Активісти перекривають дорогу до гірськолижного центру на горі Кожув. На плакатах написано: «Екоцид — це злочин», «Кожуву готують смертельну рану», «Порятунок гори — у руках народу», «Вони хочуть знищити гору Кожув». Фото з сайту Meta.mk, використано з дозволу.

Ця стаття Антонії Поповської вперше з’явилася на сайті Meta.mk 14 липня 2025 року. Відредагована версія перевидається на Global Voices відповідно до угоди про партнерство Metamorphosis Foundation.

Оголошення про будівництво двох малих гідроелектростанцій на річці Дошниця викликало тривогу серед екологічних організацій та місцевих активістів, які наразі блокують доступ до об’єкта. Річка Дошниця розташована на горі Кожув у південній частині Північної Македонії, поблизу кордону з Грецією. Її витік знаходиться трохи нижче вершини Зелен Брег, неподалік від гірськолижного курорту, який так і не відкрили. Активісти зазначають, що лише для підготовки до будівництва було вирубано 1000 кубометрів лісу.

У спекотний липневий день команда Meta.mk повільно їде дорогою до Смрдливої Води, де 29 червня відбувся масштабний протест проти будівництва гідроелектростанцій. Мальовничий краєвид прикрашають високі дерева, вкриті густою зеленню.

Гора Кожув та нова гребля поблизу села Консько. Фото з сайту Meta.mk, використано з дозволу.

За кілька кілометрів від Смрдливої Води, популярного туристичного місця з гарячими джерелами, команда прямує до Асан Чешма, де припарковано кілька автомобілів і зібралися десятки екоактивістів, місцевих жителів та небайдужих із різних куточків Північної Македонії. Люди з Делчево, Скоп’є та Гевгелії об’єднані єдиною метою — протистояти будь-якому будівництву на горі, яке знищить багатство її природи. Протягом майже місяця вони не припиняють блокаду ані на мить.

Втрата лісу

Крістіан Алчінов, професійний бджоляр, апітерапевт і давній активіст за збереження гори Кожув, стурбований масштабною вирубкою дерев.

Крістіан Алчінов. Фото з сайту Meta.mk, використано з дозволу.

Він пояснює:

Ако дојде, пак, до изградба, ќе треба да се прекопува течението на реката Дошница долж 4 километри, а со ширина од 8 метри. Тоа значи дека целата флора, фауна и ендемичните видови, ќе бидат уништени. Дошница е најчистата река во Македоинја, од која може да се пие вода и е наше богатство и затоа не смее да се дозволи чепкање во нејзината разновидност. Покрај рибите, пастрмката, разновидните ракови, ендемичните мовови, една од најважните видови е медоносната пчела апис мелифера македоника, чие живеалиште е Црвени стени, кој е всушност еден долг предел по течението на Дошница. Тие би биле буквално истребени од нивното живеалиште, а тоа богатство е непроценливо и тоа не може да се мери со ниеден државен, општествен и каков и да е интерес и профит.

Якщо будівництво продовжиться, річку Дошницю доведеться поглибити та розширити до восьми метрів на чотирикілометровій ділянці. Це означає, що вся флора, фауна та місцеві види будуть знищені. Дошниця — найчистіша річка в Македонії, її вода придатна для пиття. Це наш скарб, тому її різноманіття має залишатися недоторканим. Окрім риб, форелі, різних ракоподібних, ендемічних мохів, одним із найважливіших видів є бджола Apis mellifera macedonica, чиє середовище існування — Червоні Скелі (Црвені Стені), що простягаються вздовж річки Дошниця. Їхнє середовище існування буде знищене, а разом із ним — і надзвичайно важлива частина природи. Йдеться про цінність, що перевищує межі державних, соціальних або економічних вигод.

Алчінов та інші активісти заявляють, що не відступлять і не дозволять реалізувати такі «зловмисні проекти».

Міністр екології має виконати обіцянку

Марина Томова, активістка з Гевгелії, пов’язана з громадською організацією Change Makers, розповідає, що коли їх повідомили про прибуття вантажівки та трактора, вони не дали їм проходу поблизу Смрдливої Води.

Марина Томова. Фото з сайту Meta.mk, використано з дозволу.

«Підрядна компанія приїхала з трактором, щоб завантажити техніку, яка вже була розміщена на ділянці. Сказали, що їх дозвіл був скасований і що вони збираються забрати машини. Але, на жаль, це була брехня. Ми залишатимемося тут, поки дозвіл на будівництво не буде офіційно скасовано», — каже Томова. «Міністр охорони навколишнього середовища та фізичного планування Ізет Медзиті заявив, що зробить усе на користь громадян. Ми віримо його словам, хоча уряд, на жаль, вирішив, що дозвіл на будівництво діятиме до квітня 2026 року». Томова сповнена рішучості залишатися на блокаді до кінця, роблячи все можливе, щоб зупинити будівельні роботи.

Екоактивіст Рісто Камов каже, що протестувальники подали запит до парламенту країни, закликаючи уряд дотримуватися підписаних міжнародних угод, які вимагають проведення громадських консультацій щодо будівництва будь-яких проектів, що загрожують навколишньому середовищу:

Врз основа токму на овие договори, во Црна Гора и во БиХ вакви хидроцентрали не се градат од 2022 година. За жал, почнавме со заштитата на Дошница поради мегаломански проект за изградба на хидроцентрали кои сакаат да ја стават реката во цевка на 20 километри, што ќе значи уништување на целиот биодиверзитет и уништување на сите ендемски видови, не само пчелите, пастрмките, туку и други животни ендемични кои ги има само на Кожув планина. Ние бараме да се почитуваат конвенциите бидејќи секаде во Европа се вадат цевките од реките, и се оставаат реките да одат по својот природен тек. Еднаш засекогаш да престанеме со овие девастирачки проекти.

На підставі цих угод такі гідроелектростанції не будуються в Чорногорії та Боснії і Герцеговині з 2022 року. На жаль, ми почали захищати Дошницю через гігантський проект будівництва гідроелектростанцій, які хочуть прокласти трубопровід довжиною 20 кілометрів, що означатиме знищення всього біорізноманіття та ендемічних видів — не тільки бджіл і форелі, але й інших місцевих тварин, які мешкають лише на горі Кожув. Ми вимагаємо дотримання конвенцій, оскільки по всій Європі труби вилучаються з річок і дають воді текти природним шляхом. Зупинимо ці руйнівні проекти раз і назавжди.

Катерина Ілієвська, технолог і активістка зі Скоп’є, пов’язана з екологічною асоціацією Yes for Less, також приєдналася до блокади:

Живеев во Шпанија, пред неколку месеци се вратив овде. Формирав еко-здружение. Прв пат сум на Кожув и не можам да разберам како луѓето кои се од овој крај не се овде во поголем број. Во Шпанија лани имаа суша поради климатските промени, не можеа да се полеваат јавните површини, имаше рестрикции, немаше вода. Од овде доаѓа тоа дека е важно да ја чуваме природата. Не сме свесни што имаме како богатство. Не сфаќаме колкава важност има планината. Верувам дека ќе успееме да спречиме изградба на објекти. Има многу примери од Црна Гора и Босна, се изгласаа закони со кои се забрани изградба на мали хидроцентрали. Има и документарци со луѓе кои седеле на вакви блокади по 365 дена, и на крај нивниот активизам вродил со плод. И ние верувам дека ќе успееме.

Я жила в Іспанії, повернулася сюди кілька місяців тому і заснувала екоасоціацію. Це мій перший приїзд до гори Кожув, і я не можу зрозуміти, чому люди з цього регіону не прибули сюди в більшій кількості. Минулого року в Іспанії була посуха через зміну клімату. Громадські території не могли зрошуватися, вводилися обмеження, бракувало води. Звідси й ідея збереження природи. Ми не усвідомлюємо, який скарб у нас є. Не розуміємо, наскільки важлива ця гора. Я вірю, що ми зможемо зупинити будівництво цих об’єктів. У низці регіонів Чорногорії та Боснії і Герцеговини було прийнято закони, що зупинили будівництво малих ГЕС. Існують документальні фільми, що розповідають про активістів, які цілий рік тримали блокаду, досягнувши значних успіхів. Ми віримо, що нам також вдасться.

На горі постійно чергують активісти — вони живуть у наметах і передають чергування по черзі. Небайдужі з різних міст привозять їм воду та їжу.

Блокада на горі Кожув. Фото з сайту Meta.mk, використано з дозволу.

Попри те, що мери сусідніх муніципалітетів — Демир-Капії, Гевгелії та Кавадарці — виступили з ініціативою оголосити Кожув національним парком, на останню акцію протесту в Смрдливій Воді з’явився лише мер Демир-Капії Лазар Петров, хоча запрошення отримали всі троє.

Активісти з усього Балканського регіону об'єднуються проти масового будівництва малих ГЕС, яких планується понад 2700, оскільки вони становлять загрозу для екології та водних ресурсів.