Учні жіночої школи медичних наук готуються до культурного виступу племені Гбагі. Фото Мохаммеда Ібрагіма. Використано з дозволу.

По всій Нігерії, від жвавих вулиць Лагосу на південному заході до тихих громад штату Тараба на північному сході, школи знаходять творчі способи вирощувати у своїх учнів ідею миру і єдності. Їхній метод? Культура.

В основі цієї трансформації лежить ідея про те, що музика, танці та сприйняття культури можуть не тільки розважати, але й об'єднувати.

«Однією з наших головних цілей є миротворчість», — сказав Нурадін Белло, директор жіночої школи медичних наук у Кадуні, на північному заході Нігерії, в інтерв'ю Peace News Network (PNN).

Наші учні належать до різних племен і релігій. Культурні заходи допомагають їм подолати ці відмінності та поважати традиції один одного.

У його навчальному закладі учні з різних релігійних груп, включаючи християн, мусульман та з етнічних груп гбарі, хауса, ігбо, йоруба, нупе, канурі та ігбіра, збираються разом, щоб продемонструвати традиційні страви, костюми та церемонії. Белло вважає, що таке знайомство викликає глибоку повагу, яку неможливо забезпечити лише підручниками. Він додав:

Деякі з наших студентів ніколи раніше навіть не чули мову ебіра. Після участі в наших заходах, вони не тільки почули її, а й відсвяткували це. Мир настає сам собою, якщо панує єдність.

Белло підкреслив, що культурна освіта в його школі починається з раннього віку. Він додав, що до моменту закінчення навчання учні беруть участь щонайменше у двох-трьох культурних заходах. Белло зауважив, що вплив є тривалим, оскільки учнів навчають толерантності та готують їх до мирного життя, де б вони не опинилися.

Він припустив, що якби інші школи прийняли такий підхід, це могло б сприяти єдності та толерантності в Нігерії. Він сказав:

Всі школи повинні прагнути узгодити свою діяльність для залучення кожного. Кожен учень повинен бути визнаний і мати відчуття приналежності.

Він підкреслив, що це принесе школам гармонію та єдність, які сприяють природному розвитку світу.

Учні жіночої школи медичних наук готуються до культурного виступу. Фото Мохаммеда Ібрагіма. Використано з дозволу.

Культура як міст на південь

У Лагосі Обіалунамма Чідінду, вчителька школи моральної поваги в Абіджо, Ібеджу-Леккі, переконалася, наскільки вражаючими можуть бути культурні заходи, особливо заходи, в яких беруть участь батьки з усієї Нігерії. Вона зазначила:

Культурні танцювальні виступи сприяють зміцненню єдності. Коли танці йоруба, хауса та ігбо виконуються разом, це створює атмосферу спільного захоплення.

Чідінду відзначила, що поділилася танцем ігбо з нещодавньої шкільної події у своїх соціальних мережах, оскільки вона його поставила. Але вона чітко дала зрозуміти:

Справа була не тільки в представленій культурі ігбо. У нас також були хауса та йоруба. Святкували всі, і всім батькам, незалежно від племені, сподобалось це розмаїття.

Вона вважає, що кожна школа може знайти свій підхід, коли йдеться про просування культури, навіть якщо це не стосується таких важливих заходів, як випускний. Чідінду зазначила, що деякі школи відзначають День культури в День демократії або інші національні свята. «Важливим є намір об'єднати людей через спільний досвід», — сказала вона.

Щодо впливу на учнів, вона додала, що танці були не просто розвагою, а й допомагали їм цінувати один одного, незалежно від племінних відмінностей. «Ви можете спостерігати, як на подібних заходах виховується дух єдності», — сказала вона.

Однак культурні програми стикаються з однією з головних проблем, коли певному племені чи племенам під час заходу надається більша перевага, що, на думку Чідінду, може викликати реакцію інших племен у школі.

За її словами, організатори не повинні обмежувати таке культурне шоу рамками певного племені, оскільки повинні бути представлені й інші групи. Люди можуть почати думати: «О, це плем'я важливіше, тому їм приділяють увагу», — сказала вона. Щоб вирішити цю проблему, вона порадила організувати в школі виступи принаймні трьох різних племен.

Учні жіночої школи медичних наук готуються до культурного виступу. Фото Мохаммеда Ібрагіма. Використано з дозволу.

Танці єдності та юні розуми в Абуджі

Мохаммед Лаваль Абубакар, керівник культурного та творчого клубу в початковій школі LEA (місцеве управління освіти), громада Зуба в Абуджі, столиці Нігерії, щорічно організовує «Танець єдності», який об'єднує учнів з різних етнічних груп столиці. Абубакар поділився:

Діти завжди в захваті. Вони вчаться танцям в інших племен і носять традиційні вбрання. Це дає їм відчуття, що їх помічають і приймають.

Він додав, що такі культурні заходи в школах сприяють національному розвитку та мирному співіснуванню, оскільки вони заохочують громадян до єдності, особливо коли діти вчаться цьому змалку.

Нігерія — країна, що налічує велику кількість етнічних груп, особливо на півночі. Діти, яких змалку навчають цінувати культуру інших, згодом поважатимуть один одного.

Він наголосив, що мета полягає в тому, щоб навчити дітей взаєморозумінню, адже воно сприяє мирному співіснуванню, і закликав інші школи впроваджувати такі ефективні практики, щоб показати своїм учням, що вони сприятимуть зміцненню миру в їхніх громадах.

Для нього танці — це не просто розвага, а спосіб формування національної ідентичності. Абубакар пояснив:

Ці заходи допомагають дітям зрозуміти один одного і з раннього віку розвинути емпатію. Саме на ігровому майданчику, а не лише на мирних самітах, зароджується мир.

Він сказав, що позитивна реакція була приголомшливою. Він зазначив, що коли він представив цю ідею своїй школі, всі її підтримали.

Діти з нетерпінням чекають цього, і ми, як вчителі, раді цьому, адже це, безсумнівно, зміцнює взаєморозуміння, що сприяє миру в країні.

Зміцнення ідентичності на північному сході

У штаті Тараба Сулейман Мухаммад Адаму, директор школи Альбаян, висловив таку ж думку. Він зазначив:

Ми організовуємо культурні заходи, щоб учні могли зрозуміти та цінувати свої традиції та традиції своїх однолітків.

Для Адаму це не просто демонстрація племінних танців, а формування ідентичності та виховання гордості. Він сказав:

Чимало дітей практично не мають уявлення про інші  культури, відмінні від їхньої власної. Ці події поглиблюють їхнє сприйняття та пробуджують цікавість до інших.

Загальна картина: Мир за межами шкільного кабінету

Принц Чарльз Діксон, керівник групи ініціативи «Круглий стіл Таттаунави» (TRICentre) в Джосі, бачить в цьому ефект снігової кулі. Як людина, прихильна до діалогу та ненасильницьких підходів до вирішення конфліктів, він вважає, що такі форми культурного вираження, як танець, є потужними інструментами зцілення, виховання та зближення, особливо серед молоді.

Він описав ідею використання культурних танців у школах як інструмент для миротворчості в Нігерії та підкреслив, що вона актуальна і дуже вагома. Він пояснив:

Танець, що має підґрунтя у своїй національній спадщині та ідентичності, стає чимось більшим, ніж просто виступом, він стає колективним спогадом, емоційним вираженням та спільним схваленням.

Він додав:

Включений до шкільних програм або позакласних занять, він не тільки популяризує культурне розмаїття, але й вчить толерантності, емпатії та співіснуванню в мирний і життєрадісний спосіб.

У такій багатонаціональній країні, як Нігерія, де племінні та релігійні конфлікти вже давно є причиною напруги, ці історії з шкільних класів по всій країні є своєрідною тихою революцією. Вони доводять, що процес миротворчості може розпочатися з пісні, танцю та спільного частування традиційними стравами.

Як сказав Белло: «Ми не просто навчаємо наших учнів складати іспити, ми навчаємо їх жити разом».