Експерти доповідають про гнітючий стан свободи преси в Азербайджані

Фото від Matt C на Unsplash, безкоштовне використання за ліцензією Unsplash.

Перекладач: Руслана Фалько

Вже багато років стан свободи преси в Азербайджані стабільно погіршується. Це можна помітити за індексом свободи преси країни, а також особистими звітами журналістів про переслідування та залякування. Цьогоріч на Всесвітній день свободи преси, «Репортери без кордонів» дали Азербайджану 154 місце з-поміж 180 країн. Незважаючи на покращення (вихід на 6 позицій вище), нещадний медійний закон, що набув чинності на початку року, обіцяє сумні наслідки для свободи преси і плюралізму у недалекому майбутньому.

В той час, як щонайменше четверо журналістів досі ув’язнені, незалежні та опозиційні сайти блокуються, а цензура і далі посилюється в Азербайджані, мало про яке святкування можна говорити. Зовсім недавно, країна фігурувала на сторінках «Pegasus investigations». Як і багато інших користувачів, журналісти теж потерпіли від шпигунських програм. Як пишуть «Репортери без кордонів», держава повністю контролює ЗМІ. Саме журналісти не раз ставали мішенню поліції на мітингах і протестах, а також терпіли погрози через «розслідування недоліків, порушень чи потенційних злочинів у державному управлінні кризою охорони здоров'я», йдеться у щорічному звіті Ради Європи та партнерських організацій, який оприлюднили минулого місяця.

Напередодні Всесвітнього дня свободи преси, адвокат з прав людини Халід Агалієв, який очолює ініціативу з прав ЗМІ, обговорив з аналітичним центром «ASTNA» стан медіасередовища в Азербайджані. Він сказав, що працівники ЗМІ там потерпають від браку фінансування і правових механізмів, а ще безперервно знаходяться під фізичним, психологічним та правовим тиском. І це не згадуючи кібератаки.

Як згадує Агналієв, ситуація сильно загострилась після впровадження нового медійного закону цього року. І цифри, якими поділився адвокат, говорять самі за себе. Його ініціатива у 2021 році задокументувала загалом 203 інциденти стосовно журналістів. Вони стосуються низки випадків – починаючи з перешкоджання журналістській діяльності і закінчуючи кібератаками. Агналієв уточнює:

«Випадки переслідування журналістів, блогерів та працівників ЗМІ в Азербайджані найчастіше пов’язані з використанням правових та економічних механізмів. Сюди входять судові позови, заборона зйомки та відмова надавати потрібну інформацію.

І в жодному із зафіксованих випадків правоохоронні органи не розслідували особи нападників.

Також ми помітили значний сплеск віртуальних атак або кібератак на ЗМІ та журналістів. У 2018 році ми задокументували лише 14 таких випадків, а уже у 2021 році їх кількість сягнула 59», – говорить Агналієв.

У 2017 році держава внесла зміни до Закону про інформацію, інформатизацію і захист інформації, а також до Кодексу про адміністративні правопорушення. Ці зміни фактично перевернули закон із технічного регламенту на контентний. Відтоді зміни вносили ще кілька разів, востаннє у 2020 році, що значно обмежило свободу журналістів. «Починаючи з грудня 2021 року такі заходи застосовували більше ніж у 10 випадках. Критично налаштовані журналісти стали мішенями утисків. У 2021 році журналістів і далі засуджують на тривалі терміни за сумнівними обвинуваченнями», – розповідає Агналієв.

На початку цього року новий закон про ЗМІ ввів додаткові обмеження на свободу ЗМІ та свободу слова у країні, що, на думку Жанни Кавельє, голови відділу РБК у Східній Європі та Центральній Азії, є порушенням ст.50 Конституції Азербайджану про свободу інформації та ст.10 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) про свободу слова.

Закон також впровадив «довгу низку обмежень щодо контенту», зокрема:

… заборона новин, що «розповсюджують забобони», «псують репутацію бізнесу», «розповсюджують інформацію про військові надзвичайні ситуації та релігійний екстремізм», а також заборона публікації матеріалів, отриманих за допомогою прихованих камер та диктофонів».

Але саме особисті історії журналістів та вплив на медіа-платформи показують, як чинні правові механізми в першу чергу замовчують, а не підтримують працівників ЗМІ в країні. Нещодавно, у квітні, за фіктивними обвинуваченнями затримали редактора регіональної онлайн-платформи новин. Попри те, що його звільнили, розслідування за підозрою у вимаганні триває. У лютому, місцевий суд оштрафував засновника онлайн-платформи новин yeniavaz.az, посилаючись на те, що керівництво не видалило коментарі, розміщені на сторінці сайту у Facebook, повідомляє азербайджанська служба «Радіо Свобода».

Коли новий закон набув чинності, незалежна журналістка Ульвія Алі у розмові з Jam-News казала:

«Нас позбавили права доступу до інформації. [Уряд] хоче, щоб ми висвітлювали події так, щоб це відповідало їхнім інтересам та ще і було на основі встановлених ними правил. За допомогою бюрократичних перешкод вони не дають журналістам показувати реальність. Ми відмовляємося визнавати новий закон, що суперечить нашій конституції і продовжуємо працювати ще більш професійно, принципово та незалежно.

Ще до ухвалення закону, деякі журналісти та користувачі соціальних мереж відчули його наслідки. Влада оголосила низку попереджень і штрафів новинним сайтам, журналістам та користувачам соціальних мереж.

У грудні 2021 року, журналіста Сакхавата Маммада з yenicag.az оштрафували на нічному судовому засіданні за звинуваченням у публікації забороненої інформації на інформаційному ресурсі чи інформаційно-комунікаційній мережі з порушенням статті 388-1.1.1 Кодексу про Адміністративні правопорушення.

Взявши до уваги ці залякування та зростання погрожувань журналістам у Азербайджані, група депутатів Парламентської асамблеї Ради Європи 2 травня оприлюднила резолюцію підготовки презентації ґрунтовної доповіді з цього питання. «Асамблея повинна закликати уряд Азербайджану дотримуватися Європейської конвенції з прав людини і гарантувати безпеку журналістів і правозахисників, дозволивши їм відкрито продовжувати професійну діяльність», – йдеться в заяві. Як повідомляє інформаційне агентство «Turan», постанову в середині травня розгляне постійна комісія та Бюро ПАРЄ.

І все ж, незважаючи на труднощі на місцях і новий нещадний закон про ЗМІ, боротьба за збереження свободи та плюралізму ЗМІ триватиме, вважає азербайджанська журналістка Саміра Ахмадбейлі. В інтерв’ю організації «Civil Rights Defenders» вона сказала, що незалежні журналісти ще не збираються здаватися.

Перекладач: Руслана Фалько

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.