Про історичну угоду було оголошено 12 липня 2025 року. Фото зі сторінки у Facebook Філіпа Гомеса, колишнього президента уряду Нової Каледонії, заморської території Франції в Тихому океані.

Різні партії підписали історичну угоду, яка визнає державу Нова Каледонія у складі Франції.

Нова Каледонія – це південнотихоокеанська територія, яка була колонізована Францією у 1853 році і перебуває у списку ООН на деколонізацію з 1986 року. Знакова Нумейська мирна угода 1998 року запровадила проведення референдуму про незалежність, який складався з трьох частин, щоб визначити політичне майбутнє Нової Каледонії. Третій референдум у 2021 році був бойкотований корінним народом канаків під час пандемії.

У травні 2024 року спалахнули протести і заворушення після того, як Національна асамблея Франції проголосувала за законопроєкт, який зменшив би виборче представництво канаків, які становлять 42% населення Нової Каледонії, що становить 270 000 осіб.

Президент Франції Еммануель Макрон призупинив дію законопроекту і пообіцяв провести діалог з цього питання. Після кількох місяців переговорів угоду було підписано і оголошено 12 липня 2025 року делегацією, що складалася з чотирьох груп, які виступають проти незалежності, і двох груп, які виступають за незалежність Нової Каледонії.

Підтримайте Global Voices, щоб ми публікували більше подібних статей

Більше інформації про цю кампанію можна знайти тут.

Таким чином, у разі схвалення, 13-сторінкова угода під офіційною назвою «Проєкт угоди про майбутнє Нової Каледонії» створить державу Нова Каледонія у складі Франції, а громадянство Нової Каледонії може бути визнане міжнародним співтовариством. Нова Каледонія отримає більше повноважень в управлінні, але Франція збереже повноваження у сфері оборони, валюти та правосуддя. Новій Каледонії буде дозволено створювати власні провінційні та традиційні сили безпеки. Вона також може вести власні дипломатичні справи, але це має відбуватися «з дотриманням міжнародних зобов'язань і життєво важливих інтересів Франції».

Преамбула документа відображає компроміси, досягнуті під час інтенсивних переговорів.

Жителі Нової Каледонії знову роблять ставку на довіру, діалог і мир через цю угоду, яка пропонує нову політичну організацію, більший спільний суверенітет, економічне і соціальне перезавантаження і нову спільну долю.

Макрон назвав угоду «ставкою на довіру». Прем'єр-міністр Франції Франсуа Байру висловив «гордість», що угода «увійшла в історію». Французький міністр у справах заморських територій назвав її «розумним компромісом».

Віктор Тутугоро, один з учасників переговорів з боку прихильників незалежності, сказав, що вони досягли «збалансованого компромісу».

Звичайно, за визначенням, компроміс не може задовольнити нікого на 100 відсотків. Але це збалансований компроміс для всіх.

І він дозволяє нам дивитися вперед, разом будувати Нову Каледонію, громадянство і цю спільну долю, про яку всі говорять вже багато років.

Цю думку підтримала лідерка лоялістів і президент Південної провінції Соня Бакес, яка також була серед учасників переговорів.

Цей компроміс не задовольнить повністю нікого. Але я твердо переконана, що він дозволить нам вивести Нову Каледонію зі спіралі насильства, невизначеності та руйнування.

Для того, щоб угода набула чинності, вона має бути схвалена населенням Нової Каледонії. Вона також має бути схвалена французьким парламентом і включена в окрему статтю французької Конституції.

Перед французьким урядом і партіями Нової Каледонії, які беруть участь в угоді, стоїть складне завдання переконати своїх виборців підтримати угоду. У репортажі ABC цитується кілька лідерів громадянського суспільства в Новій Каледонії, які висловили занепокоєння відмовою від вимоги повного суверенітету. Реагуючи на угоду, член правої партії «Національне об'єднання» у Франції поставив її під сумнів.

У нас є серйозне занепокоєння щодо слів, які використовуються. Очевидно, що створення держави в межах французької держави піднімає важливе питання. Створення національності поряд з французькою національністю ставить фундаментальне питання.

Головний переговірник від Фронту національного визволення Канаків і соціалістів (ФНВКС), який виступає за незалежність, Еммануель Тджібау передбачив критичні коментарі, коли давав інтерв'ю ЗМІ.

Вибір цього складного і нового шляху також означає, що ми будемо піддаватися критиці. Нас ображатимуть, нам погрожуватимуть саме тому, що ми обрали інший шлях.

Журналіст Нік Маклеллан підсумував перспективу схвалення угоди у Франції та Новій Каледонії.

…у Новій Каледонії та Франції, ймовірно, відбудуться широкі дебати перед юридичним ухваленням угоди, і багато положень будуть оскаржуватися як прихильниками, так і противниками незалежності в найближчі місяці.

Отже, на «історичну угоду» чекає довгий шлях, і терміни підписання угоди 12 липня можуть стати заручниками більш широких національних і глобальних сил. Нова Каледонія кидає кості в «ставці на довіру».

Референдум у Новій Каледонії спочатку запланований на 26 лютого наступного року.