Кустарна копальня колтану в ДРК, де місцеві жителі видобувають колтан у невеликих масштабах. Зображення з Flickr. CC BY-SA 2.0

Ця стаття була подана в рамках програми Global Voices Climate Justice fellowship, яка об'єднує журналістів із китайськомовних країн та країн Глобальної Більшості (Global Majority)  для розслідування наслідків китайських проєктів розвитку за кордоном. Більше історій можна знайти тут.

В африканських країнах західні держави, такі як США, Велика Британія, Росія та Канада, а також азійські наддержави як Індія та Китай, давно видобувають африканські ресурси, щоб скористатися її багатими покладами корисних копалин та ресурсами.

Хоча на урядовому рівні було укладено численні угоди для захисту прав на ресурси та суверенітету Африки, іноземні компанії з цих країн часто знаходять лазівки, щоб використовувати ці угоди у своїх інтересах або взагалі обходити їх через незаконний видобуток ресурсів.

В Африці існує давня традиція кустарного видобутку корисних копалин — часто незаконна практика, коли окремі особи або невеликі групи членів громади копають дрібномасштабні шахти та видобувають ресурси вручну. Хоча раніше це було поширене серед громадян з низьким рівнем доходу та сільських громад в Африці, незаконний видобуток більше не є сферою діяльності лише бідних верств населення Африки. Деякі випадки, що привернули найбільшу увагу в останні роки, стосуються громадян Китаю в африканських країнах, таких як ДРК, Малі, Сенегал та Гана.

Арешти на місцях

Сьогодні в Африці можна знайти різні типи гірничодобувних об'єктів, від великих промислових до дрібномасштабних, незаконних. Хоча неможливо знати точну кількість шахт, якими керує Китай в Африці, одне ясно: китайські компанії мають значну присутність у гірничодобувній промисловості континенту — особливо у видобутку мінералів, необхідних для зеленого енергетичного переходу, таких як мідь, кобальт та літій. Однак, у міру зростання їхньої присутності на континенті, зростає і незаконна експлуатація гірничих ресурсів у багатьох африканських країнах, що напружує дипломатичні відносини та спричиняє напруженість у відносинах з місцевими громадами.

Наприклад, у статті Business Insider Africa від початку липня 2025 року йдеться про дипломатичний конфлікт між Китаєм та Ганою, який може виникнути через незаконну експлуатацію золотих копалень «Галамсі». Це не вперше, коли це питання постає в регіоні, оскільки двох громадян Китаю було заарештовано за той самий злочин у квітні 2021 року, згідно зі статтею China Global South Project. Трохи більше ніж через місяць, у червні того ж року, ще десятьох китайців було заарештовано за їхню участь у незаконному видобутку.

Судове слухання у справі трьох громадян Китаю, заарештованих у Гані. Скриншот з YouTube.

У січні 2025 року трьох громадян Китаю було заарештовано з золотими злитками та 800 000 євро (понад 920 000 доларів США) в Південному Ківу на сході Демократичної Республіки Конго (ДРК). Їхній арешт відбувся через два тижні після арешту сімнадцяти інших громадян Китаю, причетних до незаконної експлуатації корисних копалин.

Хоча Китай не коментував арешт своїх громадян у ДРК, він зайняв захисну позицію в Гані.

Чи покриває Китай беззаконня?

Хоча докази є переконливими, китайська влада обходить це питання, не визнаючи ролі Китаю в ньому. Посол Китаю в Гані Тун Дефа в інтерв'ю Business Insider Africa відкинув односторонню відповідальність китайських громадян:

Проблема виникла не через китайців. Деякі з тих, кого навіть спіймали на гарячому, — це просто трудові мігранти, які намагаються заробити на життя.

Китайський посол вважає, що його співгромадянам допомагали мешканцям Гани, які зробили ці незаконні операції ефективними. Він додає:

Таке сприйняття є несправедливим щодо мене особисто та щодо більшості громадян Китаю тут. Коли я публікую дописи в соціальних мережах, у коментарях часто припускають, що «галамсі» повністю спричинений Китаєм, що не є дійсністю.

На думку Тун Дефа, ганці повинні бути вдячні Китаю за його інвестиції в інфраструктуру та закривати очі на потенційну незаконну діяльність.

Китайські компанії збудували численні будівлі, дороги та порти. Проте, чи справді звичайні ганці визнають ці зусилля, чи вони постійно асоціюють нас виключно з «галамсі»?

Така реакція лише розпалить гнів людей та організацій громадянського суспільства, які постійно висувають звинувачення проти китайських компаній у цих країнах, а тепер і проти Китаю, якого виставляють головним винуватцем.

Гроші та незаконно видобуте золото, конфісковані у трьох громадян Китаю, заарештованих у ДРК. Скриншот з YouTube.

Реакції різних зацікавлених сторін

У жовтні 2024 року багато громадян Гани, зокрема митці, члени місцевих громад та представники громадянського суспільства, висловили своє невдоволення.

Джон Манфул, консультант з аграрного розвитку, у розмові з BBC Africa в жовтні 2024 року визнав, що деякі іноземці займаються незаконним дрібномасштабним видобутком золота, який зарезервований для громадян Гани. Він заявив:

L'exploitation minière illégale à petite échelle existe depuis des décennies au Ghana. Cependant, ces dernières années, elle est devenue incontrôlable et a eu des effets catastrophiques.

Дрібномасштабний незаконний видобуток існує в Гані десятиліттями. Однак останніми роками він вийшов з-під контролю та мав катастрофічні наслідки.

І за словами журналіста Алексіса Акваджірама, якого цитує видання Africa Defense Forum, різке зростання цього явища пов'язане з масовим припливом китайських громадян:

Les entrepreneurs chinois sont à l’origine d’une grande partie de la hausse récente en s’associant avec les chefs locaux et, dans certains cas, en fournissant des machines d’excavation sophistiquées.

Китайські підприємці багато в чому сприяли нещодавньому зростанню, співпрацюючи з місцевими керівниками та, в деяких випадках, надаючи сучасну землерийну техніку.

Одним із прямих наслідків цих робіт є забруднення річок, які слугують джерелами води для місцевих громад. Під час видобутку золота китайці використовують такі речовини, як ртуть та ціанід, тим самим забруднюючи ці води, які змінюють колір і стають непридатними для пиття місцевим населенням. Доктор Джон Манфул стверджує:

Le mercure peut rester dans l'eau jusqu'à 1 000 ans. L'eau de ces rivières est si trouble qu'elle est imbuvable. Le mercure pouvait affecter l'ensemble de la chaîne alimentaire, car il s'accumule dans les poissons et peut pénétrer dans les cultures irriguées par l'eau. Nous nous empoisonnons lentement.

Ртуть може залишатися у воді до 1000 років. Вода в цих річках настільки каламутна, що її неможливо пити. Ртуть може вплинути на весь харчовий ланцюг, оскільки вона накопичується в рибі та може потрапляти в посіви, що зрошуються цією водою. Ми повільно отруюємо себе.

Ізраель Деррік Апеті, ганський художник, використовує цю забруднену воду для створення творів мистецтва і таким чином засуджує цю шкідливу справу.

 

View this post on Instagram

 

A post shared by Israel Derrick Apeti (@enil__art)

А що ж африканські країни?

В умовах ситуації, яку можна описати лише як скандал, уряди повинні розділити між собою відповідальність. Випадок у ДРК є серйозним інцидентом, який підриває зусилля конголезької влади у боротьбі з незаконною експлуатацією корисних копалин і, таким чином, у скороченні або боротьбі з корупцією в цьому ключовому секторі.

Наскільки легко китайці ведуть свою діяльність у цих двох країнах, ілюструє лазівки, якими вони користуються: змова з місцевими елітами, що висвітлює корупцію, в якій місцеві жителі нібито є винуватцями, обхід гірничого законодавства, слабкі або неефективні санкції, підпільні маршрути та незаконний доступ до промислових об'єктів тощо. У ДРК джерело повідомляє:

Les trois Chinois, leur interprète, le chauffeur et deux militaires de l’armée congolaise qui assuraient leur sécurité ont été arrêtés à bord d’un 4×4…

Трьох китайців, їхнього перекладача, водія та двох солдатів конголезької армії, які забезпечували їхню безпеку, заарештували в позашляховику 4×4…

У публікації на платформі X журналіст із ДРК Станіс Буджакера Тшіамала засуджує незаконні операції на об'єкті Boss Mining:

#RDC: Une reprise des opérations illicites a été constatée sur la concession de Boss Mining. “Cette situation inacceptable exige une intervention urgente pour rétablir l’ordre, protéger les communautés locales et mettre fin au pillage des ressources. Des mesures immédiates et fermes doivent être prises pour expulser les acteurs illégaux et garantir la sécurité de la région”, dit source. pic.twitter.com/hIY8rMQG9s

— Stanis Bujakera Tshiamala (@StanysBujakera) June 7, 2025

#DRC: На концесії Boss Mining було відновлено незаконні операції. «Ця неприйнятна ситуація вимагає термінового втручання для відновлення порядку, захисту місцевих громад та припинення розкрадання ресурсів. Необхідно вжити негайних і рішучих заходів для вигнання нелегальних діячів та забезпечення безпеки регіону», — повідомило джерело. pic.twitter.com/hIY8rMQG9s — Станіс Буджакера Тшіамала (@StanysBujakera) 7 червня 2025 року

Що стосується Гани, то організації громадянського суспільства можуть і надалі звинувачувати бездіяльність влади у посиленні незаконного видобутку золота в країні. Про це нагадує стаття Radio France Internationale (RFI), опублікована у 2024 році. За словами Ендрю Едвіна Артура, члена-засновника коаліції організацій, якого цитує стаття, високопосадовці причетні до корупції, що заохочує це явище. Він каже RFI:

Ce que nous pouvons faire, c’est de nommer et de couvrir de honte les personnes haut placées directement impliquées dans le galamsey. Nous donnons un ultimatum de deux semaines au gouvernement pour qu’il interdise réellement toutes les activités de galamsey.

«Що ми можемо зробити, так це назвати і присоромити високопосадовців, безпосередньо причетних до “галамсі”. Ми даємо уряду двотижневий ультиматум, щоб він справді заборонив усі види діяльності “галамсі”».

Зберігаючи свою політику завоювання міжнародного гірничодобувного ринку, чи зможе Китай відкликати компанії та громадян, причетних до цієї незаконної експлуатації? Чи він закриє очі та потуратиме цьому серйозному порушенню прав місцевих громад?

Мовчання китайської влади щодо багатьох випадків, про які сьогодні повідомляється на континенті, є вагомим аргументом для тих, хто бачить у присутності Китаю в Африці ще одну форму сучасної колонізації.