Міскі Осман та її колеги. Фото Міскі Осман, використано з дозволу автора.

Інтерв'ю підготовлене за підтримки Африканського Союзу з питань ЗМІ та Міжнародної консультаційної експертизи у партнерстві з Європейським Союзом.

Я вирушила в неймовірну подорож для Проекту Африканського Союзу з питань ЗМІ (AUMF – African Union Media Fellowship) до Каїру (Єгипет), та Найробі (Кенія). Проект, реалізований Директоратом з питань інформації та комунікацій Африканського Союзу та підтриманий Європейським Союзом, має на меті змінити поширені уявлення про Африку.

Серія інтерв'ю створена в рамках цього проекту має на меті розповісти історії з життя сомалійської діаспори та висвітлює теми міграції, культури, мистецтва, громадської активності та міжнародної співпраці. Це було більше ніж робоче завдання – це було занурення в життя та побут сомалійської діаспори у двох містах, які мають багату історію та живуть культурним розмаїттям.  

Ця подорож була створена завдяки неймовірній співпраці: вона звела мене з людьми, чиї голоси важко почути – підприємці, громадські діячі, митці та студенти – кожен з яких по-своєму долає виклики та можливості міграції. Їхнє свідчення відображає не лише особисті випробування й перемоги, але також охоплює ширший спектр хвилювань – боротьбу за ідентичність та свою приналежність там, де традиції зустрічаються із сучасністю.

Африканський Союз із питань ЗМІ даним проектом хоче підкреслити необхідність донесення голосу Африки до міжнародної спільноти. Проект допомагає усвідомити силу оповідування як спосіб зрозуміти, як міграція впливає на людей, сім'ї та суспільство в цілому  – не лише через сухі цифри та політичні питання, але через призму глибокого людського досвіду.

Міскі Осман працює менеджером з управління проектами в Управлінні Організації Об'єднаних Націй з обслуговування проектів (UNOPS – United Nations Office for Project Services) в Сьєра – Леоне, посада яку вона обійняла у січні 2024 року. Перед цим, вона працювала у Федеральному уряді Сомалі і прожила чотири роки, які змінили її життя, у Моґадішо – столиці Сомалі. Міскі народилася у Швеції, виросла у Великій Британії, і зараз мешкає у Найробі (Кенія). Історія Міскі є свідченням глибокої відданості її сомалійським корінням та бажанням впливати на розвиток Східної Африки. Ми говорили про її кар'єру, враження від ідентичності Сомалі та сприйняття виняткових можливостей Східної Африки.

Мохамед Мохамуд (ММ): Міскі, у Вас доволі цікавий кар'єрний шлях. Що з самого початку привело Вас до Моґадішо?

Міскі Осман (МО): Спочатку я поїхала до Моґадішо просто з цікавості. Я народилася у Швеції і виросла у Великій Британії, а мої батьки розповідали про Сомалі, але я сама ніколи там не була. У 2015 році я вирішила поїхати туди на два тижні, але щось мене там зачарувало. Ті два тижні перетворилися на шість місяців, і в результаті я жила та працювала там чотири роки. Я хотіла чогось більшого ніж просто приїхати – хотіла зрозуміти культуру, виклики та можливості і наповнити мою подорож сенсом.

ММ: Якими були Ваші перші враження про Моґадішо?

МО: Спочатку я була приголомшена. Я завжди думала, що знаю, що означає бути сомалійкою, але Моґадішо поставило під сумнів моє уявлення. Культура, ритм життя, та, навіть, взаємодія між людьми сильно відрізнялися від тих, з якими я виросла у Великій Британії. Це був мікс захоплення та пристосування. Жити там було нелегко, однак вартувало моїх зусиль. Працюючи з Федеральним урядом Сомалі, я займалася проектами з управління, стійкості та безпеки по всій країні. Цей досвід дав мені можливість з перших вуст зрозуміти труднощі та витримку сомалійських громад.

ММ: Це звучить трансформаційно. Як життя в Сомалі вплинуло на Ваше розуміння її ідентичності?

МО: Життя в Сомалі пробудило в мені смирення. Також я усвідомила наскільки різноманітною та багатошаровою є ідентичність Сомалі. Зростаючи на Заході, я вважала, що бути сомалійкою – це знати мову, сповідувати релігію та, можливо, дотримуватись культурних традицій. Проте живучи в Сомалі, я зрозуміла, що історія, географія і, навіть, політика формують її досвід. Це змусило мене цінувати силу і здатність до адаптації як самих сомалійців, так і сомалійської діаспори.

ММ: Після чотирьох років проживання у Моґадішо Ви переїхали до Найробі. Яка була причина для переїзду?

МО: Вже у 2020 році я була готова до нового виклику. Найробі пропонувало новий ритм життя та можливість працювати на регіональному рівні  – місто є осередком міжнародних організацій і я перейшла у мою поточну роль в Організації Об'єднаних Націй (ООН). На особистому рівні Найробі також внесла певний баланс в моє життя. Життя тут менш інтенсивне, порівняно з Моґадішо. Спільнота сомалійців процвітає у Найробі, а місто саме по собі є яскравим та космополітичним. Це чудове місце для продовження моєї подорожі.

ММ: Як би Ви порівняли життя в Найробі з життям у Великій Британії?

МО: Вони абсолютно різні; у Великій Британії усе стається дуже швидко і структуровано, але викликає багато стресу, а в Найробі, як і в більшій частині Східної Африки, життя більш спокійне та розмірене. Люди тут проживають кожну мить, і є відчуття можливостей, які не завжди знайдеш у Великій Британії. Наприклад, я змогла інвестувати у різні сектори – те, що у Великій Британії здавалося недосяжним. У Кенії та Сомалі бар'єри для входу в бізнес та інвестування нижчі, а можливості – незліченні.

ММ: Ви згадували про інвестування в нерухомість та нафту. Що спонукало обрати ці напрямки?

МО: Мені завжди подобалася ідея досліджувати можливості, не пов'язані з моєю основною кар'єрою. Східна Африка має привабливе середовище для бізнесу, і я хотіла цим скористатись. Зокрема, нерухомість є чудовим вкладенням. Ринок нерухомості Найробі росте дуже швидко, і приємно інвестувати в щось, що одночасно приносить фінансову винагороду та з'єднує мене з регіоном, який я називаю домом.

ММ: Яке Ваше враження про сомалійську діаспору в Кенії? 

МО: Сомалійська діаспора в Кенії дивовижна. Вони зайняли значне місце в економіці, починаючи з ринку нерухомості до торгівлі, та, навіть, політики. Тут існує сильне відчуття спільноти, і вона є сучасною та прогресивною. Це справді надихає – бачити як сомалійці в Кенії змогли зберегти свою культуру в конкурентному середовищі.

ММ: Оглядаючись на Вашу подорож, який найбільший урок Ви засвоїли?

МО: Найбільшим уроком стала адаптивність. Я зрозуміла, що незалежно від того, чи я шукала мій життєвий шлях у Моґадішо, чи пристосовувалася до життя в Найробі – стійкість нерозлучна з відкритістю. Я істинно засвоїла важливість презентації та внесення свого вкладу в життя спільноти до якої належу. Отриманий досвід дав мені чіткіше зрозуміти, що бути сомалійкою, означає не лише зберігати свою спадщину, але й бути частиною майбутнього, яке ми створюємо для свого народу, незалежно від того, куди занесе життя.

ММ: Забігаючи наперед, що плануєте далі?

МО: Зараз я зосереджена на роботі в ООН, зокрема в галузі управління та стійкості. Також я продовжу шукати можливості інвестування в Східній Африці та допомагати сомалійській спільноті. Тут є величезний потенціал, і я з нетерпінням чекаю, куди мене поведе ця подорож далі.