Аерофотознімок міста Сіньчжен, міста-губки в Китаї. Зображення Windmemories, CC BY-SA 4.0 через Wikimedia Commons

23 вересня 2025 року внаслідок авіакатастрофи загинув китайський архітектор, автор концепції “міст-губок” Ю Кунцзянь (Yu Kongjian, 俞孔坚) у віці шістдесяти двох років. Трагедія сталася в регіоні Пантанал — найбільшому тропічному болотному масиві світу, що розташований в Бразилії. Разом з ним загинули ще троє людей: пілот Марсело Перейра де Баррос (Marcelo Pereira de Barros) та кінорежисери Луїс Фернандо Ферес да Кунья Ферраз (Luiz Fernando Feres da Cunha Ferraz) і Рубенс Кріспім-молодший (Rubens Crispim Jr.), які працювали разом з Ю над створенням документального фільму про міста-губки. Причини авіакатастрофи з'ясовуються.

Робота Ферраза була зосереджена на документальних фільмах, включно із серіалом про авіакатастрофу 2016 року, в якій загинула бразильська футбольна команда «Шапекоенсе». Кріспім-молодший працював над такими проектами, як документальний фільм про бразильського архітектора Віланову Артігаса та інший фільм про першу жіночу національну футбольну команду Бразилії.

Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сільва висловив співчуття на своїй сторінці в мережі Х та підкреслив значення роботи Ю:

Foi com tristeza e consternação que recebi a notícia do desastre aéreo ocorrido no Pantanal no início da noite desta terça-feira, 23. A tragédia, infelizmente, custou as vidas do piloto Marcelo Pereira de Barros, dos documentaristas Luiz Fernando Feres da Cunha Ferraz e Rubens…

— Lula (@LulaOficial) September 24, 2025

Із сумом та тривогою я отримав новини про авіакатастрофу, яка сталася в регіоні Пантанал близько вечора у вівторок 23 вересня. Трагедія, на жаль, забрала життя пілота Марсело Перейра де Баррос, документалістів Луїса Фернандо Фереса да Кунья Ферраза і Рубенса Кріспіма-молодшого та китайського архітектора Ю Кунцзяня.

У часи кліматичних змін Ю Кунцзянь став світовим авторитетом у сфері «міст-губок», які поєднують якість життя та захист навколишнього середовища: те, чого ми прагнемо і що нам потрібно для майбутнього. Всім друзям, родичам і колегам жертв я висловлюю своє глибоке співчуття.

Спадщина Ю

Парк Тяньцзінь Цяоюань є одним з перших проєктів в рамках концепції “міста – губки”. Зображення взято з Wikimedia Commons, автор Мідогістіаотіаоху (CC BY-SA 4.0).

Ю перебував у Бразилії для роботи над документальним фільмом, однак нещодавно він відвідав Міжнародну Архітектурну Бієнале в Сан Паулу, темою якої була: “ЕКСТРЕМИ — Архітектура для перегрітої планети”. Президент Інституту архітектури Бразилії Ракель Шенкман, відповідальна за організацію Бієнале, розповіла G1, що Ю був “одним з лідерів трансформацій великих урбаністичних центрів, що стикаються зі змінами клімату”.

На своєму веб-сайті Бієнале опублікувала повідомлення, в якому зазначила, що: “Як автор теорії про міста-губки, Ю Кунцзянь залишив після себе монументальний спадок, який є нагальним для вирішення проблеми змін клімату в містах”, і те, що його робота, заснована на принципах гармонії екосистеми, “показала практичним та поетичним чином як саме ландшафт може бути життєвонеобхідною інфраструктурою для стійкості міст та інтеграції людини в природу сталим шляхом”.

Концепція міст-губок

Головним спадком Ю є дизайн та реалізація проєктів, що базуються на його теорії про міста-губки. Ю Кунцзянь був професором Пекінського університету, а його концепція “міст-губок” стала головним національним пріоритетом  Китаю у 2013 році після масштабних повеней у регіоні Пекіну в 2012 році, в результаті яких загинуло 79 осіб і десятки тисяч людей залишились простонеба. Також він заснував Turenscape, одну з провідних компаній світу в сфері ландшафтної архітектури, що базується в Китаї.

Ю застерігав щодо надмірно “сірих” міст, які занадто покладаються на бетон та асфальт, що перешкоджають природнім водотокам та не дають землі вбирати воду. В той час як традиційне управління водними ресурсами зосереджується на відведенні води за допомогою інженерних дренажних інфраструктур, таких як труби та водопроводи, міста-губки покладаються на такі технології, як зелені дахи, системи зберігання та інфільтрації дощової води, заглиблені зелені зони, проникна бруківка, біозатримувальні ставки, відновлення болотних угідь, відновлення природних шляхів водотоків та багато інших.

“Повені нам не вороги”, – пояснив Ю у інтерв'ю з WeForum. “Ми можемо подружитися з повенями. Ми можемо стати друзями з водою”.

Підхід Ю до містопланування був успішно реалізований в десятках міст Китаю, зокрема після того як у 2018 році президент Китаю Сі Цзіньпін висловив свої думки щодо екологічної цивілізації.  

За останнє десятиліття його підхід до природного ландшафту став важливим інструментом у містобудуванні та управлінні водними ресурсами в усьому світі.

У Південно-Східній Азії, де повторювані екстремальні погодні явища регулярно спричиняють масштабні повені, які змушують сотні тисяч людей залишати свої домівки, багато містобудівників розглядають міста-губки як потенційне вирішення проблеми безпрецедентних обсягів опадів.

Наразі ця концепція в основному реалізується в невеликих масштабах в окремих районах, вулицях або місцевостях, а це означає, що її вплив на зменшення наслідків повеней часто обмежується місцевим рівнем, а не поширюється на місто чи всю країну.

У соцмережі X, туристичному промо-ресурсі міста Чжуншань, вшановують пам'ять Ю, висвітлюючи один з його ландшафтних проєктів у південному китайському місті:

巴西当地时间9月23日，#北京大学 建筑与景观设计学院 #俞孔坚 教授不幸遭遇坠机身亡，终年62岁。俞孔坚教授曾获多个世界级设计奖，包括Oberlander Prize、John Cobb Common Good Award等，而 #广东 #中山 #岐江公园 ，是他的代表作之一。中山岐江公园是由造船厂旧址改建的主题 #公园… pic.twitter.com/s8gejJDNSC

— Amazing Zhongshan (@AmzZhongshan) September 25, 2025

23 вересня (за бразильським часом) професор Ю Кунцзянь з Коледжу архітектури та ландшафтної архітектури #Пекінського університету трагічно загинув у авіакатастрофі у віці 62 років. Професор Ю був лауреатом численних світових премій у галузі #дизайну, зокрема премії Оберландера та премії Джона Кобба за загальне благо. Серед його найвідоміших робіт — #QijiangPark у #Zhongshan, провінція #Guangdong. Цей #парк, перетворений з території колишньої корабельної гавані, відкрився в 2001 році і швидко привернув увагу всього світу, вигравши кілька вітчизняних і міжнародних премій в галузі дизайну. При проєктуванні та будівництві парку професор Ю і його команда зберегли оригінальні промислові реліквії, такі як корабельне обладнання, доки та інші споруди, і надали їм нове призначення. [оригінальна англійська версія від @Amzhongshan]

Ю сам розумів, що розширення пілотних проєктів у китайських містах є складним завданням. Один з його проєктів «міста-губки» в Чженчжоу зіткнувся з негативною реакцією після сильної повені в 2021 році, яка забрала життя 12 людей у місті, що змусило багатьох висловити сумніви щодо практичної доцільності його ідеї. Більше того, оскільки прибережні регіони Китаю є високоіндустріалізованими, для відновлення бетонних берегів річок і морських дамб до болотних угідь необхідна міжвідомча співпраця, сильна політична воля та широка адміністративна координація.

В інтерв'ю бразильському інформаційному агентству G1 Ю сказав, що за шкалою від 1 до 10 його оптимізм щодо шансів світу на зворотний розвиток кліматичних змін становить 4 бали. Він також згадав про дефіцит води — одну з проблем, на вирішення якої спрямовані його проекти — як про головну проблему, з якою людство зіткнеться протягом наступних 25 років.

Журналістка, яка проживає в Китаї, Ізабела Ши, поділилася останнім повідомленням Ю Кунцзяня в китайській соціальній мережі:

🕯️No último vídeo que o arquiteto chinês Yu Kongjian divulgou na rede social chinesa, ele estava mostrando a viagem a Pantanal com equipa brasileira que tenta refletir sobre Planeta Esponja através de encolhimento de zonas húmidas.

“Wonderful, amazing”, encantou ele pro Brasil. pic.twitter.com/fKn5ZKgIwe

— Isabela Shi🇨🇳🇧🇷 (@ShiIsabela) September 25, 2025

В останньому відео, яке китайський архітектор Ю Кунцзянь опублікував у китайській соціальній мережі, він показав свою подорож до Пантаналу з бразильською командою, яка намагалася відобразити «Планету – губку» через скорочення вологих зон.

«Чудово, дивовижно», — сказав він, зачарований Бразилією.