
Діти в технологічній лабораторії. Фото надано Синтією Ебот Таканг. Використовується з дозволу.
По всій території Камеруну, країни, що розташована у Центральній Африці, дедалі більше батьків записують своїх дітей на навчальні програми з кодування, робототехніки та штучного інтелекту. Особливо ця тенденція спостерігається в період літніх канікул — з кінця липня до початку вересня. Те, що раніше вважалося лише вузькоспеціалізованим захопленням, переросло в популярну сферу діяльності. Тепер уміння користуватись цифровими технологіями не є предметом розкоші, а натомість базовою потребою.
Хоча штучний інтелект та новітні технології стрімко змінюють світ навколо нас, Африка ризикує залишитись позаду. Багато дітей досі не мають доступу до належної технологічної освіти, що погіршує вже наявні освітні та економічні проблеми в країні. Проте ситуація поступово змінюється. У Камеруні дедалі більше батьків беруть справи у свої руки та записують своїх дітей на курси зі штучного інтелекту та програмування, щоб вони не втрачали майбутніх можливостей.
Коли минулого року в Яунде, столиці Камеруну, чотирирічна дитина вийшла перед аудиторією батьків, вчителів та друзів мало хто очікував від неї більшого, аніж скромної усмішки. Натомість, дівчинка впевнено презентувала груповий проєкт — інтерактивну гру, яка допомагає обирати корисні продукти харчування відповідно до віку, стану здоровʼя та статі користувача. Цей виступ відбувся у рамках пʼятитижневого тренінгового табору із основ штучного інтелекту для дітей. У 2024 році захід організував навчальний табір Kitadis, який продовжив свою діяльність і у 2025-му.
Вагітна матір лідера команди мала складнощі з плануванням здорового харчування, що і надихнуло юних розробників на створення інтерактивної гри. Проєкт здобув перемогу на “Demo Day” — фінальному презентаційному заході пʼятитижневого тренінгового табору із основ штучного інтелекту для дітей, де учасники презентували свої ідеї одноліткам та викладачам.
У країні, де доступ до технологій залишається нерівномірним, а інновації часто вважаються прерогативою дорослих, ця подія довела, що навіть наймолодші діти здатні виявляти реальні проблеми та створювати інструменти для їх вирішення.
На порозі змін
Kitadis у Нгоа-Екеле (район, розташований у центрі Яунде) є одним із центрів, що сприяє цим змінам. О 9 ранку клас наповнюється дітлахами віком від чотирьох до тринадцяти років, їхні пальці жваво бігають по клавіатурах під пильним наглядом двох молодих тренерів. Мета занять — не просто навчити друкувати та працювати у PowerPoint, а пробудити творчі здібності за допомогою технологій.
Засновник компанії Star Light Inc. Мабу Селеб Нджієньйо, який керує табором, вважає, що технологічна освіта є ключем до виховання покоління здатного вирішувати проблеми. Він додав:
Всі скаржаться, проте мало хто використовує технології для вирішення проблем, з якими ми стикаємось.
Програма коштує 10 000 франків КФА (приблизно 745 гривень) за реєстрацію та 20 000 франків КФА (приблизно 1490 гривень) за навчання. Це в країні, де мінімальна місячна заробітна плата для більшості працівників у формальному секторі поза межами сільського господарства становить 43 969 франків ФКА (приблизно 3 277 гривень).
Програма завершується “Demo Day”, під час якого учні презентують свої винаходи батькам та журі. Дітлахи працюють у командах, а навчальна програма побудована таким чином, що навіть ті, хто раніше не мав жодного досвіду, за пʼять тижнів можуть створити щось корисне.
“Після завершення навчання у таборі ми організовуємо технічні гуртки в їхніх школах”, — додав Нджієньйо.
В іншому кінці міста, в навчальному центрі BLIS Global Center у Бійем-Ассі Лак, район у центрі Яунде, умови ще більш технологічно розвинені. Діти приходять о 8 ранку, одягають білі лабораторні халати та занурюються у заняття: програмують роботів, працюють із 3D-принтером та створюють прості механічні системи. Їхнє робоче середовище нагадує мінілабораторію з дротиками, симуляторами, коліщатками та компʼютерами, розкиданими по робочому столі.
Технічний директор з кодування та робототехніки в центрі, Че Еммануель Аньє, вважає, що навчання технологіям сьогодні вже не є питанням вибору. Під час розмови з Global Voices він зазначив:
Мова майбутнього — не англійська і не французька. Це мова технологій.
Трирічне навчання у BLIS Global розраховане на дітей з 6 років. Програма поступово залучає дітей до практичної роботи з технологіями: вони проектують автоматичні сміттєві контейнери, моделюють електронні системи та навіть створюють перші прототипи для комерційного використання. Річний внесок становить 100 000 франків КФА (приблизно 7 452 гривні). У вартість входять курси з програмування, робототехніки та розвитку здібностей.
Проте справжня цінність програми полягає в її прагненні до інклюзивності, адже вона відкрита для дітей з різних верств населення. Завдяки підтримці спонсорів Бальбін Лемана, засновниця та директорка дитячого притулку Sainte Rita, змогла відправити цьогоріч десять дітей на навчання до центру.
Це навчання допомогло їм усвідомити цінність технологічної освіти на яку вони раніше не звертали уваги. Тепер вони насолоджуються створенням власних проєктів.
Вона вважає, що можливість участі у програмі на кшталт тієї, що пропонує BLIS Global, має бути доступна всім, незалежно від матеріального становища. У двох навчальних центрах спостерігаються зміни: діти не лише навчаються як користуватися компʼютерами, а й починають уявляти, як можуть за допомогою технологій формувати світ. Від дротових схем до інтерфейсів ігор, вони переходять від гри до реальних цілей.
Багато дітей, які навчаються в цих центрах та подібних закладах по всій території країни, вирішують продовжити розвиватись у цьому напрямку. Вони стверджують, що вже усвідомлюють як позитивні, так і негативні сторони технологій, проте готові використовувати їх на благо своєї спільноти.
Діти працювали над такими проєктами: модель велосипеда з електроприводом, електронна тростина для людей з порушенням зору та автоматизований сміттєвий контейнер.
Національний педагогічний інспектор Камеруну з компʼютерних наук, Годсон Мулу, підтримує цей рух. Переможець конкурсу Google Gemini AI Competition 2024 вважає, що технологічну освіту слід розпочинати якомога швидше.
Канікули — це чудова нагода надолужити інші важливі навички, зокрема вміння користуватись технологіями. Більшість шкіл не мають змоги поглиблено навчати цифровим навичкам протягом навчального року. Ранній старт допомагає сформувати майбутній карʼєрний шлях та розвивати впевненість у роботі з технологіями, що є невідʼємною частиною практично у всіх сферах життя.
Він згадує, що раннє опанування компʼютерних навичок дало йому перевагу ще у середній школі, що відрізняло його від своїх однолітків.
Ви можете робити мінімальний обсяг роботи зі штучним інтелектом, а він виконає за вас найскладнішу роботу. Чим раніше діти це усвідомлюють, тим краще.
У класних кімнатах Камеруну, де колись все було у крейді та пилюці, діти тепер вчаться писати код, програмувати роботів та створювати інструменти для вирішення проблем сьогодення. Для когось, як для хлопчика, який розробив гру про здорове харчування для своєї матері, це все стало особистим. Для інших — це лише перший крок у світ, де відповіді на складні запитання можна знайти всього за кілька натискань клавіш.






