабке впровадження політики та обмежене включення мангрових лісів до національних планів збереження підкреслюють необхідність більш ефективного управління та захисту під керівництвом громад.

Зусилля зі збереження та відновлення мангрових лісів у Гані

Гана робить успіхи у збереженні та відновленні мангрових лісів завдяки місцевим та міжнародним ініціативам. Ініціатива «Каса» зосереджена на відновленні мангрових заростей у регіоні Вольта для боротьби з підвищенням рівня моря та руйнівними течіями шляхом залучення громадськості. Аналогічно, проект MANCOGA використовує підхід спільного дизайну для розробки інструментів, які пом'якшують небезпеки, що загрожують прибережній зоні. Освітні кампанії Хен Мпоано сприяють підвищенню обізнаності та зміцненню громадського управління. Ці дії узгоджуються з глобальними цілями, включаючи Десятиліття ООН з відновлення екосистем (2021-2030) та ціль Глобального альянсу мангрових лісів щодо розширення ареалу мангрових лісів на 20% до 2030 року. Інтеграція традиційних знань з науковими дослідженнями та адвокацією формує сталий шлях управління мангровими заростями в Гані.

Шлях вперед

Щоб повною мірою використати мангрові ліси як кліматичне рішення, Гана повинна посилити політику і поглибити залучення громадськості. Національні стратегії захисту клімату та біорізноманіття повинні чітко визнавати мангрові ліси важливими для адаптації та пом'якшення наслідків зміни клімату, підкріплені чіткими механізмами правозастосування. Партнерство з такими організаціями, як Глобальний альянс мангрових лісів, може допомогти розширити масштаби відновлення за рахунок технічної та фінансової підтримки. На низовому рівні програми Ініціативи Каса навчають громади моніторингу здоров'я мангрових лісів та впровадженню альтернативних засобів до існування. Власність, керована громадою, є ключем до довгострокового збереження і стійкості екосистем.

Мангрові зарості є основою реагування Гани на зміну клімату, пропонуючи потужне поєднання поглинання вуглецю, захисту узбережжя, підтримки біорізноманіття та соціально-економічних переваг. В умовах підвищення рівня моря, екстремальних погодних умов та антропогенного тиску ці екосистеми забезпечують стійке, природоорієнтоване рішення. Але цей потенціал може бути реалізований лише завдяки цілеспрямованому збереженню, залученню громадськості та узгодженню політики. Ініціативи таких організацій, як iWatch Africa, Хен Мпоано, Kasa Initiative та міжнародних партнерів, демонструють, як співпраця може сприяти відновленню та стійкості. Захищаючи мангрові зарості сьогодні, Гана забезпечує більш безпечне та стійке до зміни клімату майбутнє.