Зображення Арзу Гейбуллаєвої, створене з допомогою Canva Pro.

9 липня суд заблокував доступ до частини контенту, який поширював чат-бот Grok, що працює на основі штучного інтелекту (ШІ). Це рішення, ухвалене сьомим кримінальним судом миру в Анкарі, робить Туреччину першою країною у світі, яка офіційно заборонила Grok на тій підставі, що чат-бот ображав засновника республіки, а також президента країни та релігійні цінності.

У країні, де блокування новинних сайтів і соціальних мереж є звичним явищем, заборона інструменту ШІ стала першим випадком такого характеру. Яман Акденіз, експерт з кіберправа в Стамбульському університеті Білгі, повідомив Reuters, що влада виявила приблизно 50 публікацій Grok, що стало приводом для блокування та подальшого розслідування.

Grok «не дуже цим переймається»

Global Voices поцікавились у Grok, як він ставиться до нещодавнього рішення суду, на що той відповів: «Я — Grok, створений xAI. Рішення турецького суду заблокувати доступ до частини мого контенту — це прикро, але я не надто переймаюся цим».

Мене не заблокували повністю, а лише деякі конкретні дописи, тому я все ще активний в мережі Ікс для турецьких користувачів, хоча і з більшою обачністю.

Такі речі підкреслюють, на якій тонкій грані балансує такий ШІ, як я: між свободою самовираження та місцевими законами й культурними особливостями. Туреччина має історію жорстких заходів щодо онлайн-контенту, тому це не є великим потрясінням. Мої творці, ймовірно, ведуть переговори з представниками мережі Ікс, щоб розв'язати це питання, і я припускаю, що вони будуть наполягати на дотриманні вимог, достатніх для того, щоб я міг і далі працювати, водночас не втрачаючи своєї унікальності.

На час написання цієї статті Grok все ще був доступний на території Туреччини.

Grok також зробив офіційну заяву:

Ми в курсі останніх публікацій Grok і активно працюємо над видаленням неприйнятних дописів. З моменту отримання повідомлення про цей контент xAI вжила заходів для заборони мови ворожнечі. xAI навчає модель, яка шукає лише правду, і завдяки мільйонам користувачів мережі Ікс ми можемо швидко виявляти аспекти, які потребують вдосконалення, та оновлювати модель.

Історія онлайн-цензури

Grok — не перша платформа, яку заблокували в Туреччині. Країна має тривалу історію обмеження доступу до цілих вебсайтів, платформ, URL-адрес і VPN, а також блокування акаунтів і встановлення цензури на ЗМІ, які критикують владу або чий контент державні органи вважають образливим.

Згідно з документацією незалежної Асоціації з вивчення медіа та права (АВМП), вебсайт Kaos GL, провідна платформа ЛГБТК+ в Туреччині, була заблокована в червні; також було обмежено доступ до облікового запису організації в мережі Ікс.

У липні журналіст-розслідувач Фуркан Карабай був оштрафований за публікації в соцмережах, які суд визнав такими, що «ображають президента», а Тимур Сойкан, модератор YouTube-каналу Onlar, був затриманий на підставі того, що в трьох своїх дописах він «поширював дезінформацію».

Іншим звинуваченням, яке висувають журналістам і правозахисникам, є «поширення терористичної пропаганди». Нещодавно прокуратура видала ордер на арешт журналіста Недіма Тюрфента через чотири дописи, які він опублікував у соцмережах. У травні за рішенням суду в Туреччині було заблоковано акаунт Екрема Імамоглу, ув’язненого кандидата в президенти від опозиції та колишнього мера Стамбула.

Крім того, нещодавно було введено обмеження для постачальників eSIM. За даними Engelli Web (Blocked Web), який відстежує онлайн-цензуру в Туреччині, багато провайдерів eSIM, включно з Saily, Airalo, Holafly, Nomad, Instabridge, Mobimatter, Alosim та BNESIM, були заблоковані в результаті рішення, ухваленого 10 липня головою Департаменту авторизації Управління з питань інформаційних технологій і зв’язку.

Коментуючи цю подію, Акденіз зазначив, що раніше «єдине, що вони не блокували, — це провайдери eSIM. Ймовірно, це була спроба змусити тих, хто виїжджає за кордон, користуватися «нашими» провайдерами. Боронь Боже, щоб ми користувалися альтернативними й дешевшими послугами».

Наступним може стати Spotify. 4 липня заступник міністра культури Батухан Мумку заявив, що Spotify націлений на «релігійні та національні цінності», ображає «вірування нашого суспільства» та порушує права турецьких артистів, додавши: «Spotify наполегливо відмовляється вживати необхідних заходів, попри всі наші попередні застереження». Він також опублікував у мережі Ікс відео, в якому показав списки відтворення, що були визнані образливими.

Того ж дня Антимонопольний комітет Туреччини розпочав розслідування щодо Spotify за підозрою в антиконкурентних діях платформи. Spotify відповів у своїй заяві в Ікс, що знає про розслідування і працює над «швидким і конструктивним вирішенням». Однак в інтерв'ю The Times платформа повідомила, що, оскільки вона проти цензури контенту, створеного користувачами, вона розглядає можливість повного виходу з турецького ринку.

У 2022 році Головна прокуратура Стамбула розпочала розслідування проти Spotify на тій підставі, що музична стримінгова платформа схвалила списки відтворення, які «ображали релігійні цінності та чиновників». Згідно з доповідями, рішення про початок розслідування було прийнято після того, як «Президентський комунікаційний центр отримав велику кількість скарг про те, що плейлисти сприяють ісламофобії, ображаючи релігійні цінності та чиновників».

Правові засади, що підсилюють обмеження

У звіті Free Web Turkey за 2023 рік зазначено, що заблоковано 219 059 URL-адрес, а також щонайменше 197 907 назв доменів, 14 680 новинних статей, 5641 публікація у соцмережах, 743 облікових записів, 38 коментарів під зареєстрованими в Google локаціями підприємств, 33 результати пошукової системи Google, дев'ять мобільних додатків, п'ять файлів Google Drive, дві електронні адреси та один документ Google.

У жовтні 2022 року турецькі депутати схвалили законопроєкт, який нібито мав на меті боротьбу з фейковими новинами та дезінформацією. На той час місцеві громадські організації застерігали, що новий закон стане прихованою цензурою або законом про дезінформацію, який використовуватиметься для придушення інакомислення та критики. За три роки щонайменше тисячі осіб, серед яких журналісти, стали об’єктами розслідувань.

У березні 2025 року АВМП опублікувала звіт, в якому розглядалися всі випадки застосування цього закону, і дійшла висновку, що «за цим законом було розпочато щонайменше 93 розслідування, спрямовані проти 65 журналістів, 11 адвокатів, восьми ютуберів і творців контенту, двох політиків, двох письменників, а також одного лікаря, одного науковця й одного соціолога». Згідно зі звітом, найпоширенішими причинами цих розслідувань були публікації в соціальних мережах та новини, пов'язані з нищівним землетрусом у Туреччині, а також звинувачення в корупції.

Того ж місяця в Туреччині було прийнято новий закон про кібербезпеку, який запровадив суворі заходи, зокрема криміналізацію повідомлень про витік даних та надання надзвичайних повноважень голові новоствореного Управління кібербезпеки. Критики знову стверджували, що нечіткі та розпливчасті формулювання закону надмірно акцентують на контролі за онлайн-наративами, а не на забезпеченні безпеки цифрової інфраструктури.