Знімок з відео, в якому обговорюється «сестра Хонг». На ньому зображена ймовірна злочинниця та кімната, в якій вона незаконно знімала сотні чоловіків. Зображення з YouTube.

Протягом пекучого літа в Шанхаї, одному з найліберальніших і найпроцвітаючих міст на сході Китаю, винний бар, що належав спадкоємцю французького винороба та його китайському хлопцю, став моїм улюбленим прихистком, де я читала, писала та просто відпочивала. Того дня ще кілька людей сиділи, розкидані по залу, попиваючи вино й розмовляючи. Раптом якась дівчина закричала:

Будь ласка, моліться за мене, щоб мого хлопця НЕ було в тому списку!

Який список? Востаннє список привертав мою увагу два десятиліття тому. Моє шкільне кохання запросило мене на вечерю до єдиного в нашому місті «вишуканого» західного ресторану — Kentucky Fried Chicken, після чого ми пішли на голлівудський блокбастер «Список Шиндлера» Стівена Спілберга. Він витратив 68 юанів (9 доларів США) на відерце смаженої курки — усю свою двомісячну кишенькову зарплатню.

Інша дівчина зойкнула.

О боже! Одна жінка знайшла в списку свого нареченого! Вони скасовують весілля. І вона не поверне йому Caili (彩礼, викуп за наречену)!

Caili — це грошовий подарунок, який наречений дарує родині нареченої під час заручин. Це давній китайський звичай, популярність якого знизилася в епоху політики реформ і відкритості, але який останніми роками знову стрімко набирає обертів. Сума значно різниться залежно від регіону: від 50 000 юанів (7 000 доларів США) до 500 000 юанів (70 000 доларів США). Зазвичай, чим економічно розвиненіший регіон, тим вища сума. Наприклад, мій двоюрідний брат Хуан подарував своїй нареченій 100 000 юанів (близько 15 000 доларів США) перед їхнім весіллям у 2023 році. Вони живуть у місті третього рівня на південному сході Китаю.

Повернімося до бару:

Дівчина А: Я така невдаха в порівнянні з Сестрою Хонг! Він може без проблем знайти 1691 хлопця. А подивіться на мене — я назавжди самотня!

Дівчина Б: Ти зовсім не невдаха! Тобі просто треба знизити свої стандарти. Сестрі Хонг підходив будь-який чоловік. Ти б теж могла знайти купу хлопців, якби не очікувала, що вони будуть багатими, з квартирами та машинами.

Дівчина А: Але квартира і машина — це інструменти виживання в сучасному Китаї! І, до речі, як ті чоловіки не зрозуміли, що Хонг не була «сестрою»? І вони все одно займалися з ним сексом?

Давайте познайомимося з легендарною особистістю з Нанкіна: Сестрою Хонг, відомою своїм кокетливим шармом, жіночою загадковістю та… чоловічими геніталіями. Усе, що було потрібно, — це хірургічна маска, «прикрашаючий» фільтр камери, дешева перука з Taobao та червона помада. Її оголошення пропонували безкоштовний секс і майже миттєво стали вірусними.

Вона жила в крихітній квартирі-студії в Нанкіні, місті першого рівня в південній провінції Цзянсу. У 2024 році місцева мінімальна місячна зарплата становила 2 490 юанів (близько 370 доларів США).

Квартира Сестри Хонг за 800 юанів на місяць була маленькою та скромною — простір, створений радше для виживання, ніж для комфорту. Односпальне ліжко з тонкою ковдрою в клітинку стояло біля стіни поруч із невеликою шафою. Без матраца, лише дерев’яна дошка всередині каркаса ліжка.

Сестра Хонг не була магнатом з островом, де розважаються знаменитості та багатії. Вона була 农民工 (nóngmín gōng), сільською робітницею-мігранткою, без соціальної підтримки, без системи безпеки та без статусу. За словами колишнього прем'єр-міністра Лі Кецяна, статистично понад 600 мільйонів людей у Китаї заробляють менше 1 000 юанів (близько 75 доларів США) на місяць. Хонг, безумовно, не могла дозволити собі келих вина за 50 юанів у гей-барі чи будь-якому іншому елітному закладі для знайомств.

Саме в цій скромній квартирі сотні чоловіків приходили на зустріч із «сестрою Хонг». Вони приносили невеликі подарунки: кілограм яблук, пачку молока, пляшку олії — предмети першої необхідності вартістю не більше 100 юанів (близько 15 доларів США). За 100 юанів у Нанкіні можна було купити досить пристойний обід на одну людину.

Ці чоловіки, різного віку, деякі з покоління Z, приходили за безкоштовним сексом. Бідно обставлена, тиха кімната без осуду приймала їхні зустрічі. Багато хто навіть не користувався засобами захисту.

Однак, вони не підозрювали, що весь цей час працювала прихована камера, а відео пізніше були завантажені в інтернет без їхньої згоди. Хоча деякі знали, що вона — чоловік, ще до приїзду, багато хто — ні, принаймні, судячи з діалогів, які вона незаконно записала та опублікувала онлайн.

Сестру Хонг тепер заарештували, але не за видавання себе за жінку, а за зйомку сотень сексуальних контактів без згоди та розповсюдження порнографії. Порнографія, проституція та секс-робота в Китаї є незаконними.

Хоча ці чоловіки, безсумнівно, є жертвами, ЛГБТК+ спільноти в Китаї настільки зазнають утисків, що вони не отримують співчуття, а натомість стикаються із погрозами, злиттям персональноъ інформації та насильством.

Як це сталося?

Історія сестри Хонг викликала гарячі дебати в інтернеті. Чи була вона трансгендером? Геєм? Гетеросексуальним чоловіком у жіночому образі? Це залишається незрозумілим, але ми будемо використовувати займенник «вона» відповідно до її онлайн-образу.

Багато дописів про цей інцидент було видалено на Weibo та WeChat. Ймовірно, це було пов'язано з побоюваннями щодо нагнітання страху, оскільки поширювалися чутки, що сестра Хонг мала ВІЛ та різні ЗПСШ, що викликало паніку щодо експоненційного зростання випадків інфекцій. Іншою проблемою була дезінформація: у початкових звітах кількість клієнтів була перебільшена (1600+), тоді як насправді Хонг зняла 1600 відеокліпів. Однак реальна кількість чоловіків залишається невідомою.

Більшість онлайн-дискусій зосереджені на тому, як сталося таке масове порушення. Це не проблема індивідуального рівня, а відображення соціального дисбалансу, цифрової неграмотності та провалу державної сексуальної освіти.

Незважаючи на те, що Китай є другою за величиною економікою у світі, сексуальна освіта в країні залишається обмеженою. Більшість людей виростають, майже не маючи уявлення про безпечний секс, згоду чи гендерну ідентичність, через що декому важко розпізнати кетфішинг з камерою.

Я досі яскраво пам'ятаю, як нас із моїм шкільним коханим викликали до кабінету вчителя за «занадто раннє кохання» (早恋). Після того «розкішного» побачення — смажена курка з KFC та «Список Шиндлера» — наш учитель насварив нас: «Раннє кохання відволікає від навчання! Це зіпсує вашу успішність!»

Він більше не запрошував мене на побачення. Більше ніякого Спілберга. Ніякої смаженої курки. (За фільмом я не сумувала, а от за куркою — так. Тоді моя сім'я їла м'ясо лише двічі на тиждень.)

Перенесімося у 2018 рік. Я потрапила до лікарні після нещасного випадку і не могла самостійно рухатися. Я найняла доглядальницю за 200 юанів на день (40 доларів США). Їй було 55, у неї був дорослий син.

Однієї ночі, обливаючись потом від болю, я зрозуміла, що в мені все ще є тампон.

— Вам потрібно допомогти мені його вийняти, — сказала я їй.

Вона порожньо дивилася на мене. — Вийняти що?

— Тампон!

Вона не мала уявлення, що таке тампон. Тож я, прикута до ліжка з трубками в тілі, проводила імпровізований урок анатомії в реанімації. Через тридцять хвилин вона все ще нічого не розуміла.

Нарешті я закричала:

— Просто витягніть цю кляту штуку!

— Звідки?

— З моєї вагіни! Вагіна — це те, звідки виходять діти!

Якщо вона — жінка і мати — цього не знала, то чи знає її син? Ймовірно, ні.

Багато молодих чоловіків у Китаї, як і мій двоюрідний брат Хуан, одразу після знайомства з дівчиною одружуються. Вони вважають себе щасливчиками. Але для багатьох інших, нещасливчиків, знайти дівчину просто неможливо, бо доступних недостатньо.

Завдяки десятиліттям контролю над народжуваністю в Китаї тепер на мільйони більше чоловіків, ніж жінок.

Для чоловіків покоління Z знайти дівчину не просто важко; статистика грає проти них. Гендерний розрив реальний, і він існує не лише в додатках для знайомств.

Перепис населення Китаю 2020 року показує, що в країні на 34,9 мільйона більше чоловіків, ніж жінок. Серед покоління Z (віком 14–29 років у 2025 році) чоловіків все ще більше, ніж жінок, хоча й не так різко. На початку 2000-х співвідношення статей при народженні досягло піку — 120 хлопчиків на 100 дівчаток, що значно перевищує природний діапазон. Цей дисбаланс став національною проблемою, викликаючи гарячі дебати в китайських соціальних мережах.

Підтримайте Global Voices у публікації нових статей, подібних до цієї.

Більше інформації про цю кампанію ви можете знайти тут. 

Повертаючись до справи сестри Хонг. Примітно, що багато її клієнтів — це представники покоління Z, які працюють у різних галузях. Серед них були фітнес-тренер, учитель англійської мови, офісні клерки. Чому ці молоді чоловіки, відносно заможні та «придатні для стосунків» за китайськими стандартами, повелися на таку підозрілу аферу?

Самотні хлопці, скрутні часи

З меншою кількістю жінок для знайомств, зростаючим безробіттям серед молоді та посиленням цифрової ізоляції, багато молодих чоловіків відчайдушно потребують будь-якої близькості — емоційної чи фізичної. Афера сестри Хонг спиралася не стільки на хитромудру маніпуляцію, скільки на вакуум спілкування.

Повідомляється, що Хонг зняла понад тисячу відео за чотири роки. Її спіймали лише тому, що вона завантажувала їх в інтернет з метою отримання прибутку. Можливо, фінансові труднощі змусили її продавати ці відео.

Протягом чотирьох десятиліть Китай був світовим економічним дивом. Двозначне зростання ВВП перетворило аграрну країну на другу за величиною економіку світу. Цілі міста виростали зі сільськогосподарських угіддів за одне покоління. Але до середини 2020-х років диво перетворилося на бульбашки — бульбашку на ринку нерухомості, бульбашку зростання ВВП. Рівень безробіття серед молоді стрімко зріс, і за неофіційними даними, кожен п'ятий представник покоління Z у містах був безробітним.

Для молодих чоловіків, зокрема, це уповільнення було жорстоким. Без стабільної роботи чи доходу вони не можуть дозволити собі квартири, машини та викуп за наречену. 

Водночас технології зробили ескапізм дешевшим за реальне життя. Замість побачень багато хто звертається до коротких відео, прямих трансляцій чи віртуальних компаньйонів.

Цей дивний інцидент — це більше, ніж просто клікбейт. Він відображає глибші проблеми: самотність, гендерний дисбаланс, обман у цифрову епоху та емоційну роз'єднаність у сучасному Китаї.