Ця стаття спочатку з'явилася в журналі “Холод”. Відредагована версія була перевидана на сайті Global Voices за угодою про контент-партнерство.

У середині січня стало відомо, що Антоніна Бабкіна, трансгендерна дівчина з Росії, яка отримала притулок, покінчила життя самогубством у Нідерландах. Це щонайменше четвертий випадок самогубства серед російськомовних біженців у цій країні за останній рік.

Має значення, хто твої сусіди

За словами Сандро Кортекааса, представника голландської організації LGBTQ Asylum Support, усі випадки самогубств мають одну спільну рису: жертви не отримали вчасно психологічної підтримки. Кортекаас сказав: “Більшість біженців приїжджають з країн з величезною кількістю проблем. В ідеалі, має бути медичне обстеження після їхнього прибуття до Нідерландів і ще одне – перед співбесідою з біженцями”.

Кортекаас зазначив, що недостатня увага до ЛГБТК+ заявників пов'язана з великим напливом біженців до Нідерландів. Тимчасові табори для біженців по суті функціонують як гуртожитки, де новоприбулих розміщують у блоках зі спільною кухнею, душем і туалетами. Систематичного підходу до розселення немає: в одній кімнаті можуть жити люди різних національностей, віросповідань і сексуальних орієнтацій. Серйозні конфлікти має вирішувати адміністрація табору. Однак, згідно зі звітом Міністерства юстиції, співробітники не завжди належним чином реагують на скарги.

LGBT Asylum Support наразі працює над створенням блоків кімнат, зарезервованих виключно для ЛГБТК+ заявників у кожному таборі.

До ще більш консервативного суспільства

Хіна Захарова подала прохання про притулок у Нідерландах у грудні 2022 року. Вона жила в таборі в Драхтені. Важливо зазначити, що Драхтен, невелике голландське містечко на північному сході країни, є набагато консервативнішим, ніж Амстердам.

Хіна потребувала гормональної замісної терапії, на яку в Нідерландах існує довгий лист очікування, що становить понад два роки. Тягар цих проблем виявився нестерпним для Хіни. Вона покінчила життя самогубством. Мешканці табору в Драхтені розповіли, що в чатах для біженців Хіна просила про допомогу, але не отримала жодної підтримки: “Люди або реагували агресивно, або висміювали її бажання здійснити евтаназію”.

 Війна вас навчить

Анна, трансгендерна дівчина з України, була знайома з молдаванкою Катею Михайловою, яка померла через 10 місяців після Хіни: “У випадку з Катею все сталося через конкретного чиновника, який прийняв формальне рішення [про відмову в притулку]. Він побачив, що Молдова входить до списку безпечних країн, і вирішив, що решта справи Каті не має значення”.

Михайлова жила в невеликому містечку Бендери зі своєю сім'єю. Однак вони не прийняли її трансгендерну ідентичність, і після численних побоїв вона (за сприяння центру “ГендерДок-М”) була змушена переїхати до тимчасового притулку.

“Молдова досить нетолерантна, особливо Придністров'я, оскільки місцева влада копіює всі російські закони”, – пояснила Холоду Анжеліка Фролова, керівниця ГендерДок-М. У Бендерах Катю призвали до армії. Дівчина пройшла медичне обстеження, і їй поставили діагноз “транссексуалізм”.

“Все закінчилося тим, що у військкоматі сказали: “Ми не отримали жодних документів з лікарні, тому забираємо тебе”, – продовжила Фролова. Після цього Михайлова втекла з країни, а проти неї порушили кримінальну справу за ухилення від військової служби.

Понад півтора року Катя Михайлова провела в Нідерландах, намагаючись отримати статус біженця. У грудні 2023 року відмова була підтверджена.

25 грудня тіло Каті Михайлової було виявлено в коридорі табору для біженців у місті Херлен.

Як писав “Global Voices” на початку цього року, нещодавно Молдова відмовила у наданні статусу біженця п'ятьом громадянам Росії, які належать до ЛГБТК+ спільноти. Генеральна інспекція з міграції (ГІМ) відповіла їм, що “сама лише приналежність до соціальної групи не є підставою” для надання статусу біженця. Установа дійшла висновку, що країна походження не становить загрози життю та безпеці заявників. Очевидно, що такі відповіді свідчать про незнання реалій, з якими стикаються представники ЛГБТК+ спільноти, та нерозуміння політичного контексту.

За ґратами

Антоніна Бабкіна наклала на себе руки 11 січня. Вона була відома як стрімерка, яка ділилася інсайтами про своє життя. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона шукала притулку в Нідерландах. На момент загибелі вона вже отримала посвідку на проживання і жила в квартирі, наданій державою.

“У Антоніни були діагностовані аутизм і шизофренія. Я благав ЦОА і лікарів розглянути її кандидатуру, – розповідає Сандро Кортекаас. – Одна проблема накладалася на іншу, і в результаті вона стала для них джерелом неприємностей”.

Бабкіну перевели до Центру виконання покарань і нагляду (HTL) для біженців, які ведуть антигромадську поведінку. Центр оточений парканом з колючим дротом, має приміщення, що охороняються, і суворіші правила проживання, ніж у звичайному таборі. Особи, які перебувають у центрі, проходять спеціальну програму корекції поведінки. За словами Кортекааса, людей з такими діагнозами, як у Антоніни, не можна поміщати в HTL, тому що це може тільки погіршити їхні психічні розлади.

“Люди не розуміють, куди вони їдуть”

Про самогубство 24-річного біженця Михайла Зубченка поки що мало що відомо. За даними LGBTQ Asylum Support, він подав прохання про надання статусу біженця як бісексуал з Росії.

Засновниця проєкту психологічної допомоги “Без упереджень” Поліна Грундмане розповіла Голосу, що багато біженців потребують психологічної допомоги, але не можуть її вчасно отримати. Хоча в Голландії є фахівці, але вони переважно розмовляють голландською мовою, тоді як новоприбулі в країну не володіють ні голландською, ні англійською. “На жаль, люди не завжди розуміють, куди вони їдуть, – пояснює Грундмане. – Вони тікають зі своєї країни, думаючи, що там є щось набагато краще. Не сподівайтеся, що після прибуття все буде відповідати вашим очікуванням”.

Світле або не дуже майбутнє

Трансгендерна дівчина Саша, подруга Каті Михайлової, вважає, що Нідерланди – найсприятливіша країна для отримання притулку для ЛГБТК+ біженців з Росії. У разі успіху два роки очікування окупляться: заявнику нададуть квартиру для проживання, допомогу, можливість отримати освіту на пільгових умовах кредитування, а після п'яти років проживання – громадянство.

Однак Салім Алеулов, колишній сусід Михайла Зубченка, дотримується іншої точки зору: потенційні біженці дійсно стикаються з проблемами, які стають факторами суїциду – і яким можна було б запобігти.

Дослідження показують, що високі ризики самогубств існують серед тих, хто живе в таборах біженців по всьому світу. Основними причинами є соціально-економічні негаразди, травматичний досвід, підвищений рівень тривоги та депресії, а також обмежений доступ до медичної допомоги.

Причиною самогубства номер один є нелікована депресія. Депресію можна вилікувати, а самогубству можна запобігти. Ви можете отримати допомогу від конфіденційних ліній підтримки для суїцидентів і тих, хто перебуває в емоційній кризі. Відвідайте Befrienders.org, щоб знайти лінію допомоги для запобігання самогубствам у вашій країні.