Радісні діти під час шкільної перерви. Картинка з Pexels. Безкоштовна для використання.

 Автори: Рабі С. Діалло та Стефані Мангеле

У той час як країни Субсахарської Африки досягли прогресу у сфері  гендерної рівності та зробили значні кроки в освіті, шкільне навчання дівчат залишається головною проблемою. Мільйони юних дівчат все ще не мають можливості відвідувати школу. Навіть коли вони все ж навчаються, рідко завершують повний курс освіти. Близько 32,6 мільйона дівчат віку початкової та молодшої  старшої школи не відвідують її. Ця цифра зростає до 52 мільйонів учнів середньої старшої школи. Доведено, що розширення прав жінок сприяє економічному зростанню, який неможливо досягнути без забезпечення інклюзивного доступу до освіти.

Збереження соціокультурних бар'єрів

Освіта дівчат в  Африці не зводиться до усього лише питання доступу до школи; вона повинна бути адресованою структурній нерівності та патріархальним нормам, які заважають її прогресу.

Гендерні упередження глибоко закріпилися у багатьох суспільствах Африки і вкорінилися у соціальних конструктах, включаючи школи.  Ці упередження заважають дівчатам бачити себе поза тими ролями, що традиційно були їм приписані. Навчальні матеріали часто лише підсилюють цю гендерну прірву: жінок меньше зображають на лідерських позиціях і частіше у сімейній ролі.  Нещодавний меморандум, виданий деякими національними департаментами у Сенегалі, який дозволяє жінкам покидати роботу раніше під час Рамадану, щоб справлятись зі хатніми справами, ілюструє цю розбіжність. Цей приклад далеко не тривіальний, він відображає стійкий гендерний розподіл праці, де жінок відкидають до домашніх ролей, тим часом як чоловіки займають стратегічні позиції, які пов'язвнні з ухваленням рішень в організаціях.

Справді інклюзивне навчання вимагає гендерно чутливої політики, яка  забезпечить дівчат безпечним та сприятливим навчальним середовищем. Тому вкрай важливо переглянути зміст освіти, щоб зруйнувати стереотипи і заохотити участь дівчат у наукових та технічних галузях. 

 Економічні бар'єри також слід враховувати. Освіта дітей потребує значних витрат, що змушує батьків обирати між навчанням хлопців та  дівчат. Оскільки видавати дочок заміж часто виглядає, як спосіб подолати злидні, інвестування у їхнє навчання не вважається пріорітетом –  навідміну від хлопців, у чий успіх вкладають зусилля та ресурси. 

Згідно зі Світовим Банком та ЮНЕСКО, освіта дівчат у країнах Субсахарської Африки на 30 років відстає від освіти в розвинених країнах. Потрібно вжити термінових заходів, щоб розвіяти гендерні бар'єри та утвердити право дівчат на освіту через три ключові напрямки : підвищувати обізнаність суспільства про її важливість, пропонувати стипендії та фінансову підтримку для малозабезпечених сімей і створювати інклюзивне та безпечне середовище у школі. Інвестування в освіту дівчат – це інвестування у розширення прав жінок і у розвиток Африки. Втім, справжні зміни вимагають дій поза межами школи, щоб подолати соціальні норми, які дають дівчатам другорядну роль у суспільстві з раннього дитинства. 

 Забезпечення права дівчат на освіту

Забезпечення права дівчат на освіту вимагає участі усіх зацікавлених сторін. Потрібно більше зусиль для розробки рішень, що відповідали б важким реаліям Африки. Кожен повинен бути залученим: громадськість, урядові та неурядові організації — усі мають брати участь. Уряди, перш за все, несуть відповідальність за забезпечення цього права і тому повинні вжити усіх необхідних заходів для його дотримання.

Хоча, африканські країни пообіцяли запровадити дванадцятирічну систему безоплатної початкової та середної освіти для всіх дітей — хлопців та дівчат — така політика часто реалізується неналежним чином, через бідність та поширення соціокультурних норм в межах місцевих громад, які відтворюють гендерну нерівність. 

Тому, уряди африканських країн повинні взяти на себе зобов'язання конкретних реформ і підвищення інвестицій, щоб забезпечити освітню політику, яка пропонує якісне навчання для всіх юних африканських дівчат. Це включає:  усунення соціальних бар'єрів до здобуття освіти, створення правових рамок, що забезпечить усім дівчатам можливість завершити школу до 16 років, фінансування безкоштовної обов'язкової освіти шляхом виділення більшої частки національних бюджетів на початкову та середню освіту та забезпечення безпечного, підтримувального середовища шляхом перегляду навчальних програм з метою усунення гендерних стереотипів. 

Вони також повинні розвинути можливості професійного навчання для молодих матерів та незахищених молодих жінок, щоб запобігти їхньому виключенню з освітнього процесу та вжити відповідних заходів для запобігання раннім шлюбам. У будь – якому разі, повинні бути впроваджені системи моніторингу та оцінювання, щоб упевнетись, що данна політика ефективно впроваджена. 

Беручи до уваги те, що більшість жінок вкладають близько 90 відсотків свого доходу на добробут своїх сімей  та громад,  порівняно з 30 – 40% у чоловіків, вкрай необхідно збільшити правові, людські та фінансові ресурси, які підтримували б освіту дівчат. Ця інвестиція не лише покращить індивідуальні умови, а й ляже в основу величезної трансформації у африканському суспільсві.