Картина Arzu Geybullayeva, створена за допомогою Canva Pro.

Більше сотні людей, які працюють в індустрії мистецтва та розваг, включаючи фотографів, музикантів, акторів, коміків та редакторів, звинуватили у сексуальних домагань та насильстві за останні тижні. Так як жінки та представники LGBTQ+ спільноти почали поширювати власні історії насильства у соціальних мережах, їхні свідчення, які прирівняні до глобального руху #MeToo, сколихнули культурне життя Туреччини, викриваючи високопоставлених осіб, що призвело до розриву зв'язків між деякими установами та обвинуваченими.

Усе почалося з поширення власного досвіду групою жінок з фотографами чоловічої статі, які, як вони стверджували, примусили їх зробити оголені фотографії, та поділилася інтимними фото без їхньої згоди. Ці фотографи, начебто, користувалися їхнім впливом та силою, щоб домагатися та вчиняти фізичне насилля по відношенню до деяких жінок. Інші жінки, з різних культурних, мистецьких та розважальних просторів, пізніше, також виступили; власне, нові історії продовжують з'являтися, навіть, під час написання цієї статті.

Одне з визначних звинувачень стосується Gökhan Özoğuz, вокаліста Athena, турецького ска-панк гурту. У її свідченнях на X, жінка сказала, що після того як тегнула Özoğuz на селфі з концерту, він, начебто, написав їй з проханням про оголені фото та запросив її до готелю. У той час як вона не прийняла його пропозицію, факт того, що це сталося, суперечить місцевим культурним нормам, так як Özoğuz, був одружений, на той час та має дітей.

Тим часом, декілька жінок звинуватили коміка Mesut Süre у домаганні та спробі сексуального насильства протягом десятиліть. Після викриття, продюсери його топового шоу на Ютубі “İlişki Testi” (“Тест на стосунки”) сказали, що вони більше не будуть працювати з ним. У дописі на Інстаграм сторінці шоу, продюсери виразили солідарність з жертвами, обіцяючи присвятити їхню сторінку ще більш непочутим історіям.

В Oda Tiyatrosu, стамбульському театральному колективі, увага була спрамована на одного неназваного режисера за експлуатацію молодих акторів через примусові “роздягнені прослуховуванн ”. Визнаючи, що вони отримували скарги на неетичні практики прослуховування та репетицій, Союз акторів Туреччини закликав жертв повідомляти про будь-які порушення їх кордонів.

Залучені представники ЗМІ та видавництва

Культурна преса не оминула. Наприклад, були скарги на Kültigin Kağan Akbulut, засновника та головного редактора онлайн-журналу Argonotlar, про небажаний фізичний контакт, так і про словесні переслідування. У рідкісному зізнанні видання підтвердило, що Акбулут не заперечував звинувачень і оголосив, що піде у відставку.

У випадку з режисером Selim Evci стрімінговий сервіс Mubi Turkey видалив його фільми, а арт-центр Akbank Sanat розірвав зв’язки зі своєю компанією напередодні щорічного фестивалю короткометражних фільмів. Evci звинувачують у фізичному нападі на жінку під час співбесіди на стажування сім років тому.

Наступні кроки невизначені

Незважаючи на те, що свідчення продовжують поширюватися, досі не було висунуто жодних звинувачень і не оприлюднено жодної інформації щодо того, якими будуть наступні дії.

У деяких випадках чоловіки, імена яких були названі у свідченнях, припиняли проекти, оскільки деякі організації вирішили більше не працювати з ними. В інших такі чоловіки, як Evci, притягували жінок до суду за те, що вони звинувачували їх. Зі свого боку, актор Tayanc Ayaydin відкинув звинувачення, сказавши, що хоча те, що він зробив, могло бути необдуманим, це не повинно кваліфікуватися як переслідування.

У Туреччині, щоб розпочати розслідування злочину, жертва, як правило, повинна подати скаргу протягом шести місяців після інциденту, що стався — але, як це часто буває, з таким типом насильства, багато дій, визначених у ці свідчення відбулися значно пізніше цього терміну.

Сам судовий процес також є виснажливим, кладучи тягар доведення на потерпілого, який повинен надати всі докази. Згідно з нещодавньою статтею DW, статистика Міністерства юстиції показує, що — порівняно з іншими злочинами — рівень засуджень за сексуальне насильство та домагання є низьким: “Значна частина справ виправдовується або відхиляється, що посилює уявлення жертв про те, що злочини залишаються безкарним ”. Як наслідок, громадський контроль і викриття часто працюють краще, ніж правова система.

Культурні зміни в процесі становлення?

У заяві профспілка акторів описала свідчення як “цикл, де актори почуваються ізольованими, безсилими та часто змушеними мовчати.” Запевняючи жертв, що вони не самотні, він додав, що розрив циклу вимагає солідарності та колективних дій.

Розмірковуючи про ширше значення свідчень, редактор-ветеран Evrim Kepenek писав про частоту, з якою злочинців виправдовують, як правило, на тій підставі, що жертви не заговорили раніше. Далі вона пояснила: “Однією з головних причин, чому ті, хто вижив, говорять із запізненням, є те, що вони завмирають у момент переслідувань або жорстокого поводження, тобто їхні захисні механізми закриваються. ” Цитуючи твіт соціолога Zeynep Duygu, Kepenek також підкреслив причини затримки свідчень:

Затримка розкриття не є протиріччям; це результат травми, динаміки влади та соціального тиску. Травма змушує жертву замовкнути, влада кривдника унеможливлює розмову, а обвинувальна мова суспільства поглиблює мовчання. Затримка не применшує реальності насильства; навпаки, це виявляє тиск, під яким жертву замовчували. Час для розкриття, однак, пов'язаний з безпекою жертви, соціальними умовами та мережею підтримки. Тому кожне розкриття, незалежно від того, коли воно зроблено, є суттєвим і виражає істину.

Коментуючи нещодавні викриття, письменниця Sema Kaygusuz опублікувавала:

До тих, хто сумнівається у тривалому мовчанні жінок, які зазнали домагань, сексуального насильства та сексуального насильства при обтяжуючих обставинах, я маю кілька слів. Ці злочини використовують мовчання. На відміну від вбивств, крадіжок або пограбувань, які є миттєвими; руйнування, яке вони спричиняють, триває роками. Це робить вас хворими, руйнує самооцінку. Через свою недоказовість воно перетворюється на темний наратив, який постійно повторюється; шукаючи невідповідності.