Молдова: в очікуванні нового ляльковода?

«Не голосуйте за олігархів» — закликає цей плакат у Кишиневі перед парламентськими виборами у лютому 2019 року. Фото (c): Максим Едвардс. Кикористовується з дозволу.

Бурхлива політика не є новинкою для Молдови. Якщо так можна висловитись, ця країна опинилась у пастці: затиснута між Україною та Румунією, фігурально — між Росією та Заходом, і вражена бідністю та корупцією. До зими 2018 року Європейський Союз (ЄС) став настільки стурбований верховенством права в країні, що оголосив Молдову [анг] «державою, яку захопили олігархічні інтереси».

У 2019 році трапилося немислиме. Того червня проєвропейські та проросійські опозиційні партії забули про свої розбіжності та проголосували за відсторонненя від влади глибоко непопулярної Демократичної партії Молдови (ДПМ). Непроста коаліція прийшла до влади під керівництвом лідерки блоку ACUM [анг] Майї Санду. Вона та її союзники з Партії соціалістів (ПСРМ) говорив про необхідність очистити країну, повернути довіру міжнародних інституцій та провести «деолігархізацію». Голова ДПМ Влад Плахотнюк, який вважається тіньовим правителем Молдови за спиною президента, незабаром покинув країну.

Експеримент тривав недовго. У листопаді минулого року суперечка між ACUM та їх союзниками із ПСРМ щодо судової реформи зайшов у глухий кут. З певною допомогою ДПМ соціалістам вдалося позбавити повноважень уряд Санду. Сьогодні за кермом молдавської політики стоять соціалісти. Ігор Додон, неофіційний лідер партії, цієї осені прагне переобратися на посаду президента.

Після короткого коаліційного експерименту молдовани задаються питанням, яке майбутнє чекає країну. Чи судилося «деолігархізації» залишатися лише пустим звуком? Чи послідують за проросійською риторикою соціалістів конкретні кроки? І найголовніше питанням: чи зможу країна коли-небудь розірвати порочне коло молдовської політики, де переможець отримує все і ще трішки — незалежно від того, хто переміг. Коли грандіозні обіцянки лунають знову і знову, надії на краще майбутнє мануть — і тисячі молодих молдован тепер шукають цього кращого майбутнього за кордоном.

Вихід деяких статей цієї спецтеми став можливим завдяки партнерству з Transitions [анг], празькій організації, що працює в сфері видавництва і медіа-освіти.

Ми продовжуємо оновлювати цю сторінку — читайте більше в наступних статтях:
[дати публікації оригінальних статей англійською]

5 березня 2020 — Зрозуміти «кризу депопуляції Молдови»

4 березня 2020 — Молодь Молдови сподівається на зміни здалеку

10 лютого 2020 — Повільний прогрес Молдови на тернистому шляху реформи правосуддя

3 лютого 2020 — Чи зможе Молдова колись перемогти корупцію?

20 січня 2020 — Яке майбутнє молдовського «закону проти пропаганди»?

20 листопада 2019 — Нестабільність у Молдові після падіння «антиолігархічного» уряду