Медсестра готується до введення дози вакцини в Гані, 2021 рік. Зображення надане Всесвітньою організацією охорони здоров'я, CC BY-SA 3.0 IGO, через Wikimedia Commons.

Африка споживає майже 25% усіх вакцин, що виробляються у світі. Щорічно на континенті відбувається понад 100 спалахів серйозних захворювань, що в основному пов'язано з низьким рівнем вакцинації та слабкими системами охорони здоров'я та медичного нагляду.

Попри те, що в Африці проживає понад 1,4 мільярда людей, що становить майже 18,83% світового населення, вона імпортує 99% вакцин і 90% медичних препаратів. Ця залежність виявилася катастрофічною під час пандемії COVID-19, оскільки країни накопичували дози вакцин і посилювали експортний контроль, залишаючи Африку в кінці черги, навіть коли її найуразливіші громади найбільше постраждали від вірусу та його соціально-економічних наслідків.

Виробництво вакцин в Африці

Кілька десятиліть тому виробництво вакцин не було чимось незвичним для Африки. Наприклад, Нігерія колись мала один із найдинамічніших виробничих центрів на континенті. Ця лабораторія зробила величезний внесок у ліквідацію віспи в Західній Африці, яка на сьогодні залишається єдиним інфекційним захворюванням людини, що було повністю викорінено в усьому світі. Однак у 1991 році нігерійський уряд закрив це виробниче підприємство, і через три десятиліття воно все ще не відновило виготовлення вакцин.

В інших частинах континенту, наприклад у Сенегалі, виробництво вакцини проти жовтої лихоманки розпочалося ще в 1937 році в Інституті Пастера в Дакарі, який залишається одним із чотирьох виробників у світі, що пройшли попередню кваліфікацію ВООЗ. Виробництво вакцини в Південній Африці також розпочалося на початку 1900-х років у Південноафриканському інституті медичних досліджень.

Ці історичні зусилля були доказом того, що африканські країни колись активно сприяли глобальним мережам постачання вакцин, доки залежність від іноземної допомоги, недостатнє фінансування досліджень і розроблень, недостатній обмін знаннями та еміграція висококваліфікованих фахівців не підірвали значну частину цього потенціалу. Щорічні збитки африканського сектору охорони здоров'я від втрати медичних фахівців оцінюються у 2 млрд доларів США.

Сьогодні спостерігається явний дисбаланс. Станом на 2022 рік Азія виробила 43% світових вакцин, зокрема вакцин проти COVID-19, тоді як на Північну Америку та Європу припадало відповідно 35% та 20%. Натомість Африка задовольняє лише 0,2% власних потреб у вакцинах завдяки внутрішньому виробництву.

Розуміючи цю нагальну проблему, глави африканських держав у 2021 році погодилися на ініціативу «Рятуємо життя та засоби до існування» (РЖЗІ) — амбітну стратегію вартістю 1,5 млрд доларів США, спрямовану на вакцинацію щонайменше 70% населення континенту та започаткування реформи системи охорони здоров'я.

Під керівництвом Африканського центру з контролю та профілактики захворювань (Африканський ЦКПЗ) та за фінансової підтримки Mastercard Foundation, у рамках першої фази РЖЗІ було доставлено приблизно 35 мільйонів доз вакцини проти COVID-19, надано 6 мільйонів одиниць засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) 12 країнам та забезпечено розширення мережі лабораторій з геномного секвенування з двох, що були до пандемії, до 40 по всьому континенту.

Окрім реагування на пандемію, РЖЗІ також прагне закласти основи для створення стійкої екосистеми виробництва вакцин через Партнерство з виробництва вакцин в Африці. У рамках цієї концепції африканські лідери взяли на себе зобов'язання досягти самостійності у виробництві вакцин, виробляючи 60% вакцин для континенту до 2040 року в Африці.

Клінічні випробування вакцин в Африці

Хоча Африка несе 25% глобального тягаря хвороб, серед яких малярія, жовта лихоманка та холера, вона залишається маловпливовим гравцем у галузі вакцинології. Менше ніж 3% глобальних клінічних випробувань проводяться на цьому континенті. Як результат, більшість ліків розробляються під час клінічних випробувань, що проводяться за межами Африки, без урахування наслідків їхнього застосування для африканських пацієнтів або в рамках африканських систем охорони здоров'я.

Звертаючись до поширеної хибної думки під час семінару для журналістів, організованого Африканським ЦКПЗ у червні 2025 року, доктор Алемаєху Дуга, фахівець з фармаконагляду, сказав:

Клінічні випробування не мають на меті використання Африки як полігону для випробувань. Вони спрямовані на отримання доказів, необхідних для ефективного захисту життя африканців. Це допомагає нам розробляти вакцини для організму африканців.

Фармаконагляд, який є основним елементом ініціативи РЖЗІ, зміцнює мережі нагляду за безпекою та покращує систему повідомлення в режимі реального часу про несприятливі події після імунізації (НППІ) та несприятливі події, що представляють особливий інтерес (НППОІ), з допомогою вдосконалених інструментів, що працюють в режимі реального часу.

Перша фаза РЖЗІ діяла у 29 країнах Східної, Західної та Південної Африки, де проводилося навчання медичних працівників, вдосконалювалася логістика холодового ланцюга («Холодовий ланцюг» це безперервно активна система, яка забезпечує необхідний температурний режим від моменту зберігання до транспортування вакцин на всіх етапах переміщення) та здійснювалося доставлення вакцин. Наприкінці цієї фази 53% цільової групи населення в країнах-учасницях були повністю вакциновані.

Оперативний штаб Африканського центру з контролю та профілактики захворювань, штаб-квартира Африканського ЦКПЗ в Аддіс-Абебі. Фото: Адесева Олофінко. Використано з дозволу.

Вартість недофінансування охорони здоров'я

Перша мета Африканського союзу на 2063 рік передбачає здорове, добре забезпечене харчуванням та працездатне населення. Відповідно до цієї мети, Африканська стратегія охорони здоров'я (2016–2030) закликає держав-членів надавати пріоритет та інвестувати в охорону здоров'я за допомогою покращення міжгалузевої співпраці. Однак, попри ці плани, уряди багатьох африканських країн і далі недостатньо фінансують охорону здоров'я.

Згідно з Абуджійською декларацією, ухваленою у 2021 році, держави-члени Африканського союзу (АС) зобов'язалися виділяти щонайменше 15% своїх щорічних державних бюджетів на охорону здоров'я. Понад два десятиліття по тому це зобов'язання залишається в основному невиконаним. Лише три країни — Руанда, Ботсвана та Кабо-Верде — послідовно досягають або перевищують цей показник. Натомість понад 30 держав-членів АС залишаються значно нижче 10-відсоткового орієнтира, а такі країни, як Нігерія, Чад та Центральноафриканська Республіка, виділяють на охорону здоров'я лише від 5% до 7% своїх бюджетів.

Попри ці постійні прогалини у фінансуванні, такі країни, як Руанда та Марокко, досягли значного прогресу у забезпеченні готовності до пандемії та місцевому виробництві фармацевтичних препаратів. Марокко зараз посідає друге місце за обсягом виробництва фармацевтичних препаратів на континенті, поступаючись лише Південній Африці, фармацевтичний ринок якої, за прогнозами, до 2025 року принесе 13,63 млрд доларів США.

Зокрема, Руанда є прикладом успіху в галузі охорони здоров'я на глобальному рівні, де рівень охоплення імунізацією дітей віком від 12 до 23 місяців перевищує 90%, як це рекомендовано Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ).

По всій Африці на різних стадіях розроблення перебувають щонайменше 25 проєктів з виробництва вакцин, зокрема в Нігерії, Південній Африці, Сенегалі, Єгипті та Кенії. З метою забезпечення регулювання та доступу Африканське агентство з лікарських засобів прагне гармонізувати нормативно-правові бази, а Африканський центр з контролю та профілактики захворювань (Африканський ЦКПЗ) працює над підтримкою попередньої кваліфікації ВООЗ восьми вакцин місцевого виробництва до 2030 року.

Якщо пандемія COVID-19 чогось і навчила Африку, то це того, що під час наступної глобальної кризи в галузі охорони здоров'я ніхто не прийде їй на допомогу. Зважаючи на вразливість континенту, Африка наразі забезпечує лише 2% світового обсягу наукових досліджень і лише 1,3% світових витрат на наукові дослідження.

У червні 2024 року Gavi запустила програму African Vaccine Manufacturing Accelerator (AVMA), зобов'язавшись виділити до 1,2 млрд доларів США протягом десяти років на підтримку сталого зростання виробничих потужностей Африки у сфері вакцин. Приблизно в той же час Afreximbank оголосив про виділення 2 млрд доларів США в рамках Плану інвестицій у безпеку охорони здоров'я в Африці на розширення виробництва медичних продуктів на всьому континенті.

Тим часом друга фаза ініціативи «Рятуємо життя та засоби до існування» (РЖЗІ), підтримана інвестиціями в розмірі 638 мільйонів доларів США від Африканського ЦКПЗ та Mastercard Foundation, триватиме з серпня 2024 року до грудня 2025 року.