Фото одного з протестувальників проти фінансового законопроєкту. Зображення: Акофа Брюс, Flickr (CC BY-ND 4.0 Deed).

Протягом останнього року кенійські активісти перетворили штучний інтелект із спекулятивної новинки на важливий інструмент громадянського впливу — демократизувавши доступ до інформації, підсилюючи голоси маргіналізованих груп і створюючи стійкі мережі в умовах тиску.

У червні 2024 року, коли вулиці Найробі наповнилися сльозогінним газом і вигуками, на платформах WhatsApp, Telegram, TikTok Spaces і X Live Streams розгорівся протест, підживлений ШІ — він перекладав складні законодавчі тексти на зрозумілі, дієві повідомлення, що формували суспільну дискусію. Цей рух очолили протестувальники покоління Z та мілленіали, які спочатку організовувалися онлайн, а згодом перенесли боротьбу на вулиці. У країні, де доступ до достовірної інформації часто залежить від цифрової грамотності та охоплення мережі, ці тактики виявилися водночас і надихаючими, і руйнівними.

Це було більше, ніж просто марш: це стало цифровим повстанням, підсиленим штучним інтелектом і очоленим новим поколінням, яке виросло на мобілізації через соцмережі. І тепер, коли країна впроваджує суперечливий фінансовий закон, ухвалений у червні 2025 року — на знак річниці тієї знакової хвилі протестів — ті самі інструменти ШІ продовжують впливати на громадське розуміння податкової політики.

Скоординований цифровий тиск

Коли в червні 2024 року фінансовий законопроєкт увійшов до публічного обговорення, волонтери на місцях організували «ланцюги ретвітів» у X (колишньому Twitter) та WhatsApp-групах, щоб просунути гештеги протесту — такі як #RejectFinanceBill2024 і #OccupyParliament — у загальнонаціональні тренди. За аналізом NENDO, з 25 мільйонів публікацій, пов’язаних із протестами, лише 2,8% були оригінальними твітами. Натомість майже 90% становили ретвіти, що свідчить про те, як невелика кількість повідомлень масштабувалась завдяки синхронізованим діям учасників.

Дослідники також виявили скоординовані мережі підозрілих або проплачених акаунтів, які просували провладні гештеги. Ці акаунти часто публікували ідентичні тексти та згенеровані ШІ-зображення з різницею в кілька хвилин, щоб заглушити антиурядовий наратив.

У міру зростання протестної активності, координатори навіть поширювали особисті номери депутатів у соцмережах. Це спричинило, як писала Nation Media, «тиждень жаху» для парламентарів, чиї телефони заповнювались дзвінками та повідомленнями, а батареї розряджалися менш ніж за 15 хвилин. Депутати самі визнавали, що були переповнені тисячами ідентичних SMS та WhatsApp-повідомлень, які закликали їх голосувати проти законопроєкту — по суті, ці кампанії перетворилися на цифрову петицію. Їх організована форма дала змогу звичайним громадянам, особливо з сільських та маргіналізованих районів, долучитися до обговорення нарівні з традиційними медіа.

Крім того, активісти використовували ChatGPT та інші великі мовні моделі (LLMs) для створення простих Q&A-тредів, які перекладали складну юридичну мову на зрозумілі меседжі, придатні для швидкого поширення через WhatsApp і масові SMS.

Чат-боти та кастомні GPT як інструменти громадянського суспільства

Поряд із базовими ботами, кенійські розробники запустили складні чат-боти на базі відкритих LLM-фреймворків, щоб розбиратися з фінансовим законопроєктом у режимі реального часу. У середині червня 2024 року в Telegram і X з’явився “Finance Bill GPT”, який поетапно відповідав на запитання типу: «Як підвищення ПДВ вплине на ціни на пальне?» або надавав контактні дані депутатів для прямого зворотного зв’язку. Як пояснив головний розробник @Ndemokelvin у X, цей покроковий підхід перетворював складну юридичну мову на зрозумілі пояснення та рекомендації — буквально за ніч.

Прочитати 300 сторінок — це чимала робота, тож я оновив Finance Bill GPT, додавши до нього звіт Комітету з фінансів і національного планування. Тепер він відповідає не лише на ваші запити, а й надає рекомендації цього комітету. #RejectFinanceBill2024

На тому ж фреймворку працював ще один GPT, названий “Corrupt Politicians GPT”, створений для посилення підзвітності влади. Користувач вводив ім’я посадовця — і одразу отримував зібрані дані про корупційні звинувачення, включно з судовими справами, аудиторськими звітами та надійними джерелами новин. Це озброювало протестувальників перевіреними, фактологічними аргументами як для мітингів, так і для онлайн-дискусій.

Адаптивне інформування та доступність

Крім ботів і скриптів, кенійські волонтери переклали фінансовий законопроєкт покроково в TikTok-відео пояснення різними місцевими мовами, зосереджуючись на пунктах, які впливають на повсякденні витрати — наприклад, акцизи на пальне та податки на доходи. У Кенії офіційно визнано 68 мов, і менш поширені діалекти часто ігноруються у традиційних інформаційних кампаніях.

Окремо волонтери-інтерпретатори створили відео з перекладом жестовою мовою, які поширювались через WhatsApp, Telegram та інші платформи. Вони надавали стислі та актуальні підсумки найважливіших положень законопроєкту, охоплюючи як міське населення, так і сільські громади з низьким рівнем грамотності.

Навіть попри цілеспрямоване зниження швидкості інтернету навколо парламенту, протестувальники використовували стійкі over-the-top додатки. Коли мобільний інтернет ставав ненадійним, організатори створювали приватні канали в Zello — цифровому аналогові рацій, які дозволяли отримувати голосові оновлення в реальному часі про застосування сльозогінного газу та безпечні маршрути. Завдяки низькому споживанню трафіку, Zello забезпечував безперебійне інформування навіть при поганому зв’язку.

Влада, спротив і дезінформація

25 червня 2024 року, лише через день після того, як Комунікаційна служба Кенії (CA) публічно пообіцяла на X (Twitter), що не обмежуватиме доступ до Інтернету під час протестів #RejectFinanceBill2024, мобільний інтернет у Найробі, Момбасі та Кісуму раптово сповільнився майже на 40%. Це паралізувало прямі трансляції та зашифровані канали, демонструючи явне порушення попередніх запевнень CA.

Крім цифрових обмежень, силовики посилили фізичні репресії проти онлайн-критиків. У травні 2025 року студента-активіста Біллі Мвангі викрали й катували за публікацію сатиричного зображення президента Вільяма Руто, згенерованого штучним інтелектом. Це один із принаймні 82 випадків, задокументованих правозахисниками.

Прокуренційні актори почали використовувати ШІ як зброю дезінформації — вигадували фальшиві кадри протестів із чужоземними прапорами та використовували дипфейки, щоб дискредитувати опозиційних лідерів.

Попри цифрові та фізичні репресії, суспільний тиск досі стримує владу. Минулорічні протести забрали життя понад 50 осіб, але змусили президента Руто відмовитися від запропонованого підвищення податків на 346 мільярдів кенійських шилінгів (2,67 мільярда доларів США). Це стало потужним сигналом, наскільки сильним може бути народне обурення, коли податкові ініціативи вдаряють по гаманцю.

Крім того, парламентський комітет із фінансів у 2025 році відхилив спробу надати Податковій службі Кенії необмежений доступ до даних платників податків, посилаючись на норми конфіденційності та чинну вимогу отримання судового ордера.

Погляд у майбутнє: інструменти для другого року

Хоч цьогоріч і не було протестів проти фінансового законопроєкту, у червні 2025 року напруга знову зросла після того, як блогер Альберт Оджванг помер у поліцейському відділку. Це спричинило нові демонстрації в Найробі, одночасно з тим, як тисячі людей в Кенії відзначали першу річницю протестів 2024 року.

Через кілька днів один кенійський розробник створив онлайн-інструмент з «тривожною кнопкою», який дозволяє протестувальникам одним натисканням передавати своє поточне місцезнаходження довіреним контактам — користувачі назвали його «геймченджером» в боротьбі з викраденнями та поліцейським насильством і закликали оприлюднити код на GitHub. Тим часом інший кенієць створив трекер переміщень у реальному часі: «Якщо тебе заарештували — поділись картою, ми стежитимемо («Хата упелекве впі тутаджуа ква нєнє уко»)», — пояснив користувач X, запрошуючи кожного затриманого надсилати локацію, аби волонтери могли відстежувати їхнє місцезнаходження.

У той самий час програмістка Роуз Нджері постала перед судом згідно із Законом про кіберзлочини за створення автоматизованого інструмента для надсилання листів-заперечень до парламентського фінансового комітету, що знову викликало дебати щодо цифрових прав і юридичного захисту громадянських технологів.

Паралельно триває локалізація ШІ для розуміння місцевих мов: ініціатива Masakhane навчає моделі з відкритим кодом для обробки природної мови (NLP) суахілі та регіональних діалектів, щоби пояснення й сповіщення доходили до сільських та міських спільнот рідною мовою. На політичному фронті 12 червня 2025 року KICTANet, MindHYVE.ai та DV8 Infosystems представили проєкт Національної політики щодо ШІ, що передбачає «орієнтовану на права» та «суверенну» структуру ШІ, яка вимагає прозорості в роботі громадських ботів, участі людини в автоматизованих процесах та наявності чітких правил згоди на обробку даних. Громадські організації, такі як CIPESA, також просувають етичні керівні принципи, які стосуються збору метаданих, згоди на використання чат-ботів у групах та відповідальності за створення дипфейків.

Разом ці ініціативи можуть змінити цифрове протистояння в бік прозорості та громадської активності — за умови, що їх буде зафіксовано юридично до того, як наступний законопроєкт знову вплине на життя кенійців.