Зображення для статті створене з  використанням елементів Canva Pro.

Останнє обвинувачення мера Стамбула Екрема Імамоглу є свідченням критичного погіршення ситуації з незалежністю судової влади та демократичними нормами в Туреччині. Як одна з найвизначніших опозиційних фігур у країні, Імамоглу зіткнувся з проблемами з законом, що на думку правозахисних організацій, є проявом політичних переслідувань напередодні загальних виборів 2028 року.

20 січня було розпочато розслідування проти Імамоглу за нібито «погрози» головному прокурору Стамбула Акіну Гюрлеку та його родині. Звинувачення пов’язані з коментарем, який Імамоглу зробив під час експертного обговорення про право та політизацію судової системи в Туреччині.

19 березня, у рамках широкомасштабного придушення, обґрунтованого звинуваченнями в корупції та зв’язках із тероризмом, Імамоглу, який саме мав бути висунутим кандидатом у президенти від Республіканської народної партії (CHP) на виборах 2028 року, був затриманий, а згодом заарештований. Відтоді триває цілеспрямована кампанія ув'язнень і розслідувань проти Республіканської народної партії та інших громадських діячів, що ставить під сумнів як демократичний курс Туреччини, так і дотримання принципу верховенства права.

16 липня суд визнав Імамоглу винним в образі та погрозах на адресу Гюрлека, але виправдав його за звинуваченням у прилюдному викритті з метою зробити його мішенню. Народний мер був засуджений до одного року та семи місяців тюремного ув'язнення. Заперечуючи звинувачення, Імамоглу, ймовірно, оскаржить вирок.

Гюрлек очолював гучні політичні судові процеси, зокрема над Селахаттіном Демірташем, колишнім співголовою Народної демократичної партії (HDP); Сіррі Сурейя Ондер, нині покійним депутатом Народної демократичної партії; та Джанан Кафтанджиоглу, головою Стамбульського відділення головної опозиційної Республіканської народної партії, яку засудили до дев'яти років і восьми місяців ув'язнення за її дописи в соціальних мережах.

Прокурор також видав наказ про конфіскацію майна журналіста Джана Дюндара, якого він оголосив «втікачем», і засудив Шебнем Корур-Фінджанджи, голову Турецької медичної асоціації, до двох років і шести місяців ув’язнення за звинуваченням у нібито «пропаганді терористичної організації».

21 липня Республіканська народна партія подала скаргу до Ради суддів і прокурорів (HSK) проти Гюрлека та двох інших прокурорів, які брали участь у розслідуванні щодо муніципалітету Стамбула (İBB), вказавши, що деякі з минулих рішень головного судді були політичними і не відповідали принципам прозорості судового процесу. У своїй заяві Республіканська народна партія наголосила, що розслідування звинувачень, висунутих проти Імамоглу та інших членів партії, набули систематичного характеру, порушуючи не тільки індивідуальні права і свободи, а й основні принципи демократичної держави, що керується верховенством права.

Станом на 21 липня щонайменше 16 мерів, які представляють Республіканську народну партію, були відсторонені від посад через звинувачення в корупції. Згідно з повідомленням Bianet, звинувачення включають «створення злочинної організації», «хабарництво», «вимагання» та «маніпулювання тендерами». Вони повторюють ті, що використовувалися під час березневого придушення, спрямованого проти опозиції загалом і мера Стамбула у тому числі. Десятки працівників муніципалітетів також були заарештовані або затримані, зокрема 18 і 21 липня. Серед звинувачень проти них — хабарництво та маніпуляції з державними тендерами.

Тим часом Республіканська народна партія стикається з позовом про «абсолютну недійсність» (mutlak butlan), ініційована особою, що за повідомленнями, пов’язана з її колишнім головою Кемалем Киличдароглу, якого замінив Озгюр Озел на 38-му з’їзді партії в листопаді 2023 року. Позов стверджує про процедурні порушення та можливий підкуп голосів під час з’їзду, що ставить під сумнів легітимність лідерства Озела.

Юридична команда Озела вимагає відхилення позову, аргументуючи це пропущеним строком подання та тим, що питання партійних з’їздів належить до компетенції виборчої ради, а не цивільних судів. Якщо суд визнає з’їзд 2023 року юридично недійсним, це може спровокувати кризу лідерства, потенційно відкриваючи шлях для повернення Киличдароглу. Таке рішення скасовує також усі постанови, ухвалені чинним керівництвом партії після з’їзду.

19 червня всі 81 голови провінційних осередків Республіканської народної партії зібралися в Анкарі та виступили зі спільною заявою, в якій відмовилися визнавати будь-яке подібне рішення суду. Прихильники Озела розглядають позов як акт політичної помсти, спрямований на відновлення контролю над партією та остаточне усунення внутрішніх конкурентів, таких як Імамоглу. За 13 років лідерства Киличдароглу партія програла всі загальнонаціональні вибори, зокрема у 2023 році.

Вирок Імамоглу разом із масштабнішим придушенням опозиційних мерів і громадянського суспільства відображає тривожну тенденцію до демократичного регресу в Туреччині. У міру наближення виборів 2028 року судова влада дедалі більше використовується як інструмент тиску — не лише для усунення політичних опонентів, а й для послаблення механізмів контролю. Чи вдасться опозиції перегрупуватися в умовах правової нестабільності та внутрішніх суперечок — поки що невідомо, але на кону стоїть доля демократичного майбутнього Туреччини.