Жінки в Африканському центрі передового досвіду в галузі енергетики та сталого розвитку (при Коледжі науки і технологій Університету Руанди). Зображення з Flickr CC BY-NC-ND 2.0

В Африці та за її межами суспільства переживають швидку цифрову трансформацію, яка не позбавлена ризиків. Вразливість громадян до кібератак є реальною небезпекою, яка часто зачіпає більше жінок, ніж чоловіків.

Щоб дізнатися про можливі рішення цієї проблеми, Global Voices провело інтерв'ю по електронній пошті з тогільським юристом Вінні Айча Чедре, експертом з цифрових прав та викладачем, відповідальним за навчання та підвищення обізнаності з питань кібергігієни та технологічної освіти.

Жан Совон (ЖС): Як освіта в галузі цифрових прав може сприяти розвитку та цифровій інклюзії в Африці?

Winnie Aicha Tchedre (WAT): L'éducation numérique est un puissant levier pour le développement et l'inclusion technologique en Afrique, mais à condition qu'elle soit conçue pour et avec les femmes et les groupes marginalisés.

En effet, le genre est un aspect majeur dans notre engagement parce que la fracture numérique des pays africains, y compris au Togo, a un visage genré. Les femmes sont les plus concernées par l’illectronisme, c'est-à-dire le manque de compétences ou de connaissances sur l'utilisation des outils numériques. Cela est dû aux obstacles spécifiques, socio-économiques et d'éducation culturelle qui limitent leur accès aux technologies.

Sans une éducation numérique inclusive qui tient réellement compte du genre, nous allons aggraver les inégalités qui existent déjà. C'est pourquoi nous encourageons la forte présence des filles au cours de nos formations: une éducation numérique réussie permet l'autonomisation économique des femmes pour l’accès à l'information, au marché en ligne, au télétravail, à la télémédecine qui prend de plus en plus de l'ampleur, aux démarches administratives en ligne.

Вінні Айча Чедре (ВАЧ): Цифрова освіта є надзвичайно важливою для розвитку та цифрової інклюзії в Африці, але лише за умови, що вона розроблена разом із жінками та іншими маргіналізованими групами і для них.

Гендерна проблематика є центральною у нашій роботі, оскільки цифровий розрив в африканських країнах, таких як Того, має гендерну основу. Цифрова неграмотність, відсутність навичок або знань у використанні цифрових інструментів, найчастіше зачіпає жінок. Це пов'язано з конкретними соціально-економічними та культурними бар'єрами, що обмежують їхній доступ до технологій.

Без інклюзивної цифрової освіти, яка належним чином враховує гендерні аспекти, існуючі нерівності тільки поглибляться. Тому ми заохочуємо дівчат брати активну участь у наших навчальних сесіях. Успішна цифрова освіта сприяє економічному посиленню жінок та доступу до інформації, онлайн-ринку, онлайн-адміністрації, дистанційної роботи та телемедицини, яка набирає обертів.

Фотографія Вінні Айчі Чедре. Використано з дозволу.

ЖС: Як ви враховуєте гендерні аспекти в проектах, пов'язаних з цифровими правами?

WAТ : L'intégration du genre doit se faire suivant une démarche bien structurante qu'il faut adopter en faisant des diagnostics genrés. Au début de la conception du projet, il faut analyser les réels besoins, les obstacles, les impacts qui concernent les femmes, les hommes, et donc collecter les données désagrégées par sexe. C'est le cas du projet West African Regional Communication Infrastructure Programme (WARCIP), qui intègre les volets pour l'accès des femmes aux formations qui sont requises.

Il faut également partir d'une conception inclusive parce qu'il faut impliquer les femmes dès la phase de conception des outils, des plateformes, des programmes de formation. Penser à créer des interfaces qui permettent l'accès facile aux femmes, des contenus pédagogiques et en langues locales, et tenir compte des niveaux de connaissance des femmes.

Sous nos cieux, la majorité des femmes ne sont pas allées à l'école. Même si elles parlent français, elles le lisent difficilement, c’est encore plus compliqué sur une interface numérique. Dès la conception, il faut les impliquer pour qu'elles puissent d'abord prendre connaissance de ce qui est fait pour elles, afin d’en avoir la maîtrise. Il faut adapter les canaux de communication, les horaires. Il y a des associations de femmes qui peuvent servir de relais d'information auprès des autres pour expliquer le cyberharcèlement, le sexisme et les risques présents dans l'écosystème numérique. Il faut aussi sensibiliser les développeurs des outils numériques pour éviter les biais de genre.

ВAЧ: Гендерна інклюзивність вимагає добре структурованого підходу, що включає гендерний аналіз. Збір даних з розбивкою за гендерною ознакою на ранній стадії проекту необхідний для аналізу реальних потреб, бар'єрів та наслідків, що впливають на жінок і чоловіків. Прикладом такого проекту є Західноафриканська регіональна програма розвитку комунікаційної інфраструктури (WARCIP), яка включає компоненти, що забезпечують доступ жінок до необхідного навчання.

Також важливо дотримуватися інклюзивного підходу, залучаючи жінок до етапу розробки інструментів, платформ та навчальних програм. Варто розглянути можливість створення інтерфейсів, що забезпечують легкий доступ для жінок, та навчального контенту місцевими мовами, а також враховують рівень знань жінок.

У наших країнах більшість жінок ніколи не відвідували школу. Хоча вони можуть розмовляти французькою мовою, їм важко її читати, а на цифровому інтерфейсі це ще складніше. Тому ми повинні залучати жінок з самого початку, щоб вони розуміли, що робиться для них, і в кінцевому підсумку оволоділи цими знаннями. Жіночі асоціації можуть виступати джерелами інформації для інших, пояснюючи, що таке кіберзалякування, сексизм та ризики, пов'язані з цифровим середовищем. Для запобігання гендерній упередженості також необхідно підвищувати обізнаність розробників цифрових інструментів.

ЖС: Які основні перешкоди стоять на заваді жінкам у доступі до цифрових технологій?

WAT : Les femmes sont celles qui rencontrent le plus d'obstacles en termes d'accès aux technologies numériques. Dans le contexte togolais, les obstacles socioculturels continuent d'engendrer l'exclusion des femmes. Des propos tels que: “les femmes ne sont pas faites pour le numérique”conduisent a des situations où le portable d’une femme est contrôlé par son homme. Il y a également la méconnaissance de l'usage des outils numériques en dehors réseaux sociaux. Sans oublier le coût de la connexion Internet qui est toujours non abordable pour la majorité des femmes, surtout pour celles en zones reculées.

En termes de sécurité, la peur des violences en ligne est également un point à soulever. Sur les réseaux sociaux et les plateformes numériques, il y a de plus en plus de violence, de harcèlements, d'insultes, d'escroqueries dont elles peuvent être facilement victimes.

ВAЧ: Жінки стикаються з найбільшими перешкодами в доступі до цифрових технологій. У Того соціокультурні бар'єри продовжують виключати жінок. Зауваження на кшталт «Жінкам не місце в цифровому світі» призводять до того, що чоловіки жінок часто контролюють їхні мобільні телефони. Жінки також не мають знань про те, як користуватися цифровими інструментами, крім соціальних мереж. Не кажучи вже про вартість інтернет-з'єднання, яке все ще є недоступним для більшості жінок, особливо тих, що проживають у віддалених районах.

З точки зору безпеки, ще однією проблемою є страх перед насильством в Інтернеті. У соціальних мережах та на інших цифрових платформах все частіше трапляються випадки насильства, домагань, образ та шахрайства, жертвами яких вони можуть легко стати.

ЖС: Як би ви оцінили вплив гендерних стереотипів на цифровий контент? Чи існують механізми для повідомлення та боротьби з дискримінацією або насильством на ґрунті статі в Інтернеті?

WAT : Ici, il faut noter que les stéréotypes renforcent les inégalités. L'image de la femme objet, cantonnée au rôle domestique, alors que l'homme est le chef de famille renforce les préjugés. De plus, les femmes expertes sont souvent invisibles: au Togo, les femmes modèles sont rares, et ceci est renforcé par les biais algorithmiques qui les marginalisent, parce que les données sont sont reproduites en défaveur des femmes, dans les résultats de recherche, les suggestions d'emploi, les ciblages publicitaires.

La plupart des contenus qu'on voit sur les réseaux sociaux sont sexistes et creusent davantage la phobie des femmes à profiter pleinement du numérique. Aujourd'hui, sur Facebook, Twitter, Instagram, on voit des propos tellement sexistes, qu'on se dit « merde, on est où, là ? ». Chacun se permet de dire ce qu'il veut, à qui il veut, sans être poursuivi, surtout dans le contexte africain. Tout cela a de réels impacts sur l'accès des femmes au contenu numérique.

Au Togo, il y a une unité spécialisée de police supérieure de la brigade, des centres de protection des données personnelles qui peuvent être saisis pour des cas de collecte illicite de données à caractère personnel. De plus, sur les grandes plateformes numériques comme Facebook, Instagram, TikTok, il y a des boutons de signalement pour des contenus sexistes ou haineux, des harcèlements. On peut donc signaler un fait criminel, une situation qui nous déplait en tant que femme, ou homme. Le défi est que très peu savent qu'ils ont des droits à faire valoir dans ce contexte.

ВАЧ: Варто зазначити, що стереотипи посилюють нерівність. Уявлення про жінок, обмежених своїми домашніми обов'язками, та чоловіків як голів сімей, підсилює упередження. Більше того, жінки-експерти часто залишаються непоміченими. У Того жіночі рольові моделі є рідкістю. Алгоритмічні упередження, що маргіналізують жінок, лише підсилюють цей цикл, оскільки дані, що генеруються в результатах пошуку, пропозиціях роботи та цільовій рекламі, є несприятливими для жінок.

Більшість контенту в соціальних мережах є сексистським і ще більше посилює страх жінок перед повною експлуатацією цифрових технологій. Сьогодні на Facebook, Twitter та Instagram ми бачимо такі сексистські коментарі, що думаємо собі: «Що це за місце?» Кожен має право говорити все, що хоче, і кому хоче, без наслідків, особливо в Африці. Все це має реальний вплив на доступ жінок до цифрового контенту.

У Того існує спеціалізований підрозділ поліції та центри захисту персональних даних, до яких можна звернутися у разі незаконного збору персональних даних. Більше того, на основних цифрових платформах, таких як Facebook, Instagram та TikTok, є кнопки для повідомлення про сексистський, ненависницький або образливий контент. Ми можемо повідомляти про злочинні дії або статуси, які нам не подобаються як жінкам або чоловікам. Проблема полягає в тому, що дуже мало людей знають, що в таких обставинах вони мають права.

ЖС: Чи існують закони, що гарантують гендерну рівність у цифровій сфері?

WAT : La mise en œuvre de lois ou de réglementations spécifiques pour garantir l'égalité de genre est encore un défi sur le continent. Néanmoins, il y a des initiatives au niveau régional comme le protocole de Maputo, l’agenda 2063 de l'Union africaine, la politique du genre de l'Union africaine qui vise à créer un environnement numérique plus inclusif.

En ce qui concerne les droits de la femme africaine, la Charte africaine des droits de l'homme et des peuples (CADHP) rappelle dans ses articles 1, 3 et 9, l'importance de garantir la protection de la femme comme un des principes fondamentaux . Il y a également la résolution sur la protection des femmes contre la violence numérique en Afrique, dénommée la CADHP/RES de 2022, qui rappelle aux États à adopter les législations pour lutter contre les formes de violences numériques et à élargir la définition de la violence basée sur le genre.

La définition des violences basées sur le genre intègre aujourd'hui les violences verbales, surtout en ligne. Il faut que les cadres juridiques puissent tenir compte de tous ces paramètres pour pouvoir redéfinir les violations basées sur le genre.

De nombreux pays ont adopté des lois qui sont inspirées de la Convention du Maroc, de l'Union africaine sur la cybersécurité et la protection des données, et également de la Communauté économique des États de l'Afrique de l'Ouest (CEDEAO). Certaines lois criminalisent explicitement des violences basées sur les genre comme le cyberharcèlement, la cyber-diffamation à caractère sexuel, la diffamation d'images intimes non consenties, c'est le cas de la Côte d'Ivoire, du Sénégal, du Bénin. Mais peu de lois sont proactives, ce qui ne garantit pas de manière spécifique et pleinement l'égalité d'accès.

Les lois contraignantes sur l'inclusion numérique et le renforcement des dispositions contre les biais algorithmiques discriminatoires sont des chantiers essentiels pour l'avenir. L'égalité dans le numérique n'est pas un luxe, c'est vraiment une condition sine qua non d'un développement juste et durable pour l'Afrique.

ВAЧ: Забезпечення дотримання конкретних законів або нормативних актів, що гарантують гендерну рівність, на цьому континенті все ще залишається складним завданням. Однак існують регіональні ініціативи, такі як Протокол Мапуту, Програма Африканського союзу на період до 2063 року та Гендерна політика Африканського союзу, які мають на меті створення більш інклюзивного цифрового середовища.

Що стосується прав африканських жінок, статті 1, 3 та 9 Африканської хартії прав людини і народів (ACHPR) підкреслюють важливість гарантування захисту жінок як одного з її основних принципів. Існує також Резолюція про захист жінок від цифрового насильства в Африці, відома як ACHPR/RES 2022, яка встановлює, що держави повинні прийняти законодавство для боротьби з цифровим насильством і розширити визначення гендерного насильства.

Сьогодні визначення гендерного насильства включає словесні образи, особливо в Інтернеті. Правові рамки повинні визнавати всі ці параметри, щоб уможливити переосмислення гендерних порушень.

Багато країн прийняли закони на основі Конвенції Африканського союзу про кібербезпеку та захист даних, Марокканської конвенції та Конвенції Економічного співтовариства західноафриканських держав (ECOWAS). Деякі закони прямо криміналізують гендерне насильство, включаючи кібер-домагання та кібер-дифамацію сексуального характеру або несанкціоноване використання інтимних зображень. Так є в Кот-д'Івуарі, Сенегалі та Беніні. Однак лише деякі закони є проактивними, тому вони не гарантують рівний доступ конкретно або повністю.

Обов'язкові закони про цифрову інклюзію та посилені положення проти дискримінаційних алгоритмічних упереджень мають вирішальне значення для майбутнього. Цифрова рівність — це не розкіш, а абсолютна необхідність для справедливого та сталого розвитку в Африці.

Підтримайте Global Voices, щоб ми могли публікувати більше таких статей

Більш детальну інформацію про цю кампанію можна знайти тут.