За кілька днів до виборів Україна стикається з дезінформацією, кібератаками та подальшим втручанням Росії
Маленькі зелені і сірі чоловіки атакують кіберпростір. Фото: Filip Stojanovski, CC-BY.
[Усі посилання ведуть на сатті англійською мовою, якщо не вказано інше].
Українці голосуватимуть у неділю, 31 березня, на чергових загальнонаціональних виборах, перших після Революції Гідності 2014 року.
Кримський півострів все ще окупований російськими військами, триває збройний конфлікт на сході України, зростає активність крайніх правих груп, — з усім цим країна є головною мішенню як для внутрішніх, так і для зовнішніх операцій з інформаційного впливу.
З 2014 року Україна перебуває під перехресним вогнем дезінформаційної війни, де багато політичних акторів намагаються зірвати її демократичний розвиток. Вибори, як президентські, так і парламентські, будуть вирішальним тестом на демократію і стабільність в Україні.
Чи може Facebook протистояти цим кампаніям?
Значна частина дій відбулася на Facebook, що є найпопулярнішою соціальною мережею країни. Незважаючи на наполегливі зусилля громадянського суспільства та медіа-груп, Facebook зробив відносно мало для реагування на проблему дезінформації України в минулому. Але компанія змінила свою риторику в січні, коли вона публічно заявила, що вжила заходів для протидії деяким з цих проблем.
Посилаючись на загрозу іноземного впливу, компанія змінила свою політику щодо України на період виборів, заборонивши всю політичну рекламу, придбану з-за кордону (включаючи рекламу політичних партій, політичні лозунги та символи, мобілізацію або відмову виборців), і пообіцяла більш уважно стежити за поведінкою користувачів.
Вже 17 січня, Facebook повідомив, що він видалив кілька сторінок і облікових записів у Facebook та Instagram, пов'язаних з двома шкідливими операціями, які виникли в Росії, і, здається, включали українських користувачів серед своїх основних цільових аудиторій.
Один кластер із 289 сторінок, вилучений компанією, діяв у Центральній Азії, на Кавказі, в Прибалтиці, у країнах Центральної та Східної Європи.
Facebook також видалив 107 сторінок та 41 обліковий запис Instagram, які діяли спеціально в Україні. Facebook описав їхню діяльність як «створення мереж облікових записів, щоб ввести в оману інших щодо того, ким вони є і що вони роблять». Рахунки та сторінки були пов'язані з працівниками російського державного інформаційного агентства «Спутнік», але особи, що стоять за ними, представлялися українцями.
За даними Facebook, мережа, орієнтована на Україну, поширювала місцеві новини на різні теми і витратила на рекламу близько 25 тисяч доларів США. Діяльність групи нагадувала поведінку російського Агентства Інтернет-досліджень (IRA), яке, як виявилося, здійснювало онлайн-операції впливу під час виборів 2016 року в США.
Російська онлайн дезінформація проти України не є чимось новим
Існує чимало доказів того, що російські державні актори та партнери проводили націлені на Україну дезінформаційні кампанії ще в 2014 році.
У 2016 році український інтернет-портал Texty.org.ua виявив скоординовану мережу з більш ніж 2000 профілів Facebook, пов'язаних з російською фермою тролів, яка протягом майже восьми місяців вела онлайн-кампанію, направлену на повалення українського уряду.
Більш свіже дослідження VoxUkraine розглянуло більше дев'яти мільйонів твітів, пов'язаних з IRA, з яких 750 000 пов'язані з Україною. Ця дезінформаційна кампанія, схоже, була викликана Революцією Гідності 2014 року і неухильно зростала через окупацію та анексію Криму. Кампанія почала набирати обертів на наступний день після того, як на сході України був збитий малайзійський літак за рейсом MH17.
Протестуючі Євромайдану заповнили центр Києва 1 грудня 2013 р. Фото Олександри Гнатуш. Використовується з дозволу. #Euromaidan
Ці та інші випадки спонукали дослідників дезінформації в Оксфордському Інтернет-інституті стверджувати, що Україна може стати прикладом «найбільш передової в світі кібер-пропаганди».
Громадські журналісти та незалежні дослідники також відіграли ключову роль у протидії російській дезінформації та оповіщення українського уряду та міжнародної спільноти про загрози, які вона становить. Незважаючи на ці зусилля та звернення з боку державних посадовців — у тому числі Президента Порошенка, який публічно запропонував відкрити офіс Facebook в Україні, — Facebook був відносно неактивний [ру] у відповіді на цю проблему до 2019 року.
Схоже, що втручання Росії у вибори в США 2016 року і подальший тиск з боку громадськості (разом з тиском законодавців США) змушують Facebook більш активно реагувати на загрози дезінформації, особливо коли вони йдуть з Росії і спрямовані на демократичні вибори.
Але хоч останні зусилля компанії можуть стати кроком у правильному напрямку, цього може бути надто мало й надто пізно.
Посилення дезінформації, кібер-атаки та інші види перешкод
Facebook чи будь-яка інша технологічна платформа може зробити дуже багато, змінивши свою політику або приділивши більше часу і зусиль моніторингу активності користувачів в окремих країнах. Більш того, деякі з цих змін у політиці можуть погіршити ситуацію, завівши зловмисну активність у тінь.
Користувачі Facebook швидко виявили кілька популярних сторінок з українським політичним контентом, які запускалися з Росії після того, як адміністрація популярних загальнодоступних сторінок і перевірених облікових записів в мережі провела перевірку осіб і місцезнаходження. У 2018 році Служба безпеки України попередила про явну підготовку Росії вплинути на майбутні вибори, «викупивши» адміністраторів популярних груп Facebook на сході України і найнявши громадян України для створення та реєстрації новинних сайтів всередині країни. Таким особам було запропоновано грошові стимули для поширення російського контенту через їх облікові записи в соціальних мережах і веб-платформи. У подібних випадках стороннє втручання буде набагато складніше виявити, не кажучи вже про те, щоб викрити їх або протистояти.
Спостерігачі з спеціально створеної групи для запобігання зовнішньому втручанню в українські вибори (Ukrainian Election Task Force) говорять, що мета Росії не в тому, щоб допомогти конкретному кандидатові, а в тому, щоб «повністю делегітимізувати виборчий процес».
І якщо дій одних іноземних акторів було недостатньо, українські активісти, такі як «мисливці за політботами», продовжують виявляти докази спроб внутрішніх політиків маніпулювати громадською думкою в Інтернеті за допомогою використання недостовірних повідомлень. Крім того, проблематичне застосування застарілих правил політичної реклами до онлайн-простору надає можливості для подальших маніпуляцій.
В даний час дезинформаційні атаки на Україну як і раніше активні, як і інші інциденти, пов'язані з технологіями. Всього за десять днів до виборів глава української кіберполіції оголосив, що вони зареєстрували збільшення атак на інфраструктуру виборів в Україні з боку хакерських угруповань, пов'язаних з Росією. Через кілька днів від імені міністра внутрішніх справ України був відправлений підроблений електронний лист про правила проведення виборів.
Поряд з державними службами безпеки, які працюють над протидією іноземному втручанню під час виборів, вкрай важливо, щоб активісти, дослідники і громадськість продовжували підтримувати ініціативи з перевірки фактів, суспільної комунікації і спостереження за виборами на місцях з наближенням дня голосування.