Тисячі прихильників РНП вийшли святкувати на вулиці після їхньої несподіваної перемоги на виборах у Туреччині. Фотоколаж Арзу Гейбуллаєвої (Arzu Geybullayeva)

Місцеві вибори в Туреччині, які відбулися 31 березня, увійдуть в історію серед таких, що принесли найбільше несподіванок. Деморалізована турецька опозиція, а саме Республіканська народна партія (РНП, тур. CHP — Cumhuriyet Halk Partisi), здобула першість у перегонах, які, за висловлюваннями багатьох експертів, стали для керівної Партії справедливості та розвитку (ПСР, тур. AKP — Adalet ve Kalkιnma Partisi) найбільшою поразкою за 22 роки її існування. Вперше з 1977 р. РНП набрала більше голосів загалом по країні. Потім у своєму телевізійному зверненні лідер РНП Озгюр Озель, просльозившись, назвав ці вибори “історичними”. Юрми прихильників вийшли на вулиці по всій Туреччині, щоб разом святкувати результати.

For the first time since 1977, the CHP is the most popular party in the country, with 43 percent support across the country. pic.twitter.com/5HobyD8Wve

— Gönül Tol (@gonultol) March 31, 2024

Вперше з 1977 р. РНП стала найпопулярнішою партією країни, отримавши 43% підтримки по всій країні.

Стамбул, де РНП здобула перемогу в 2019 р., був одним з ключових міст у цьогорічних перегонах. Втрату контролю над стамбульським муніципалітетом тоді описували як сильний удар по владі президента Реджепа Таїпа Ердогана і його Партії справедливості та розвитку, оскільки саме там він почав політичну кар'єру, коли був обраний мером у 1994 році. Результати виборів 31 березня 2024 року остаточно утвердили це повторне відхилення програми Ердогана.

Tonight, #Istanbul has spoken clearly: our collective desire for #democracy shines brighter than ever, marking a pivotal step towards #unity and the end of polarization.

At a time when the world witnesses a retreat from democratic values, our city stands as a beacon of hope and… pic.twitter.com/Z2A9gnfTq6

— Ekrem İmamoğlu (International) (@imamoglu_int) March 31, 2024

Сьогодні #Istanbul [Стамбул] чітко заявив: наше спільне бажання #democracy [демократії] сяє яскравіше ніж будь-коли, позначаючи вирішальний крок до #unity [єдності] й кінця поляризації. В той час, як світ спостерігає відступ від демократичних цінностей, наше місто стоїть, як маяк надії і змін.

У столиці Анкарі нинішній мер з РНП Мансур Яваш випередив свого суперника на 28%. У третьому за величиною місті Туреччини Ізмірі опозиційний кандидат Джеміль Тугай набрав на 11% більше голосів, ніж кандидат від керівної партії.

По інших регіонах країни у процесі поступового надходження результатів карта поволі червоніла, відображаючи, як у багатьох провінціях, раніше очолюваних ПСР, перемагали кандидати від опозиційної партії.

last time center left CHP led the polls in Turkey was in 1977
now in 2024, 47 years later, CHP is back on top, time for change… pic.twitter.com/4CqSHgEbU7

— Ulas Doga Eralp (@UlasDogaEralp) April 1, 2024

останній раз лівоцентристська РНП лідирувала на виборах у Туреччині в 1977 р., зараз у 2024 р., через 47 років, РНП повертає собі першість, час для змін…

Look at this map. What a change since 2019. A political Tsunami has swept through Türkiye. Takeaways:

1. Erdogan failed to get the economy back on track despite his promises
2. CHP inspired people
3. Democracy is still & kicking & will prevailpic.twitter.com/JvTGZ4MHyP

— Amanda Paul 🇺🇦 (@amandajanepaul) April 1, 2024

Погляньте на цю карту. Які зміни з 2019 р. Туреччиною прокотилася хвиля політичного цунамі. Висновки:
1. Ердогану попри його обіцянки не вдалося повернути економіку в належне русло
2. РНП надихнула людей
3. Демократія все ще жива й перевага буде за нею

Як зазначила Гьонюл Тол, директор Турецької програми Інституту Середнього Сходу, зміна була “відчутною”, бо “опозиційна РНП не обмежилася прибережними регіонами, а розширилася до Анатолії, консервативно-націоналістичного осередку країни”.

Загалом опозиція здобула перемогу в 35 з 81 провінції. Решта провінцій розділилися між Партією справедливості та розвитку (тур. AKP, 24 провінції), Партією народної рівності та демократії (DEM, 10 провінцій), Партією націоналістичного руху (MHP, 8 провінцій), Новою партією добробуту (2 провінції) і Доброю партією (Iyi, 1 провінція). Із близько 60 мільйонів осіб, що мають право голосу, за оцінками на момент написання цієї статті, по 81 провінції Туреччини проголосували 78% і майже всі голоси були підраховані. На попередніх муніципальних виборах явка становила 84,5%. У Туреччині явка виборців завжди була високою, коливаючись від 70% до 90% у різні роки.

Ця перемога також розвернула хід політичного життя перед наступними загальними виборами, призначеними на 2028 р. Були певні натяки на те, що ПСР проводитиме конституційні зміни, що дозволили б нинішньому президенту Ердогану залишитися при владі попри його попередні обіцянки, що ці вибори стануть для нього останніми.

Хоча за законом президент і не може балотуватися на наступних президентських перегонах у 2028 р., згідно з Конституцією Туреччини існує два сценарії, за яких це може змінитися. За першим сценарієм, Ердогану й ПСР необхідно забезпечити 400 голосів у парламенті для зміни конституції. Парламент Туреччини, Великі національні збори, налічує 600 представників. На цей час Партія справедливості та розвитку і її головна союзниця Партія націоналістичного руху утримують 313 місць. Таким чином просування поправки до конституції через голосування в парламенті значною мірою залежало б від того, чи зможуть керівна партія і президент заручитися підтримкою представників інших політичних партій.

За другим сценарієм, парламент може призначити дострокові вибори. Але навіть у цьому сценарії необхідні 360 парламентських голосів.

З результатами, отриманими на виборах, такі плани, схоже, доведеться відкласти.

Хоча кількість жінок на посаді мера залишається ще низькою, та й вона зросла з 4 до 11. У Біледжику, головному місті однойменної турецької провінції в північно-західній Анатолії, перемогу здобула Мелек Мизрак Субаши, яку порівнювали з Данерис Таргарієн, персонажем серії епічних фентезійних романів Джорджа Мартіна “Пісня льоду й полум'я”, за якою потім HBO зняв серіал-блокбастер “Гра престолів”.

На виборах також спостерігалися випадки насильства. Щонайменше одну особу було вбито й 11 поранено в місті Діярбакир, і щонайменше 16 було поранено у провінції Шанлиурфа, за повідомленнями ЗМІ.

Критика Ердогана

Коли почали поступово надходити результати, одним з найбільш обговорюваних стало питання, які результати показали б вибори у Туреччині, якби проти президента Ердогана змагався б інший кандидат від опозиції.

Результати місцевих виборів також продемонстрували різницю в динаміці між місцевими й загальними виборами. Нинішня економічна криза в Туреччині, де національна валюта втратила 40% своєї вартості за останній рік і понад 80% за останні п'ять років, таки має значення, і громадяни на місцевих виборах поклали вину на нинішню владу. Хакан Акбаш, старший радник компанії “Albright Stonebridge Group”, сказав: “Економіка стала вирішальним фактором. Турецький народ вимагав змін, і тепер Імамоглу за замовчуванням стає головним суперником президента Ердогана”.

Ще один несподіваний результат показала Нова партія добробуту (Yeniden Refah) — релігійно-консервативна партія, що, як гадали експерти, могла розділити виборців ПСР серед релігійних громадян, розчарованих економічними рішеннями Ердогана. У виборчих перегонах вона третя, на позицію нижче від керівної ПСР, з понад 6% голосів.

У своїй промові з балкона, проголошеній опівночі після виборів, Ердоган проявив більш примирливий тон, ніж зазвичай, висловивши вдячність усім кандидатам від своєї партії, а також народу. Він також сказав, що партія виправить помилки до загальних виборів 2028 р. На відміну від попередніх муніципальних виборів 2019 р., нині керівна партія також не заперечувала результати виборів, Ердоган сказав, що він і його партія приймають рішення народу. В 2019 р., коли представник РНП Екрем Імамоглу переміг кандидата від ПСР Біналі Йидирима, останній оскаржив результати. При повторному голосуванні Імамоглу переміг з іще більшим відривом — у приблизно 860.000 голосів проти 13.700.

Переобравшись на посаду, Імамоглу безсумнівно пробуватиме стати наступним лідером опозиційної РНП і також, імовірно, кандидатом на наступних президентських перегонах. На думку Сінана Улгена, директора стамбульського аналітичного центру “Edam”, “такий результат, однозначно, став переломним моментом для Імамоглу. Він постає закономірним кандидатом від опозиції у наступному раунді президентських виборів”. Чи досягне Імамоглу успіху, ще буде видно, особливо враховуючи, що популярний мер Стамбула все ще перебуває під звинуваченням за сказані в його промові після перемоги на муніципальних виборах у Стамбулі в 2019 р. висловлювання, які можуть трактуватися як образа посадових осіб. Вищий апеляційний суд має підтвердити вердикт, але до того часу Імамоглу залишається мером Стамбула.

Також важливо зазначити, що ці вибори були вільними, але не чесними. Перед голосуванням Ердоган великою мірою використовував свою президентську владу, а також урядові установи і ЗМІ. В країні, де 90% традиційних засобів інформації контролюються владою, не дивно, що значна частина ефірного часу присвячувалася керівній партії та її кандидатам. Було багато дезінформації, як і під час загальних виборів минулого року. У грудні 2023 р. Орган з питань інформаційних технологій і зв'язку (BTK), головний орган контролю телекомунікацій у Туреччині, наклав заборону на доступ до 16 провайдерів VPN. У країні також спостерігаються погіршення у сферах прав людини, демократії, незалежності суддів і верховенства права.