Фото створене Амеєю Нагараджан для Global Voices за допомогою Canva Pro.

“Where Are You REALLY From?” [«Звідки ви насправді?»] це нова серія подкастів від Global Voices, яка виникла з панельної дискусії на саміті Global Voices 2024 року в Непалі, де члени спільноти розповіли про свій спільний досвід щодо ставлення інших людей до них і свої різноманітні та складні історії походження, а також сприйняття цих історій іншими людьми. У кожному епізоді ми запрошуємо наших гостей поміркувати над припущеннями, що стоїть за питанням «А звідки ви насправді?» і розказати, як вони на нього відповідають.

Ведуча подкасту – Акве Амосу, яка працює у сфері прав людини після попередньої журналістської кар'єри, а також вона є коучем та поетесою. Вона є співголовою ради директорів Global Voices

Стенограму цього епізоду було відредаговано з метою забезпечення зрозумілості.

Акве Амосу (АА): Привіт і ласкаво просимо на “Звідки ви насправді?” Подкаст, який досліджує ідентичності. Я Акве Амосу, і сьогодні я розмовляю з Сафою. Сафа, чому люди ставлять вам це запитання?

Сафа: Дякую за запрошення. Люди ставлять мені це запитання, тому що я палестинка, але палестинка з діаспори. Я народилася і виросла не в Палестині, а в США і зараз живу в Європі. Ось чому люди часто запитують мене про це, я гадаю, тому що вони помічають, що у мене інша історія походження.

АА: А як ви реагуєте на те, що вам ставлять це запитання? Які почуття це викликає у вас?

Сафа: Зазвичай це залежить від ситуації. Але часто я відчуваю себе невпевнено, тому що вони зазвичай починаються з «О, звідки ви?» і я відповідаю їм, а потім вони знову запитують: «Ні, але звідки ви насправді?» і це означає, що вони не були задоволені моєю відповіддю. Можливо, це пов'язано з тим, що я спершу відповідаю приблизно так: «Ой, я з цього району» або «Я звідки завгодно», тому що таким чином я оцінила ситуацію. Наприклад, коли я стою в черзі на касі в супермаркеті і просто хочу швидше розплатитися та вийти звідти? Це може бути неприємна або підозріла людина, яка звернулася до мене, і я лише хочу, щоб розмова закінчилася якомога швидше? Або це приваблива людина на вечірці? Або я насправді хочу розповісти їм, але спочатку я хочу трохи прощупати грунт і сказати їм щось незначне. Тому, коли вони ставлять це запитання, воно відчувається нав'язливим

АА: Чи є частиною цього запитання розкриття того, хто ви є, що відчувається небезпечним для вас? 

Сафа: Так. Так, особливо як палестинка. Все моє життя було делікатним або ризикованим відкривати свою ідентичність, тому що я завжди жила в середовищах, де люди нав'язували мені певні ідеології або стереотипи, які є абсолютно недоречними і насправді досить дискримінаційними. Наприклад, коли я розповідала людям в минулому, “О, я палестинка”, сказала вона мені: “А, так ви терористка” або “О, так ви антисемітка”, хоча я такою не є. Абсолютно ні. Я не є ні тією, ні іншою, і те ж саме стосується більшості палестинців, яких я коли-небудь зустрічала у своєму житті. Відповідно, я не відчуваю себе в безпеці [коли мені ставлять це запитання], тому що, коли люди мають ці ідеї та уявлення про тебе у своїй голові, це не тільки образливо. Вони також ставитимуться до тебе інакше, якщо вважатимуть, що ти можеш бути небезпечним. Вони поводяться загрозливо, а іноді й потенційно жорстоко. Ось чому це дуже страшно.

Сафа. Використано з дозволу.

АА: Тоді як ви зазвичай відповідаєте на це запитання?

Сафа: Тож, якщо я відчуваю себе в безпеці – скажімо, я на вечірці, і хтось носить куфію або сережки у вигляді кавунів або щось подібне. Тоді я думаю, що все гаразд, я можу сказати їм, що я палестинка. Ви знаєте, мої тато та мама – палестинці. Моя мама навіть народилася там, і я дуже пишаюся цим. Я дуже сильно пишаюся цим. Але якщо я не впевнена в ситуації, або я помітила, як вони, можливо, сказали щось, що вже змусило мене вагатися, і я думаю: «Я не впевнена». Потім я обережно просуваюсь вперед і кажу, наприклад: «Я араб». Що є правдою. Я можу сказати: «Я йорданка», тому що технічно у мене є йорданський паспорт. Насправді, це правильно щодо громадянства. Але не стосовно моєї ідентичності.

Якщо я відчуваю себе дуже, дуже невпевнено і думаю: «Гаразд, можливо, вони дійсно расисти», або це просто не дуже хороша ситуація, або я просто не хочу вдаватися до цього. Тоді я можу сказати щось на кшталт: «О, я народилася в США» або що я з цього конкретного міста в США. Іноді людям цього достатньо.

У деяких ситуаціях я робила те, що перейняла від своєї матері, а саме — просто все вигадувала. Якщо я відчуваю себе абсолютно не впевнено або мене щось дуже дратує в цей день, я кажу щось на зразок: «Я француженка» або «Я з Греції», або що-небудь інше, щоб мене залишили в спокої.

АА: З ваших розповідей стає зрозуміло, наскільки складно відповісти на це запитання! Як ви думаєте, люди, які ставлять вам це запитання, усвідомлюють цю складність? І чи могли б вони поставити це запитання по-іншому, щоб вам було комфортно?

Сафа: Я не думаю, що люди зазвичай розуміють, що це таке складне запитання. Насправді я розмовляла з людьми в США та Європі про це і намагалася пояснити їм, чому це запитання відчувається таким інвазивним або делікатним. Вони завжди дивувалися. Деякі з цих людей ніколи не замислювалися більше однієї секунди над тим, що означає безпека або що означає відчувати себе під пильною увагою або бути частиною групи, яка зазнає особливої ненависті. Тому я вважаю, що намір часто виникає лише з почуття цікавості. Але я також вважаю, що деякі люди заходять занадто далеко зі своєю цікавістю, тому що, врешті-решт, це насправді їх не стосується.

У мене є кілька відповідних прикладів ситуацій, коли я казала людям, звідки я родом, або вирішила відповісти певним чином, і я бачила, що вони не були повністю задоволені моєю відповіддю, але не продовжували розпитувати, і це те, що мені подобається, розумієте? У ці моменти, я думаю, вони розуміють, що я не відчуваю себе достатньо комфортно або безпечно в цьому оточенні з якоїсь причини. Скажімо, перед великою групою. Іноді люди підходять до мене пізніше і кажуть щось схоже на: «А що ти казала, звідки ти родом?». Можливо, тоді я відповім по-іншому, але, можливо, це буде та ж відповідь, що і раніше.

Я також спілкувалася з людьми, які зосередилися на інших аспектах моєї ідентичності, з якими вони відчувають більший зв ‘язок. Тому, якщо вони запитають мене, звідки я родом, і моя відповідь не достатня для них, вони можуть запитати мене: «О, а розкажеш чим ти займаєшся?». Мені це подобається. Або «Так, погода дійсно чудова. Що ти любиш робити, коли сонячно?». Потім ці питання доходять до суті того, що визначає мене як особистість, але по-іншому. Тому що моя ідентичність, звичайно, є важливою частиною загального пазлу, але є й інші цікаві речі про мене. Таким чином, я сама намагаюся так само ставитися до інших людей.

Деякі люди також намагалися витягнути з мене відповідь тим, що ставили непрямі запитання. Для мене це нормально і навіть кумедно. Якщо вони не задоволені моєю відповіддю, вони запитують щось на зразок: «Ти розмовляєш іншими мовами?». Це, звичайно, певним чином розкриває це. Але для мене це нормально, тому що їхнє запитання виникає з цікавості та співчуття. Я дуже ціную це.

АА: Чи є ще щось, що ви хотіли б сказати?

Сафа:  Я хочу поговорити про часи, в які ми ведемо цю розмову, бо вони є невимовно важкими для палестинців і, власне, для арабів у всьому світі.  У ці дні ми відчуваємо глибокий біль. І так само, як люди… іноді не впевнені, як підняти тему походження людини, вони також не знають, як розмовляти з людьми, чий народ пережив геноцид або інші трагедії та емоційний тиск. Я просто хочу сказати цим людям, які стикаються з такими труднощами, що це нормально, якщо ви не можете підібрати правильні слова або ваші висловлювання звучать незграбно. Це нормально, якщо ви висловлюєтесь зі співчуттям і від щирого серця, а власна невпевненість у вираженні думок відкрито обговорюється. Замість того, щоб взагалі нічого не казати, ви можете сказати щось на кшталт: «Ого, ти палестинка. Я хотів би мати можливість висловити словами те, що зараз відбувається, або знати, як про це говорити». Знаєте, є способи проявити це співчуття, яке відкриває двері для більшого розуміння та обміну думками.

АА: Дуже дякую, Сафо.

Сафа: Щиро дякую.

Podcast: Play in new window | Download