Зображення рабина Лева і Голема в музеї воскових фігур Мадам Тюссо у Вашингтоні, округ Колумбія. Зображення з Вікіпедії. CC BY-SA 4.0.

Голем протягом багатьох століть був втіленням масивності та грубої сили. Цей образ походить з єврейського фольклору. Згідно з найрозповсюдженішою легендою, рабин у Празі створив цю міфічну істоту — або «монстра» — з глини в 16 столітті, використовуючи містичні заклинання, щоб захистити свою пригноблену громаду від погромів. Протягом століть Голем вийшов за межі фольклору, надихнувши таких персонажів, як монстр Франкенштейна Мері Шеллі, ставши центральною темою німих фільмів і сформувавши світ коміксів про супергероїв від DC Comics до Marvel Comics.

Івритське слово «Голем» (‎גּוֹלֶם ) вперше з'явилося в Псалмах і означало воно «безформна маса». Сьогодні образ Голема виступає метафорою штучного інтелекту (ШІ), адже з одного боку він є втіленням вірного слуги, а з іншого — викликає страх перед неконтрольованим творінням. Це лише підкреслює незмінну актуальність історії Голема, яка підлаштовується під нові тривоги та прагнення сучасної культури.

Від Халка до Супермена

Голем з єврейської легенди часто вважається прототипом сучасного супергероя. Цей міфічний наділений величезною силою захисник, якого подекуди можуть не розуміти та боятися, нагадує багатьох культових героїв коміксів. Подвійна роль Голема — захисника і аутсайдера — глибоко резонує в жанрі супергеройської фантастики, де персонажі часто стикаються з соціальною відчуженістю та проблемами пов'язаними з їхніми надзвичайними здібностями.

Вплив Голема на творців супергероїв доволі глибокий, адже багато ранніх творців відомих у всьому світі персонажів, таких як Супермен, Бетмен, Зелений Ліхтар, Залізна Людина, Тор, Чорна Пантера, Капітан Америка та Люди Ікс, були єврейськими іммігрантами або нащадками єврейських іммігрантів із Центральної та Східної Європи. Для цих творців Голем — єврейський герой, чиє народження було обумовлено потребою у захисті. Для них — аутсайдерів, які прагнули захистити слабших у неласкавому до них світі, він був втіленням їхніх власних труднощів та переживань.

Серед усіх супергероїв, Халк, мабуть, найточніше втілює суть Голема. Легендарний автор коміксів Стен Лі, який разом із Джеком Кірбі створив Халка, колись зауважив: «Якщо задуматися, Неймовірний Халк — це Голем». Халк постійно коливається між захисником і руйнівником, що відображає подвійну природу Голема — істоти, створеної для служіння і захисту, але також здатної спричинити величезні руйнування, якщо виходить з-під контролю. У своїх перших появах сіра шкіра Халка ще більше пов'язує його з Големом, виліпленим з глини і наділеним силою, що не піддається контролю.

Роберт Г. Вайнер, бібліотекар з популярної культури та експерт з коміксів, в електронному листі до Global Voices зазначив:

The Hulk connection is solid, as Stan Lee has said the Hulk was a kind of Golem-like character (and Frankenstein’s Monster as well as Jekyll and Hyde). The Hulk vacillates between being a protector and a destroyer. So many Golem stories have both aspects: one serves God by serving the Jews and is holy, but there is also a menace who wreaks havoc. The movie adaptations of the Golem often show the character as monstrous and out of control.

Зв'язок з Халком є очевидним, оскільки Стен Лі сказав, що Халк був персонажем, схожим на Голема (а також на монстра Франкенштейна та Джекіла і Гайда). Халк коливається між захисником та руйнівником. Багато історій про Голема мають обидва аспекти, де з одного боку він, служачи євреям, служить Богу, і відповідно є святим, але з іншого боку він є загрозою, яка сіє хаос. У кіноадаптаціях Голема цей персонаж часто зображується як монстр, який вийшов з-під контролю.

Арі Каплан у своїй книзі «Від Кракова до Криптону: євреї та комікси», яка здобула чимало нагород, досліджує зв'язок між Суперменом і Големом. Супермен був створений у 1933 році, і його автори, Джеррі Сігелем і Джо Шустером, також черпали натхнення з історії про Голема. Сігель і Шустер, сини єврейських іммігрантів, які втекли від погромів, наділили Супермена рисами, що нагадують захисну роль Голема. У ранніх історіях про Супермена він виступає як захисник соціальної справедливості, борець з корупцією та захисник безсилих. Каплан, автор коміксу DC Comics «Людина зі снігу», в якому Супермен раптово піддається нападу голема зі снігу, пояснює: «Ім'я Супермена на івриті, Кал-Ель («Все, що є Богом»), підкреслює його зв'язок з єврейською традицією». Історик Ральф Нюрнбергер також зауважив, що і Голем, і Супермен були «створені, щоб мститися за слабких і беззахисних».

Залізна людина також має певні зв'язки з Големом. Його дуговий реактор, життєво важливий для його виживання, нагадує зірку, зображену на грудях Голема в німій екранізації Пола Вегенера 1915 року. Цікаво, що Залізна людина, як і Халк, спочатку була зображена в сірому кольорі, що підкреслює вплив Голема на її дизайн.

Сам Голем з'являвся в коміксах Marvel Comics у 1970-х роках, зокрема в серії коміксів «Strange Tales». Іноді він приєднувався до супергероїв у боротьбі з нацистами, а інколи з'являвся як дивне чудовисько. Наявність різноманітних інтерпретацій підкреслює гнучкість сюжету про Голема, який по черзі виступає і героєм, і антагоністом. Це також підтверджує його тривалу популярність в літературі. Вайнер пояснює в інтерв'ю Global Voices:

It is more of narrative flexibility of folklore. When you are dealing with characters from folklore, they are often mutable and can change in the service of whatever story are telling. The Golem has so many variations. The Golem is both a hero and a villain/monster depending on which tale one is using as source material (or just new versions of the character).

Це радше гнучкість фольклорної розповіді. Коли ви маєте справу з персонажами з фольклору, вони часто є мінливими і можуть змінюватися залежно від того, яку історію ви розповідаєте. Голем має безліч варіацій. Голем є і героєм, і лиходієм/монстром, залежно від того, яку казку ви використовуєте як джерело (або просто нові версії персонажа).

Голем: від роботів до ШІ

Вплив Голема виходить за межі фольклору та коміксів і поширюється на сферу технологій та штучного інтелекту. Як творіння, втілене в життя завдяки людській винахідливості, Голем є попередником сучасного поняття роботів та штучного інтелекту. Термін «робот», вперше вжитий на початку 20 століття чеським драматургом Карелом Чапеком у п'єсі «R.U.R.» (Універсальні роботи Россума), ймовірно, був натхненний легендою про Голема. У творі Чапека роботи — це штучні істоти, які, подібно до Голема, спочатку служать людству, але згодом виходять з-під контролю.

Піонери штучного інтелекту та культурні оглядачі проводять паралелі між Големом та сучасними системами штучного інтелекту. Джеффрі Хінтон, якого часто називають «хрещеним батьком штучного інтелекту», попередив про складність і таємничість сучасних нейронних мереж, заявивши: «Ми не до кінця розуміємо, як саме вони працюють». Це нагадує містичну невизначеність, що супроводжує появу Голема та його поведінку.

Роланд Хендель, почесний професор єврейської Біблії та єврейських студій в Університеті Каліфорнії, Берклі, робить влучне порівняння в електронному листі до Global Voices:

The Golem can’t speak because it’s an imperfect creation, made by humans. The contrast is to Adam (similarly made of the ground), whom God creates with the power of speech. The analogy with AI might be something similar — the lack of a soul or self-consciousness.

Голем не може говорити, тому що він є недосконалим творінням, створеним людьми. Це контрастує з Адамом (також створеним із землі), якого  створив Бог, наділивши даром мови. Аналогія з ШІ може бути дещо схожою — відсутність душі або самосвідомості.

Історик Юваль Харарі підкреслює те, з якою стрімкістю зростає потужність систем штучного інтелекту, відзначаючи їх надзвичайну здатність користуватися мовою та генерувати її. Це різко контрастує з мовчанням Голема, що є символом його недосконалості як творіння людини. Спостереження Харарі нагадують нам, що сьогодні реальність часто перевершує вигадку, а системи штучного інтелекту продовжують переосмислювати межі людських інновацій та контролю.