Зображення Фабіо Родрігеса-Поззебома (Fabio Rodrigues-Pozzebom/AgênciaBrasil), використано з дозволу.

Цей текст, написаний Фернандою Дініс , був вперше опублікований на сайті Agência Pública 31 січня 2024 року в розділі “Entrelinhas do Poder“. Відредагована версія перевидається на сайті Global Voices на умовах партнерської угоди.

Щорічний звіт про насильство проти журналістів та свободу преси в Бразилії, підготовлений Національною федерацією журналістів (FENAJ), виявив значне зменшення випадків прямого насильства проти працівників ЗМІ у 2023 році, але показав більш активне використання судових позовів тими, хто намагається перешкоджати журналістській роботі. Звіт був оприлюднений наприкінці січня.

Дані свідчать про 181 випадок агресії різного типу проти працівників ЗМІ, що вдвічі менше порівняно з 376 випадками, зафіксованими у 2022 році.

З іншого боку, кількість судових позовів, спрямованих проти журналістів, минулого року зросла на 92,31%. У цьому контексті цензура є одним із найбільш тривожних наслідків, і Agência Pública є однією з тих, хто постраждав від неї.

Опитування ґрунтується на повідомленнях, зроблених жертвами або журналістами до профспілок з усієї країни, а також на зборі новинних репортажів.

Нинішній стан насильства проти ЗМІ змінився порівняно з ситуацією за часів колишнього президента Жаїра Болсонару, коли постійні напади з боку найвищої посадової особи країни були звичним явищем. Цей період характеризувався спробами дискредитації преси, а також нападами, спровокованими прихильниками колишнього президента Болсонару (ЛП, Ліберальна партія) та його самого, коли він ще перебував на посаді.

Одне з опитувань, проведене FENAJ у 2021 році, на третьому році його правління, вказує на те, що тодішній президент був відповідальним за кожну третю атаку на пресу того року.

Насильство виходить за рамки окремих кібератак або фізичних нападів і, схоже, являє собою навмисні спроби змусити журналістів замовкнути. Використання судових позовів у спробах залякати журналістів та не допустити публікації репортажів, в яких обговорюються політики або урядовці, також відбувається через політиків.

Одним із прикладів є судовий позов Артура Ліри (ПП, Прогресивна партія), президента Палати депутатів і федерального депутата від штату Алагоас, проти репортажу Pública. Це призвело до попереднього рішення, яке зобов'язало видалити репортажі та колонки з їхнього веб-сайту або заплатити штраф у розмірі 100 000 бразильських реалів (близько 20 000 доларів США).

Матеріали, що становлять суспільний інтерес, містили звинувачення колишньої дружини Артура Ліри, Жюльєн Лінс, і були підкріплені фактами і документами, а також демонстрували готовність зв'язатися з усіма причетними до справи особами.

Суддя Луїс Карлос де Міранда з 14-го цивільного суду Бразиліа першим рішенням відхилив позов Ліри. Однак другим рішенням Pública було заборонено публікувати інші репортажі з таким самим змістом. Стаття була вперше опублікована 21 червня 2023 року, а потім видалена 18 вересня 2023 року. Справа перебуває на розгляді у Верховному суді.
В офіційній заяві, що представляє висновки звіту, президент FENAJ Саміра Де Кастро описала ситуацію як “дуже тривожну”. Вона зазначила:

Mostra o uso do Judiciário para calar os jornalistas. E o efeito dessa prática, mais à frente, certamente será a autocensura de profissionais e veículos de mídia porque esse tipo de abuso do poder de litigância tem efeito não só individual, mas coletivo. Os profissionais acabam devastados emocional e financeiramente, tendo de arcar com defesas em supostos crimes contra a honra que, infelizmente, têm apenas o objetivo de impedir a livre circulação da informação jornalística.

Це свідчить про використання судів для того, щоб змусити журналістів замовкнути. І наслідком такої практики в подальшому, безумовно, буде самоцензура працівників ЗМІ та самих засобів масової інформації, оскільки таке зловживання судовою владою має не лише індивідуальний, але й колективний ефект. Працівники ЗМІ зазнають емоційного та фінансового спустошення, змушені покривати витрати на захист у справах про нібито злочини проти честі, які, на жаль, спрямовані лише на те, щоб перешкодити вільному поширенню інформації.

Насилля

Погрози, переслідування та залякування були найпоширенішими видами насильства щодо журналістів, зафіксованими у 2023 році. Згідно зі звітом FENAJ, таких випадків було 42, що становить 23,21% від загальної кількості. Крім того, 40 працівників ЗМІ постраждали від застосування фізичної сили (22,1 відсотка від загальної кількості).

Дані звіту FENAJ показують, що у Федеральному окрузі, де розташована федеральна столиця Бразиліа та основні урядові установи, було зафіксовано 21 випадок. Це свідчить про те, що він є найскладнішим місцем для роботи журналістів, нарівні з Сан-Паулу, найбільш густонаселеним штатом Бразилії, з такою ж кількістю випадків. Разом ці два суб'єкти федерації становлять 22,3% від загальної кількості випадків.

Згідно з опитуванням, кожен четвертий напад був скоєний політиками, які є найбільшою групою, що підриває свободу вираження поглядів. За ними йдуть: представники громадськості (9,39%); судді та прокурори (8,84%); поліцейські (7,73%), футбольні менеджери, гравці та вболівальники (6,08%), а також інтернет-агресори.