«Сестра Хон» у кімнаті з прихованими камерами. Скріншот із вірусного відео. Сумлінне використання (Fair Use).

По всьому Китаю в липні вибухнули обговорення навколо «Сестри Хон з Нанкіна» (南京红姐), що спричинили хвилю дискусій про гендерну нерівність, сексуальні репресії, токсичну маскулінність і нові форми сексуального насильства в цифрову епоху.

Історія починається з повідомлення про злочин, оприлюдненого поліцією міста Нанкін: 38-річного чоловіка на прізвище Чао, який користувався онлайн-псевдонімом «Сестра Хон», заарештували за порушення приватності. За даними поліції, протягом кількох років Чао нібито видавав себе за жінку, пропонував чоловікам безкоштовний секс, таємно знімав ці інтимні зустрічі на приховану камеру і продавав відео онлайн з метою отримання прибутку.

Нанкінська поліція наразі ідентифікувала 237 чоловіків-жертв, але вважається, що їх може бути значно більше, адже Чао продав понад 1 000 відео через приватні чати з фанатами та підписниками.

Хоча очевидними жертвами мали б бути чоловіки, чиє особисте життя було розкрите без їхньої згоди, вони не отримали великої підтримки в соцмережах; навпаки — їх викривали (доксили) і висміювали за те, що вони вступили в добровільний і незахищений секс із «Сестрою Хон».

Судячи з відео, які поширюються в мережі, гості Сестри Хон були з різних прошарків суспільства. Вони часто приносили їй дрібні подарунки — фрукти, олію, молоко, овочі — як знак подяки за сексуальну послугу.

Хоча деякі з цих чоловіків, можливо, й знали про гендер Хон, дехто з них — молоді та, схоже, недосвідчені, дозволяли Хон вести ініціативу під час статевого акту. Багато коментарів у мережі принижують саме цих юнаків.

Підтримайте Global Voices, щоб ми могли й надалі публікувати більше таких матеріалів.

Щоб отримати більше інформації про цю кампанію, будь ласка, перейдіть сюди. 

Сексуальні утиски

Китайський ютубер Mr. Marmot вважає, що широке сексуальне пригнічення в Китаї частково і штовхнуло чоловіків-жертв у пастку сексуальних стосунків із Хон. Посилаючись на власний досвід, він зазначив, що в Китаї дуже обмежена сексуальна освіта, і більшість чоловіків, зокрема й він сам, змушені отримувати знання про секс з онлайн-порно.

Багато користувачів у мережі погодилися з цим. Один блогер, який пише про стосунки, написав у Weibo:

答案是现在的男的真的就这么饥渴，因为真的太性压抑了，在中国社会这个大环境里。女孩没钱是真的约不到的，四五十的大妈是真的卖得动的[…] 而报酬则是拿点小零食，牛奶，大大降低了男的心理对于女人约会预期渴望达到的需求，什么521什么1688什么玫瑰花什么看电影什么开高级酒店，根本不需要！你只要出根🐔艹我就行！所以红姐「卖得动」

Відповідь у тому, що чоловіки дійсно настільки “спраглі” й відчайдушні, бо китайське суспільство надзвичайно репресивне в питаннях сексу. Неможливо знайти дівчину для побачення без грошей, зате можна “купити” зрілу жінку у віці за сорок чи п’ятдесят років. […] Тепер, коли достатньо принести якісь снеки або молоко в якості “винагороди”, очікування чоловіків від сексуального побачення знижуються до вкрай низького рівня. Хон не вимагає любові чи багатства, не чекає запрошення в кіно чи в дорогий готель — усе, що потрібно, це член. Саме тому вона має свій ринок.

Письменник із Пекіна пояснив, що в материковому Китаї існує культура демонізації й криміналізації сексуального бажання та потреб людей.

Упродовж останніх років Китай провів кілька раундів кампаній “проти порнографії та незаконних публікацій” (掃黃打非), щоб посилити ідеологічний контроль над онлайн- та офлайн-контентом у медіа. Найвпливовішою з них стала кампанія 2014 року під назвою “Очистити інтернет”, у межах якої влада змусила всі основні соціальні мережі та контентні платформи видалити весь сексуально відвертий або натяковий контент, включно з еротичною літературою, шляхом штрафів і призупинення ліцензій на діяльність.

Окрім інтернет-контенту, влада почала активно боротися з секс-індустрією, зокрема з проституцією та грошовими винагородами за сексуальні послуги. Із 2018 року заходи проти проституції стали частиною системи “грид-менеджменту” районів, тобто осередки Компартії та жителі були мобілізовані для моніторингу та доносів на проституцію в їхніх громадах. Починаючи з 2025 року, влада почала використовувати інструменти штучного інтелекту для виявлення й аналізу закодованих зображень та голосових повідомлень, які містять запрошення до сексуальних послуг через соціальні мережі.

Це може пояснити, чому Чао не вимагав грошей за сексуальні послуги, адже така практика могла б потягнути за собою обвинувачення в проституції. Натомість він заробляв на продажі секс-відео.

Токсична маскулінність і повторна віктимізація

Гендерна нерівність та суворе дотримання гетеронормативності, яка підкреслює “традиційні чоловічі” ролі у стосунках, ще більше загострили сексуальні репресії в китайському суспільстві.

Згідно з національним переписом населення Китаю 2020 року, в країні налічується на 34,9 мільйона більше чоловіків, ніж жінок. Навіть ті, хто має порівняльну перевагу на ринку побачень і шлюбу — як дехто з сексуальних партнерів Сестри Хон, молоді, гарні та з пристойною роботою — відчувають величезний психологічний тиск і депресію через очікування традиційної чоловічої ролі, як зазначив у Facebook гонконзький блогер Бен Лам, який проживає за кордоном.

男性仍需在競爭中不斷證明價值，承擔「養家」重擔。這種高壓環境使得健康、平等的親密關係難以實現，情感需求被壓抑、商品化。紅姐的「低成本、無壓力」情感替代品因此應運而生，成為「黑市」中的熱門供應商。

Чоловіки змушені доводити свою цінність через нескінченну конкуренцію й нести тягар «забезпечення сім’ї». Такий високий рівень тиску ускладнює формування здорових, рівноправних стосунків, а емоційні потреби пригнічуються і перетворюються на товар. У результаті з’являються такі «дешеві, безтискові» емоційні замінники, як ті, що пропонує Сестра Хун, і він стає популярним постачальником на «чорному ринку».

Найбільша проблема полягає в тому, що хоча відео розповсюджувалися тривалий час, ніхто не повідомив про злочин до поліції. У певному сенсі, спостерігачі та споживачі стали співучасниками злочину, зазначає соціопсихолог Чоу Вах Шан, який керує НУО в Гонконзі.

Після потрапляння секс-відео в публічний доступ, Сестра Хон, її кімната та кілька чоловіків-жертв стали онлайн-мемами. Деякі виступили проти такого колективного цькування, стверджуючи, що воно завдає жертвам вторинної травми. Один житель Гонконгу написав у Facebook:

南京嘅嗰班男人，可能你都唔識佢，覺得佢哋「抵死」，但你點知你身邊有冇朋友被偷錄過「裸聊」片段而活在惶恐當中？

如果佢睇到你嘅Facebook, 原來你係會對受害者落井下石，加以嘲笑嘅，咁佢中招時會唔會敢向你求助？

我希望成為嗰個令佢安心嘅朋友 ：「你知道你出事可以信得過我，我唔會judge你。」

在今日deepfake 技術普及同埋法律落後嘅情況下，我哋每個人都係下一個受害者。你嘅家人、你嘅同事、你嘅hater，輕易可以取得你嘅肖像。 可能「你的咸片」已悄悄存放在某人的電腦中。

我哋可以做嘅，係營造一個安全嘅空間同埋文化，到我哋愛嘅人出事嘅時候，我哋可以一齊應對。

Можливо, ти не знаєш чоловіків із Нанкіна і вважаєш, що вони «заслуговують» на насмішки, але що, якби твоїх друзів таємно зняли на відео, коли вони голі, і тепер вони живуть у страху?

Якщо вони побачать твою сторінку у Facebook і зрозуміють, що саме ти будеш глузувати з жертви, — чи наважаться вони звернутися до тебе по допомогу? Я хочу бути тим другом, який їх заспокоїть: «Ти можеш довіряти мені, коли в біді, і я тебе не осуджу».

З популярністю технології дипфейків та застарілим законодавством усі ми — потенційні наступні жертви. Твої родичі, колеги чи навіть недоброзичливці можуть легко отримати твоє зображення. Можливо, «твоє порно» вже збережене на чиємусь комп’ютері.

Що ми можемо зробити — це створити безпечний простір і культуру підтримки, де ми разом реагуємо, коли щось трапляється з тими, кого ми любимо.