[Усі посилання в публікації ведуть на сторінки англійською мовою, якщо не вказано інше.]
У 2021 році латиноамериканські дописувачі Global Voices зосередилися на репортажах з перших рук і нарисах про ідентичність корінного чорношкірого населення та корінних народів, журналістику та права людини. Інші дописувачі також писали про представництво корінних народів у ЗМІ та їх турботу про навколишнє середовище.
Близько 50 мільйонів людей, які належать до 500 різних етнічних груп, ідентифікують себе як корінне населення Латинської Америки. За даними ЮНЕСКО [ісп], 8 відсотків населення регіону є корінними, хоча оцінки різняться. У 2009 році дослідження Конгресу США [анг] засвідчило, що 27,7% населення Латинської Америки мало африканське походження.
Разом з корінним народом, афро-латиноамериканці історично були маргіналізовані в суспільстві та ЗМІ. Перегляньте ці 10 історій з іспаномовної Латинської Америки.
Болівійський письменник аймара Рубен Хіларі розповів історію Феліпе Кіспе Уанка, відомого як «Ель Малку», та його спадщину для корінних народів Болівії, коли він помер у січні 2021 року.
Художниця чорношкірих та майя з Гондурасу Самарія Полет Каріас Аяла писала про те, як подолати зникнення корінних народів Центральної Америки. «Це починається з любові до нашої коричневої шкіри», — написала вона.
У світі існує близько 7000 мов, але в Інтернеті домінують лише 10. Саме тому в липні 2021 року активісти з питань корінних мов з Мексики та Австралії зібралися онлайн, щоб поговорити про те, як збільшити представництво своїх мов і світоглядів в Інтернеті. Ця історія підсумовує ключові висновки цієї дискусії.
Афросальвадорський письменник Карлос Лара був запрошений Міністерством культури Сальвадору на святкування Національного дня Іспанії 12 жовтня, дня, також відомого як «День Колумба». Він відповів, що «Національний день Іспанії» є насмішкою та образою для наших корінних і афро-похідних народів». Чому так, він пояснив в есе для Global Voices.
Болівійський медіа-партнер Global Voices Муй Васо повідомив про історію Жермінди Касупи, корінної жінки, яка бореться за зникаюче довкілля Чикітанії, найбільшого тропічного сухого лісу у світі.
Мексиканський автор Якобо Найера повідомив про те, як телекомунікаційна організація, очолювана корінними народами, виграла судову боротьбу, щоб продовжувати надавати доступний мобільний зв'язок місцевим громадам в Оахаці.
Колумбійська репортерка Фернанда Санчес Харамілло повідомила про важливість для народу Коконуко в Колумбії мати власні канали зв’язку, а саме некомерційні громадські радіостанції, оскільки корінні репортери часто зазнають дискримінації в журналістських колах.
Фернанда Санчес Харамільо також повідомила про місаків, ава, коконуко та інші корінні народи, які приєдналися до історичних протестів за більшу рівність та охорону здоров’я в Колумбії. Вони спиралися на свій історичний досвід протидії дискримінації та несправедливому ставленню.
Використовуючи аналітичну методологію Громадської медіа-обсерваторії Global Voices, дослідниця Ізольда Морілло розбиралась у суперечливих інвестиціях найбільшої китайської нафтової компанії в лісах Амазонки в Перу. Корінні та правозахисні групи розробили стратегії для того, щоб китайські інвестиції в їхні громади передбачали залучення їх до процесу ухвалення рішень.
Сальвадорський автор Едді Гальдамес взяв інтерв’ю у Петрони Ксемі Тапепечуль, чия робота обіцяє об’єднати дві маргіналізовані спільноти: носіїв мови нават Сальвадору й трансгендерних людей.
Дякуємо, що читали Global Voices у 2021 році, оскільки ми продовжували висвітлювати недостатньо представлені голоси з Латинської Америки та всього світу.