Центральноазіатська черепаха. Автор фото Саксон Босворт. Використано із дозволу.
Ця стаття була написана Альбертом Откʼєром для Vlast.kz і опублікована 19 серпня 2025 року. Відредагована версія статті опублікована на Global Voices в рамках угоди про медіа-партнерство.
На величезному плато Устюрт, транскордонній глинистій пустелі, що простягається на території Туркменістану, Узбекистану та західного Казахстану, мешкає центральноазіатська черепаха, відома в Казахстані під назвою «тасбака».
Людська діяльність є найголовнішою загрозою для цього та інших видів в регіоні. Черепах продають, випадково вбивають або вони потрапляють у пастки для худоби.
Плато Устюрт у західній частині Казахстану. Фотографія Саксона Босворта. Використано з дозволу.
Британський директор Саксон Босворт нещодавно завершив роботу над своїм фільмом «TASBAQA» — короткометражним документальним фільмом щодо життя зникаючого виду черепах Центральної Азії.
Юлія Заугг, директорка фонду Tasbaqa, екологічної організації, що займається захистом черепах Центральної Азії, сказала, що фільм дає черепахам можливість висловитися.
A Central Asian tortoise. Photo by Saxon Bosworth. Used with permission. Центральноазіатська черепаха. Фотографія Саксона Босворта. Використано із дозволу.
“Фільм Саксона показує, як черепахи повинні жити, спосіб життя, який незабаром припинитися, оскільки її екосистема знаходиться під загрозою через діяльність людини», – сказав Заугг в інтерв'ю Vlast.
У липні Босворт презентував TASBAQA у Королівському географічному товаристві в Лондоні. Власт взяв інтерв'ю у Босворта щодо фільму та значення цієї теми.
Альберт Отк'єр (АО): Що надихнуло вас на створення цього фільму?
Саксон Босворт (СВ): Про біорізноманіття плато знято небагато фільмів і зроблено небагато матеріалів у ЗМІ. Я відкрив для себе плато Устюрт лише в 2020 році, коли побачив його на власні очі. Я перебував на Каракалпацькій стороні в Узбекистані, їхав уздовж крутих хребтів на шляху до Аральського моря, щоб задокументувати останній живий вид Південного Аралу — артемію, або солону креветку.
Я був вражений 21–23-мільйонними шарами скель, що утворюють «чінки» (скелі) і «сорси» (долини) могутнього Устюрта. Кілька років по тому я почав уявляти собі проект, який досліджував би біорізноманіття плато. Завдяки тривалому діалогу з місцевими дослідниками я відкрив для себе унікальну історію дикої центральноазіатської черепахи і зосередився на ній.
АО: Про що цей фільм?
СБ: Глядач стежить за одним днем з життя черепахи, який відображає весь період активності черепахи Устюрта, що триває два-три місяці. Вона з'являється наприкінці березня, спаровується і харчується, а потім у травні повертається до своєї дуже тривалої зимової сплячки. Я хотів показати, як центральноазіатська черепаха живе своїм справжнім, сміливим, диким життям, тому що це щось, що не є загальновідомим або, можливо, легко уявити, і це, безумовно, стосується і мене. Як виглядає життя дикої черепахи? З чого складається її повсякденне життя? І як її життя пристосувалося до такого екстремального і величезного місця, як плато Устюрт?
Це вікова взаємодія між видами і екосистемою. Це те, що мене дійсно зачаровує. Фільм значною мірою щодо симбіозу плато і черепахи — взаємовідносинам, які існують понад 1 мільйон років. Для мене саме в цьому полягає суть фільму. Ми знаємо, що черепахи впадають у тривалу сплячку, але Тасбака з Устюрта спить до 10 місяців. Це високий рівень адаптації, це виняткове явище.
АО: Яку роль у цьому відіграє домбра, національний музичний інструмент Казахстану?
СБ: З самого початку я був налаштований записати казахську музику для саундтреку до фільму. Друзі познайомили мене з Косаманом Сапарбаєвим та Алі Акилтаєм, і ось так: саундтрек склався дуже природно.
Домбра має таку емоційну глибину. Хоча вона виглядає як простий двострунний інструмент, поєднання технічної майстерності, емоційного інтелекту та глибини характеру робить її такою потужною. Я лише виконую роль куратора, альбом створений двома майстрами домбри, Косаманом із Жанаозену в Мангистау на заході та Алі з Алмати на сході, які мають свої регіональні стилі гри на домбрі.
Косаман грає токпе куй, а Алі — шертпе куй. Ці два різні стилі чудово поєднуються. У фільмі є сцени, як-от пробудження черепахи, яка спокійно займається справами щодо свого повсякденного життя, де Алі грає на більш м'якій, ніжній домбрі, а потім є бойова сцена, де Косаман грає більш драматичний, епічний твір. Об'єднання їхніх сил і стилів охоплює емоційний ландшафт короткометражного фільму.
АО: Що ви сподіваєтесь, люди винесуть з фільму?
СБ: Мені подобається ідея, що глядач може дивитися і робити власні висновки, що він може бачити і розуміти елементи, які, можливо, навіть я, як його творець, не можу побачити.
Юлія з фонду Tasbaqa сказала: «Ці скромні черепахи не мають голосу в світі, який ми будуємо. Але завдяки цьому фільму вони на мить отримують його і говорять не тільки за себе, а й за інших».
Я був би радий, якби фільм дійсно дав голос безголосим істотам. Я рекомендую людям ознайомитися з роботою фонду Tasbaqa, оскільки одна з головних цілей проекту — підвищити обізнаність про черепах. Показ сміливого життя дикої центральноазіатської черепахи — це, безперечно, спосіб, у який зусилля з охорони природи та розповідь фільму глибоко переплітаються.
Я щиро сподіваюся, що результатом цього фільму та кампанії впливу стане те, що як черепахи, так і фонд Tasbaqa Fund отримають більше союзників і друзів, які будуть піклуватися про них, підтримувати їх і допомагати їм у майбутньому.
The documentary's soundtrack is available on music streaming platforms (live performance, Spotify, Apple Music, YouTube).
Саундтрек до документального фільму доступний на музичних стрімінгових платформах (живе виконання, Spotify, Apple Music, YouTube)
