Візуалізація, що зображує мирний форум за підтримки хунти та заплановані вибори на тлі триваючих авіаударів і зростаючого опору в Мʼянмі. Джерело: The Irrawaddy, контент-партнер Global Voices.

Ця стаття, написана Мйо Пе, була вперше опублікована 7 липня 2025 року на The Irrawaddy — незалежному новинному сайті Мʼянми, що працює в еміграції в Таїланді з часу військового перевороту 2021 року. Відредагована версія републікується на Global Voices в рамках угоди про обмін контентом.

У той час як військовий режим Мʼянми проводить мирні переговори та готується до виборів, запланованих на кінець цього року, багато людей у країні залишаються глибоко недовірливими, вважаючи, що ані справжній мир, ані вільні й чесні вибори неможливі під владою хунти.

Останній «Форум миру», організований хунтою, завершився 27 червня в Нейп’їдо. Триденний захід відвідали політичні партії, зареєстровані для участі у виборах, представники обраних етнічних груп, запрошені дипломати та міжнародні гості з Китаю, Індії, Таїланду, Росії, офіцери армії, а також представники місцевих і міжнародних неурядових організацій.

Серед помітно відсутніх були представники сил опору та етнічних збройних угруповань, які ведуть боротьбу з режимом. За зачиненими дверима посадовці хунти та учасники обговорювали питання миру, федералізму та виклики, пов’язані з організацією виборів режиму.

«Хунта каже, що хоче принести мир. Але хіба нормально виключати етнічні [збройні групи, що борються проти хунти]? Не думаю», — сказала внутрішньо переміщена особа з Штату Карен, якій близько 40 років.

Вона вважає, що до справжнього миру ще дуже далеко, з огляду на триваючий збройний конфлікт і напругу з обох боків. Їй довелося втекти з дому через бойові дії, що почалися після перевороту 2021 року, і зараз вона проживає в таборі для внутрішньо переміщених осіб у прикордонному місті М’явадді, штат Карен.

Myanmar's Peace Forum 2025 pic.twitter.com/tzvzlmMJ8w

— The Irrawaddy (Eng) (@IrrawaddyNews) July 3, 2025

Навіть під час проведення форуму миру режим продовжував військові наступи та авіаудари по всій країні, особливо націлюючись на міста, контрольовані Армією національного визволення Та’анг (TNLA), включно з рубіновим центром Могоуком, а також Кьяукме та Наунгкьо у північному штаті Шан. Також були атаковані території, контрольовані іншими силами опору.

Поки хунта проводила форум миру, вона також прискорила підготовку до виборів, які, за її словами, мають відбутися в грудні 2025 або січні 2026 року. До цих підготовчих заходів входило внесення змін до Закону про Союзну виборчу комісію, які дозволяють державним службовцям очолювати всі виборчі органи.

«Народ не приймає їхні вибори», — сказав колишній учитель із регіону Сагаїн, який залишив роботу, щоби приєднатися до Руху громадянської непокори (CDM) після військового перевороту 2021 року.

Він висловив переконання, що вибори, організовані хунтою, будуть сфальсифікованими й, найімовірніше, обмеженими лише деякими містами, які перебувають під контролем режиму.

Станом на сьогодні, за даними цивільного Національного уряду єдності (NUG), військовий режим контролює лише 107 з 330 округів Мʼянми — тобто лише 32 відсотки території.

Однак виборчий орган хунти заявив, що голосування відбудеться у 267 округах, якщо можна буде гарантувати безпеку.

Учитель із Руху громадянської непокори (CDM) вважає, що проксі-партія хунти виграє вибори, що дозволить їй сформувати нібито «легітимний» уряд і продовжити своє правління.

Із 77 партій, зареєстрованих у виборчому органі хунти, 54 отримали дозвіл брати участь у виборах. Проксі-партія військових — Союзна партія солідарності та розвитку (Union Solidarity and Development Party) — та ще вісім партій балотуватимуться по всій країні. Решта 45 партій братимуть участь лише у місцевих виборах.

Найпопулярнішу партію країни — Національну лігу за демократію (NLD) — було розпущено хунтою, а її лідерів, зокрема Да Аун Сан Су Чжі, ув’язнено. Вибори були засуджені як фарс Спеціальним доповідачем ООН Томом Ендрюсом, західними урядами, Національним урядом єдності (NUG) та про-демократичними партіями. Асоціація держав Південно-Східної Азії (ASEAN) заявила хунті, що проведення виборів не повинно бути її пріоритетом на тлі триваючої громадянської війни.

«Це може бути останньою надією хунти… Але якими б не були результати — їм не можна довіряти», — сказав молодий чоловік, який утік до Таїланду, щоб уникнути примусової військової служби, запровадженої хунтою.

Він припустив, що якщо він проігнорує голосування, хунта все одно може фальсифікувати його голос. Тому, якщо йому вдасться проголосувати в Таїланді, він поставить на бюлетені хрестик на знак протесту.

Працівниця фабрики з Янгона зазначила, що не буде голосувати, адже вибори не будуть ані вільними, ані справедливими.

Вона також додала, що хунта, яка здійснила переворот у 2021 році та відтоді веде жорстокі репресії проти власного народу, не заслуговує на довіру як посередник у мирному процесі.

«Якщо ми хочемо миру, ми маємо боротися за нього. Хунта не принесе миру», — наголосила вона.

За оцінками Управління ООН з координації гуманітарних питань у М'янмі, станом на 27 червня близько 3,5 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними через збройні конфлікти.

Станом на 4 липня, з моменту перевороту 2021 року, щонайменше 6 863 людини, які виступали проти хунти, були вбиті, а 29 367 — заарештовані, згідно з даними Асоціації допомоги політичним в’язням.

Військова влада також працює над ухваленням спеціального закону, який би захищав вибори від можливих зривів.

Мета цього закону — придушити інакодумців, тих, хто не хоче голосувати, і тих, хто виступає проти виборів хунти, повідомив колишній цивільний спостерігач за виборами.

Навіть попри підготовку до цих сумнівних виборів, жителі багатьох регіонів країни, зокрема Сагаїну, Магве та Танінтарі, виступають проти голосування, вважаючи його фарсом.

«Я не зможу повернутися додому, поки не настане мир», — сказала переміщена жінка з штату Карен.