Фото Соломона Ацувії. Фото Соломона Ацувії, використано з дозволу

Ганські законодавці поновили спроби ухвалити Закон про сексуальні права людини та сімейні цінності (2024), спірний анті‑ЛГБТК+ закон, який криміналізує просування діяльності ЛГБТК+ та ліквідує всі квір-організації в країні. Закон був уперше представлений у лютому 2024 року, а в квітні 2025 року його знову внесли до парламенту. Експерти сходяться на думці, що це становить серйозну загрозу для прав ЛГБТК+ у Гані. В інтерв’ю для Global Voices Джоскін Кваші Ацу́віа, квір-ганець і правозахисник, поділився особистим досвідом зіткнення з онлайн-знущаннями, переслідуванням та шантажем через свою сексуальну орієнтацію.

Зіта Зейдж (ЗЗ): Розкажіть, хто ви та чим займаєтесь.

Соломон Ацувіа (СА): Я — Соломон Джоскін Кваші Ацувіа (він/його), правозахисник, queer-активіст і адвокат у сфері глобального здоров’я з Гани. Я працюю здебільшого в галузях прав ЛГБТК+, боротьби зі СНІДом і захисту маргіналізованих груп, зокрема секс-працівників та PLHIV [люди, які живуть із ВІЛ]. Я також є членом Ганської консультативної групи спільноти (CAT) у рамках Проєкту цифрового здоров’я та прав (DHRP), де допомагаю посилити голоси спільнот у системі цифрового управління здоров’ям. 

ЗЗ: Чому ви вважаєте за необхідне відстоювати права ВІЛ-позитивних людей та ЛГБТК+ спільноти?

СА: Як квір-чоловік, що живе в країні, де ідентичності ЛГБТК+ суворо криміналізовані, я часто стикаюся з онлайн-знущаннями, зокрема з цілеспрямованими гомофобними образами, погрозами фізичної розправи та спробами шантажу через доксинг і розкриття моїх особистих даних (доксинг). Моя професійна правозахисна діяльність також робить мене помітною ціллю для скоординованих атак, спрямованих на те, щоб змусити мене замовкнути та залякати мою спільноту.

Хоча цифровий простір дав певні можливості для спілкування, він часто здається небезпечним і жорстко контрольованим. Багато ЛГБТК+-людей, включно зі мною, користуються зашифрованими платформами та приватними каналами для зв’язку, побоюючись державного стеження або примусового розкриття. Постійна загроза бути викритими онлайн викликає тривогу і змушує багатьох із нас залишатися прихованими або обережними у цифрових просторах, які мали б надавати підтримку та формувати відчуття спільноти.

ЗЗ: Чи можете ви описати один із випадків, коли на вас нападали в інтернеті? Як це сталося?

СA: У 2023 році стався випадок, коли мої фотографії були завантажені та розповсюджені у групах WhatsApp із принизливими підписами щодо моєї сексуальності, зокрема про те, що я є ЛГБТК+-активістом. Я отримав повідомлення з ненавистю та погрозами від невідомих контактів, включно з погрозами шкоди та смерті. Мене піддали доксингу — оприлюднили мої контакти та місцеперебування. Я провів кілька днів у стані тривоги, змушений був переїхати та тимчасово залишити інтернет, оскільки ситуація була ізолюючою та жахливою.

ЗЗ: Що ви зробили після того, як на вас напали? 

СA: Відповідно до своєї професійної діяльності, я повідомляв про кілька випадків онлайн-зловживань, особливо команді Meta (власники Facebook, Twitter (X) тощо), і іноді вони реагують оперативно, якщо до скарг додано достатньо доказів. В інших випадках реакція платформ часто затримується або є недостатньою, тоді як влада надає мало або взагалі не надає захисту, якщо докази не є достатніми, а іноді — через стигматизований та криміналізований статус ЛГБТК+ людей у Гані. У деяких випадках подання скарг призводить до подальшої віктимізації постраждалих, і багато хто вирішує не повідомляти про інциденти через страх.

ЗЗ: Що, на вашу думку, потрібно зробити, щоб вирішити проблему нападів на ЛГБТК+ людей?

СA: Ми терміново потребуємо посилення цифрового захисту, який враховує реалії життя ЛГБТК+ спільноти, зокрема більш ефективної модерації контенту, гарантій приватності та швидких механізмів реагування на платформах. В офлайн-просторі декриміналізація та правовий захист ЛГБТК+ людей є необхідними, щоб цифрову безпеку не розглядали окремо від прав людини. Лише коли наші права будуть захищені як онлайн, так і офлайн, ми зможемо безпечно існувати, спілкуватися та розвиватися.

ЗЗ: Акт про сексуальні права людини та сімейні цінності знову внесено до парламенту. Якщо цей законопроєкт буде ухвалено, як це вплине на ЛГБТК+ людей?

СA: Поновлення законопроєкту про Права людини щодо сексуальності та сімейні цінності (анти-ЛГБТК+) викликає глибоке занепокоєння. Він не лише узаконює системну дискримінацію ЛГБТК+ людей, але й підживлює насильство, онлайн-переслідування та соціальне відчуження. Цей законопроєкт підриває основоположні права людини та поширює страх, змушуючи багатьох квір-людей жити у прихованості або стикатися з переслідуванням. Я вважаю, що надзвичайно важливо, аби міжнародна спільнота та громадянське суспільство й надалі протидіяли таким регресивним законам, водночас посилюючи голоси тих, кого вони зачіпають найбільше.

ЗЗ: Дотепер що вже зроблено і ким, аби забезпечити безпеку ЛГБТК+ людей в інтернеті?

СA: Завжди існує обмежена кількість реальних дій (як від державних, так і від недержавних акторів) щодо питань онлайн-зловживань. До цього часу в громадянському суспільстві було мало обговорень теми цифрових прав. У Rightify Ghana ми надавали регулярні тренінги з безпеки та захисту, включно з цифровою безпекою для ЛГБТКІ+ громадян Гани та активістів на місцевому рівні. Я знаю, що деякі квір-організації, а також кілька великих правозахисних організацій, як-от Amnesty, також підтримують спільноту, проводячи навчання та інформування з цифрової безпеки. Rightify співпрацює з ЛГБТК+ активістами та платформами на кшталт WhatsApp, Instagram, X (Twitter) і TikTok, щоб час від часу видаляти образливий контент після отримання скарг. Однак ці реакції досі здебільшого носять реактивний і непослідовний характер, із мінімальними або взагалі відсутніми національними захисними заходами чи втручаннями, спрямованими саме на забезпечення онлайн-безпеки для ЛГБТК+ осіб. Закон Гани про кібербезпеку робить і досі робить дуже мало, особливо коли йдеться про захист ЛГБТК+ постраждалих від онлайн-зловживань.

ЗЗ: Що, на вашу думку, ще потрібно зробити, аби гарантувати безпеку ЛГБТК+ людей в онлайн-просторі?

СA: Я вважаю, що потрібен комплексний підхід. По-перше, уряди повинні визнати онлайн-шкоду, завдану ЛГБТК+ людям, як порушення прав людини та запровадити закони про цифровий захист, які враховують потреби маргіналізованих спільнот. По-друге, технологічні компанії мають інвестувати в локалізовану модерацію та створити безпечніші шляхи подання скарг для ЛГБТК+ користувачів. По-третє, програми цифрової грамотності на місцевому рівні є необхідними, щоб надати нашим спільнотам можливості захищати себе. Але зрештою, я вважаю, що онлайн-безпека стане можливою лише тоді, коли наші ідентичності перестануть бути криміналізованими офлайн.

Підтримайте Global Voices, щоб ми могли й надалі публікувати більше таких матеріалів.

Щоб отримати більше інформації про цю кампанію, будь ласка, перейдіть сюди.