Фотоколаж Арзу Гейбуллаєвої (Arzu Geybullayeva). Фото люб'язно надані OC Media. На фото зображений генеральний секретар партії “Лело для Грузії” пан Іраклі Купрадзе (ліворуч). Використано з дозволу.

Тисячі грузинів вийшли на вулиці на знак протесту проти суперечливого законопроєкту про іноземних агентів, відкладеного минулого року, але знову винесеного на розгляд 3 квітня 2024 р. керівною партією “Грузинська мрія”. Експерти говорять, що “Грузинська мрія” веде до поступового відхилення країни від курсу на вступ до Європейського Союзу. Після трьох днів масштабних протестів і критики як всередині країни, так і на міжнародній арені законопроєкт пройшов перше читання в парламенті. Тим часом офіційні представники партії накинулися на місцеві групи громадянського суспільства, звинувачуючи їх у спробі повалення уряду.

Як це починалося

3 квітня лідер “Грузинської мрії” в парламенті Мамука Мдинарадзе оголосив про їхнє рішення розглянути повторно законопроєкт про іноземних агентів. В заяві, оприлюдненій у фейсбуці, керівна партія стверджує, що закон “захищатиме Грузію від штучних спроб викликати заворушення у країні”.

Минулого року, коли керівна партія оголосила про своє рішення прийняти законопроєкт, його зустріли гучні протести громадськості, а також міжнародна критика, оскільки подібні законопроєкти в інших країнах поставили під загрозу роботу неурядових організацій та груп громадянського суспільства.

У разі прийняття законопроєкт мав “змусити неурядові організації з фінансуванням з-за кордону зареєструватися як агенти іноземного впливу”, — повідомлялося на вебсайті Eurasianet.

Члени керівної партії заявляють, що їхній закон базується на законі США, знаному під назвою FARA — the US Foreign Agent Registration Act — Закон про реєстрацію іноземних агентів. Проте аналіз чорнового варіанту тексту показує, що цн не так. В експертній оцінці, опублікованій минулого року Організацією з безпеки і співробітництва в Європі з Бюро демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ/БДІПЛ, англ. OSCE/ODIHR), говориться, що законопроєкт “принципово відрізняється” й має “явно відмінні мету й межі застосування”.

Нехай це нікого не дивує: пропонований законопроєкт разюче подібний до російського закону 2012 року про “іноземних агентів”, який з моменту набуття чинності ганебно використовувався для придушення дисидентів і опозиції в Росії. Законопроєкт вимагає, щоб усі ЗМІ у Грузії, в яких іноземне фінансування перевищує 20%, реєструвалися як “іноземні агенти” і звітували про свій річний дохід та донорські джерела.

Як передбачають на місцевому новинному вебсайті OC Media, також “закон, найімовірніше, застосовуватиметься до більшості неурядових організацій, які ведуть діяльність у Грузії”. Російський закон, який з 2012 р. був уже кілька разів переглянутий, також зобов'язує платформи новин, що отримують іноземне фінансування, розкривати свої річні бюджети. В останній версії “закон розширює визначення іноземного агента настільки, що майже будь-яку особу або організацію, незалежно від національності чи місцезнаходження, що займається громадською діяльністю чи навіть просто висловлює думку про російську політику або поведінку держслужбовців, можна визнати іноземним агентом, якщо лиш представники влади заявлять, що та особа перебуває ‘під іноземним впливом’. Він також відсторонює ‘іноземних агентів’ від ключових аспектів громадського життя”, — писала Human Rights Watch (“Нагляд за правами людини”) після внесення останніх змін до закону, які набули чинності в Росії з грудня 2022 р.

Відповідно, міжнародні експерти не згодні з правлячим урядом Грузії щодо подібності цього законопроєкту до законодавства ЄС і США. У своєму порівняльному аналізі грузинського законопроєкту й американського Закону про реєстрацію іноземних агентів (FARA), проведеному для вебсайту Civil.ge, юрист-міжнародник Тед Джонас (Ted Jonas) висвітлив ключові відмінності між законом США і пропонованим у Грузії законопроєктом, а саме історичний контекст і визначення, хто є іноземним агентом, а хто ним не є.

“Одну з найбільш засадничих відмінностей між прийнятим у США Законом про реєстрацію іноземних агентів (FARA) і пропонованим у Грузії законом про іноземних агентів становить історичний контекст, в якому ці закони створювалися, а також те, проти кого вони спрямовані. Конгрес США прийняв FARA в 1938 р., спрямовуючи його конкретно проти лобістських і консультаційних фірм, які діяли на користь уряду нацистської Німеччини. Також мотивації до закону додавали побоювання щодо радянських комуністичних агентів”, — пояснив Джонас. На відміну від FARA, законопроєкт, запропонований правлячою партією, згадує лише “фінансування від США та ЄС для грузинських неурядових організацій як джерело іноземних агентів у Грузії”.

Відповідно до тексту законопроєкту, іноземним агентом може бути компанія, установа чи особа, що отримує більш ніж 20% фінансування з іноземної держави. FARA описує іноземного агента “як будь-яку особу (юридичну чи фізичну), що перебуває під контролем чи діє за вказівками іноземної держави і діє в інтересах іноземної держави”, — пояснює Джонас у своєму аналізі.

Є разюча відмінність у тому, хто, відповідно до FARA, не вважається іноземним агентом: “організації гуманітарної допомоги, особи й організації, які ведуть діяльність в релігійній, навчальній, академічній, науковій, мистецькій сферах, ЗМІ з іноземними власниками, які у своїй політиці не керуються іноземними державами, союзники США”. За грузинським законопроєктом, усі ці вищезгадані групи класифікувалися б як іноземні агенти.

Як просувається справа

14 квітня Комітет з правових питань у парламенті Грузії проголосував за подальше просування законопроєкту. Того ж дня вже з ранкових годин потроху почали збиратися протестувальники, до середини ранку їх кількість дійшла до тисяч і неухильно зростала протягом дня. До вечора тисячі людей зібралися навколо будівлі парламенту, незважаючи на спроби поліції відгородити територію.

Всередині парламенту зав'язалася бійка між лідерами партій — керівної й опозиційної “Громадяни”, — в якій лідер останньої Алеко Елісашвілі вдарив кулаком в обличчя лідера першої Мамуку Мдинарадзе. Через сутичку була різко обірвана пряма трансляція засідання комітету.

Під час обговорення деякі члени опозиційних партій вийшли на знак протесту чи були силоміць виведені після вираження незгоди з законопроєктом, як повідомляє OC Media.

Гучний протест громадськості під стінами будівлі парламенту продовжувався наступні два дні й навіть дійшов до інших міст Грузії, крім столиці Тбілісі, де перебуває уряд.

Уряд також заборонив журналістам онлайн-ЗМІ вхід до будівлі парламенту для висвітлення засідання комітету.

17 квітня законопроєкт пройшов перше читання. Тепер законопроєкт має пройти ще два парламентські читання. Дата другого читання ще не оголошена, і процес буде, ймовірно, тривалим, за словами Гурама Імнадзе, директора програми “Правосуддя і демократія” у “Центрі соціальної справедливості”. В інтерв'ю OC Media Імнадзе сказав, що парламент обмежений у читаннях через кожен тиждень, тому обговорення затягнуться і дата потенційного ухвалення закону настане у червні.

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі, яка відкрито критикувала законопроєкт, відколи він з'явився минулого року, має право накласти вето на закон; проте національний парламент все ж може подолати вето президента. Президент підтвердила, що вона ветуватиме закон, в інтерв'ю BBC 17 квітня, в якому вона сказала: “Я справді збираюся накласти вето на цей закон, як накладала вето на всі інші закони, бо цей документ не один такий, а є ціла стратегія, що йде проти рекомендацій Європейського Союзу”.

Окремо президент Грузії Саломе Зурабішвілі назвала партію “Російською мрією”, оскільки в останні два роки партія зайняла сильну проросійську позицію, особливо відколи Росія вторглася в Україну.

Через критику законопроєкту президентка опинилася під прицілом керівної партії. 17 квітня прем'єр-міністр Іраклі Кобахідзе назвав президента “агентом іноземного впливу”.

Місцева й міжнародна критика

Тим часом речник Державного департаменту США на прес-брифінгу 10 квітня попередив, що парламентарі, які голосують за той законопроєкт, можуть зіткнутися з санкціями.

Загалом 83 законодавці з керівної партії проголосували за законопроєкт у першому читанні. У заяві, оприлюдненій 17 квітня, заступник речника Держдепартаменту США Ведант Пател сказав, що Сполучені Штати “глибоко стурбовані” законопроєктом, оскільки в разі прийняття він буде “стигматизувати громадські організації, які працюють задля покращення життя громадян Грузії, та медійні організації, які діють у Грузії, надаючи інформацію громадянам Грузії”.

“Грузинська мрія” назвала погрози щодо санкцій шантажем.

Група колишніх грузинських дипломатів опублікувала спільну заяву з засудженням законопроєкту і звинуваченням керівної партії “Грузинська мрія” у саботажі курсу країни до вступу в ЄС. Подібні настрої відображає і спільна заява, видана Верховним представником ЄС Жозепом Боррелем і єврокомісаром з питань розширення і сусідства Олівером Варгеї.