Сербський фільм про ромського співака став кінохітом у кількох балканських країнах

Зображення трейлера до фільму “Nedelja” на YouTube. Напис: Добросовісне використання.

“Nedelja” (Неділя) – біографічний фільм, що зображує життя та кар'єру сербського співака ромського походження Джея Рамадановського, досяг комерційного успіху у кількох сусідніх балканських країнах протягом перших місяців 2024 року.

Джей відомий своїми меланхолійними кафанськими (таверними) баладами традиційного народного стилю, а також турбо-фолковими хітами, що поєднували фолк з елементами попу, репу чи  євроденсу з життєрадісними текстами. За свою кар'єру, що почалася в 1987 році, він випустив тринадцять студійних альбомів і кілька окремих синглів.

Байопік розповідає про його життя і кар'єру, включаючи сімейні стосунки і дитинство в белградському районі Дорчол, розкриває його зв'язки зі злочинним світом і зоряну славу після того, як він приєднався до еліти турбо-фолку.

За останні кілька десятиліть балканські фільми з ромськими героями, від “Time of the Gypsies (Час циган)” (1988) до “Gypsy Magic (Циганська магія)” (1997) і  “Black Cat, White Cat (Чорна кішка, білий кіт)” (1998), часто поєднували сюрреалізм із містично-романтичним зображенням своєрідних ромських традицій.

На відміну від них, фільм про Джея, не приховуючи його ромської приналежності, пропонує реалістичну сучасну міську історію, зосереджену на його особистому житті та музиці, з амбіціями повторити касовий успіх фільму 2021 року “Тома” про іншого сербського народного співака з трагічною історією життя, Тома Здравковича (1938-1991).

Режисером фільму є Неманья Чераніч, а в ролі дорослого Джея Рамадановського – співак Хусейн Алієвич.

Родина Джея походить з міста Ресен у Північній Македонії, а у фільмі його батьків  грають македонські ромські актори Байрам Северджан та Емма Куртішова.

Байопік отримав загалом схвальну оцінку та відгуки глядачів: за перші три тижні після релізу наприкінці січня в сербських кінотеатрах його подивилися понад 400 000 глядачів, що досить багато для країни з населенням трохи менше семи мільйонів осіб.

У рецензії Марини Петрович у хорватському журналі про стиль життя та культуру “Journal.hr” йдеться про те, що навіть люди, які не чули про Джея або не є шанувальниками народної музики, зможуть насолодитися фільмом, який створив стільки галасу. Вона зазначила, що, незважаючи на незначний прокат, за перші вихідні “Nedelja” відвідало 4 500 глядачів, обігнавши за цим показником блокбастер “Аргайл“.

Premda najavljivana prvenstveno kao biografska priča o jednom pjevaču, Nedelja može biti shvaćena i kao biografska priča jednog grada. I u tome se ogleda jaka snaga ovog filma. Točnije, ogleda se u osebujnim likovima koji su scenaristički i glumački uspješno preneseni na veliko platno.

Незважаючи на те, що “Nedelja” анонсувалася як біографічна історія про співака, її можна сприймати як біографічну історію про місто. У цьому особливість  фільму. Точніше, його особливість  в унікальних персонажах, які вдало представлені на великому екрані, як через сценарій, так і через гру акторів.

Його дочка Марія Рамадановскі, сербські блогери, та ЗМІ з Боснії та Герцеговини, Північної Македонії, ЧорногоріїХорватії, і Словенії також висвітлювали цю подію в позитивному аспекті.

Фільм названо на честь однієї з найвідоміших пісень Джея “Nedelja” (“Неділя”), випущеної в 1991 році, на музику Олександра Радуловича та слова Марини Туцакович, які були зірковою парою сербської музичної індустрії.

У пісні йдеться про прощання з родиною, про від'їзд у “дорогу без вороття”.

Šta da kažem majci, što me nema
Da se javim
U dom da joj svratim

Šta da kažem, šta da slažem sad
A da je ne rastužim
Da joj bol ne pričinim

Nedelja, i svi ste tu
Sve podseća na sreću
Nedelja, a više vas ja
Zagrliti neću

Що я скажу мамі, чому я пішов?
Зателефонувати їй
і навідатись до неї додому

Що я можу сказати зараз, яку брехню,
що не засмутить їй,
що не завдасть їй болю.

Сьогодні неділя, всі тут
Все нагадує про щастя
Це неділя, але я
не зможу більше тебе обійняти

Фільм надихнув багатьох шанувальників Джея публікувати посилання на його пісні в соціальних мережах або цитувати його.

“Коли знайомишся з кимось і він каже, що ніколи в своєму житті не плакав…Не спілкуйся з ним”.
– Džej Ramadanovski

Загалом, ажіотаж навколо фільму не призвів до помітної активізації націоналістичних фанатиків, які могли б скористалися нагодою для розпалювання дискримінаційної риторики проти ромів. Однак він спричинив певні дебати про взаємну підтримку між сербською індустрією розваг та правлячою верхівкою.

Фільм The  “Nedelja” був створений спільно з  Telekom Srbija,потужною телекомунікаційною компанією, що належить сербському уряду і є головним регіональним гравцем у сфері телекомунікацій та розважальної індустрії.  Аналітики вважають, що їхній вплив на телебачення, кіновиробництво та спорт є ключовим інструментом м'якої сили на Балканах. У звіті про цензуру ЗМІ за 2021 рік, підготовленому Балканською ініціативою вільних ЗМІ, зазначається, що “уряд все частіше використовує державні структури, такі як Telekom Srbija, для маніпулювання комерційним ринком”.

Деякі користувачі соціальних мереж скористалися нагодою, щоб розкритикувати той факт, що у 2020 році Джея Рамадановського поховали на Алеї заслужених громадян на Белградському кладовищі, оскільки він був співаком турбо-фолку - розважального жанру, який асоціюється із занепадом мейнстрімної культури та підтримкою націоналістичних авторитарних режимів.

Інші вважали поховання на Алеї заслужених громадян актом популізму з боку нинішньої сербської влади, зазначаючи, що в минулому такої честі удостоювалися лише митці та державні діячі найвищого рівня, такі як художник Петар Лубарда, Нобелівський лауреат з літератури Іво Андрич, письменник Мілош Црнянський, прем'єр-міністр Зоран Джинджич, були удостоєні такої честі, а інші нещодавно померлі та популярні заслужені громадяни, такі як Єлена Жигон та Владета Єротич, не були удостоєні честі бути похованими там.

Фільм “Nedelja” продемонстрував, що, на відміну від минулого, балканський фільм про людей ромського походження не обов'язково повинен містити елементи, які романтизують або містифікують їхню етнічну ідентичність, щоб стати мейнстрімовим хітом. Це вдалося завдяки історії, що представляє автентичних персонажів так, як і будь-яких інших членів сучасного суспільства, які намагаються подолати життєві труднощі у своєму індивідуальному становищі.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.