Для забезпечення тривалого миру в ДРК необхідна підтримка психічного здоров'я жертв війни в Гомі

 

Нейропсихіатрична лікарня Святого Вікентія де Поля в Гомі, провінція Північне Ківу, на сході ДРК; Фотографія Анісета Кімоньо, використана з дозволу

Ця стаття авторства Анісета Кімоньйо була вперше опублікована в Peace News Network, а її відредагована версія переопублікована на Global Voices в рамках угоди про обмін контентом.

Під час конфлікту між конголезькою армією та повстанським рухом М23 населення сходу Демократичної Республіки Конго (ДРК) потерпало від насильства, не лише фізичного, але й психологічного. Адже психологічні наслідки війни, є не менш важливими за фізичні.

Збройна агресія на сході ДРК не лише призводить до руїн та спустошення, але й також завдає значної шкоди психіці людей. Населення Гоми (міста, розташованого в провінції Північне Ківу на сході країни) під час війни живе під психологічним тиском, не маючи при цьому жодної підтримки.

Читати: Забуті жертви війни в Гомі та на сході ДРК

З кінця січня 2025 року місто Гома перебуває під контролем повстанців М23. Цьому захопленню передували жорстокі зіткнення із Збройними силами Демократичної Республіки Конго у центрі міста. За даними Організації Об'єднаних Націй, в результаті бойових дій в Гомі загинуло понад 3 000 осіб і тисячі отримали поранення. У той час як М23 продовжує просування на сході ДРК, сотні тисяч людей були вимушені покинути свої домівки, а на початку 2025 року в регіоні було вбито близько 7 000 осіб.

Психологічна травма

Наслідки війни не обмежуються людськими втратами і матеріальними збитками, адже вона також залишає глибокий слід на психіці людей. Ноелла Манегабе, мати сімейства, заявляє Peace News Network (PNN):

Ma fille allait bien avant la guerre. Après les combats, elle ne comprenait plus les instructions simples. Lorsqu'on lui demandait un jerrycan, elle rapportait une casserole. Je pensais que c'était juste un mal de tête jusqu'à ce que les médecins m'orientent vers un centre de santé mentale.

Моя дочка була здоровою до війни. Після бойових дій вона перестала розуміти прості вказівки. Коли її просили принести каністру, вона приносила каструлю. Я думала, що це просто головний біль, поки лікарі не направили мене до центру психічного здоров'я.

En image, Eugène Bashombe, Maître de psychopathologie et psychologue à l'Hôpital Neuropsychiatrique Saint Vicent de Paul à Goma, province du Nord-Kivu, RDC ; Photo d'Anicet Kimonyo, utilisée avec permission

На фото: Ежен Башомб, магістр психопатології та психолог у Нейропсихіатричній лікарні Святого Вікентія де Поля в Гомі, провінція Північне Ківу, ДРК; фото Анісета Кімоньо, використане з дозволу.

З березня кількість консультацій у психіатричному центрі Святого Вікентія де Поля, розташованому в Гомі, зросла втричі. Психолог цього закладу Ежен Башомбе повідомив, що за кілька тижнів було прийнято понад 700 нових пацієнтів. Він заявляє:

Ils souffrent de stress post-traumatique, de dépression et de troubles anxieux. La guerre a aggravé une situation déjà préoccupante.

Вони страждають від посттравматичного стресу, депресії та тривожних розладів. Війна погіршила і без того складну ситуацію.

На території ДРК вже більше трьох десятиліть час від часу трапляються збройні конфлікти, зокрема в провінціях Північне Ківу та Південне Ківу. Ці конфлікти розпочалися з вбивства президента Руанди Жувеналя Габ'ярімани (1973-1994) та геноциду в Руанді, що стався в 1994 році. Потім криза поширилася на ДРК, яка тоді називалася Заїр, що призвело до розкрадання земель і природних ресурсів, конфліктів на ґрунті ідентичності та проблем, пов'язаних із поганим управлінням. Доктор Денис Муквеге, лауреат Нобелівської премії миру 2018 року, стверджує, що людські втрати сягають понад шість мільйонів загиблих. До цієї цифри додається колективна травма, яку важко оцінити кількісно.

За словами Башомба та двох інших експертів, опитаних PNN, нещодавній сплеск насильства, що супроводжував захоплення Гоми та Букаву в січні-лютому 2025 року, спричинив психологічний стрес у тисяч людей.

Ця проблема часто ігнорується владою в країні, де інфраструктура психіатричної допомоги майже відсутня і більшість населення немає до неї доступу. Наталі Чібангука, клінічний психолог у Гомі, заявляє:

La souffrance psychologique reste un sujet tabou et les structures spécialisées font cruellement défaut. Cela entrave la reconstruction individuelle et compromet le développement à long terme des communautés.

Психологічні страждання залишаються табуйованою темою, а спеціалізованих установ катастрофічно не вистачає. Це заважає індивідуальній реконструкції та ставить під загрозу довгостроковий розвиток громад.

Психічні розлади – небезпека для суспільства

Наталі Чібангука поянює, що люди, які не отримують лікування, є додатковим економічним тягарем для своїх сімей та для держави Конго, адже через відсутність роботи вони не можуть платити податки. Також це призводить до зростання рівня злочинності в місті Гома. Чібангука додає:

Il y avait une insuffisance significative non seulement dans les ressources allouées aux structures de santé mentale, mais aussi dans le personnel qualifié. Ce manque de ressources entraîne une pénurie d'hôpitaux bien équipés et spécialisés en santé mentale en milieu urbain, alors que ces hôpitaux sont malheureusement inexistants en milieu rural, pourtant largement touché par les conflits. Les personnes non soignées gardent les elles des blessures invisibles qui constituent une bombe à retardement pour la société.

У нас нестача не лише ресурсів, виділених на структури психічного здоров'я, але й кваліфікованого персоналу. Через це в наших міських районах замало добре обладнаних спеціалізованих лікарень психічного здоров'я, тоді як у сільській місцевості, яка, на жаль, значною мірою постраждала від конфліктів, таких лікарень взагалі немає. Люди, які не отримують лікування і зберігають у собі невидимі травми, стають бомбою уповільненої дії для суспільства.

Читати: Жінки очолюють боротьбу з гендерно-обумовленим насильством у Північній Нігерії

За цих умов деякі структури, такі як центр Святого Вікентія де Поля, намагаються компенувати нестачу за допомогою свого обмеженого бюджету. Відсутність чіткої державної політики в галузі психічного здоров'я в поєднанні з бідністю та постійною небезпекою залишає багатьох жертв без підтримки. Жан-П'єр Акілімалі Музінге, професор і дослідник у галузі психології в Університеті Гоми, підкреслює масштаб проблеми:

Les conflits armés dans l'est de la RDC ont créé un climat de peur chronique. La santé mentale est le grand oublié de cette crise, pourtant essentielle à toute reconstruction durable.

Збройні конфлікти на сході ДРК створили атмосферу (клімат) хронічного страху. Психічне здоров'я є значним забутим (недооціненим) аспектом цієї кризи, хоча воно є надзвичайно важливим для будь-якого сталого відновлення.

Думки фахівців з психічного здоров'я є одностайними: відновлення регіону не може зводитися лише до кримінального правосуддя. Вони виступають за реальну політику психологічної реабілітації. Чібангука додає:

Une paix durable ne peut exister sans guérison des traumatismes. Il est nécessaire d'organiser régulièrement des séances de soutien psychosocial, notamment pour les victimes de guerre. C'est une condition essentielle à un développement véritablement durable. 

Міцний мир не може існувати без подолання травм. Необхідно регулярно організовувати сеанси психосоціальної підтримки, зокрема для жертв війни. Це є необхідною умовою для справді сталого розвитку.

Читати: ДРК – бідна попри своє багатство країна

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.