Зображення – Арзу Гейбуллаєва (Arzu Geybullayeva)

Ніка Мелія, колишній голова опозиційної партії “Єдиний національний рух” (ЄНР), і Ніка Гварамія, засновник опозиційного телеканалу Мтаварі Архі, об'єднали сили перед парламентськими виборами, що мають відбутися в жовтні 2024 року. Вони удвох офіційно відкрили свій новий політичний союз “Ахалі” (що значить “нове”) 11 березня. За словами Гварамії, союз “Ахалі” надіється “добиватися змін у Грузії новим чином. Наша боротьба, наша віра в перемогу віднині має конкретну назву і назва ця – “Ахалі” [“нове”] … весь фокус на майбутнє … ми зараз не оцінюємо минуле, ми зацікавлені в майбутніх досягненнях”, – виголосив Ніка Мелія.

Гварамія 5 березня підтвердив свої плани укласти союз із Нікою Мелією та його командою.

Перед оголошенням нового політичного союзу Гварамія в лютому 2024 р. формально звільнився з посади генерального директора телекомпанії Мтаварі Архі, передавши акції своїй дружині Софо Лілуашвілі. У грудні 2023 р. він натякнув на свої плани повернутися до політики у наступному році.

У 2022 р. Тбіліський міський суд засудив Ніку Гварамію до трьох з половиною років ув'язнення за звинуваченням у корупції. Журналіста визнали винним у зловживанні владою в період його роботи на іншому телеканалі, Руставі 2, у 2019 р. Також суд висунув журналісту звинувачення у привласненні чужого майна і постановив, що він має сплатити штраф у 50 000 ларі ($16300). У червні 2023 р. президент Грузії Саломе Зурабішвілі підписала указ про помилування Ніки Гварамії. Вперше в 2020 р. Гварамію звинуватили у зловживанні владою, комерційному підкупі, підробці документів і привласненні чужого майна на Руставі 2. В останніх трьох судових позовах його визнали невинним.

Журналіст також був відвертим прихильником колишньої керівної партії “Єдиний національний рух” (ЄНР) і займав владні посади, коли ЄНР була при владі, зокрема був заступником генерального прокурора, міністром юстиції та міністром освіти й науки.

Його канал першим оприлюднив приховувану інформацію, що Служба державної безпеки Грузії (СДБ) вела стеження за журналістами, політиками з опозиції та з керівної партії, за активістами, священниками, бізнесменами та іншими громадськими діячами, в 2021 р.

Ніка Мелія був головою ЄНР з 2020 по 2023 рік, доки не програв партійні вибори. Але він розірвав зв'язки з партією у грудні 2023 р., після того, як був вигнаний його наступником Леваном Хабеішвілі.

Мелію арештували у лютому 2021 р. після різкого нальоту на штаб-квартиру партії у тому ж місяці. Політика звинуватили у підбурюванні до насильства під час вуличних протестів у 2019 р. Коли він відмовився внести 40 000 ларі ($15000) застави, заявляючи, що процес політично мотивований, суд видав ордер на його арешт, за тогочасними повідомленнями ЗМІ. Арешт політика викликав серйозну міжнародну критику. Мелію випустили, як тільки Європейський Союз вніс за нього заставу у травні 2021 р.

В жовтні 2024 року у Грузії повинні відбутися планові парламентські вибори. Нинішній уряд, очолюваний партією “Грузинська мрія”, доки що не робить ніяких натяків на утворення коаліцій чи союзів.

Новий політичний союз був оголошений у бурхливі часи. З моменту попередніх парламентських виборів у 2020 р. грузинська внутрішня політика поринула в політичну кризу. Після голосування опозиційні групи опротестовували результати парламентських виборів, на яких перемогла керівна партія “Грузинська мрія”. Зрештою, 19 квітня 2021 р. за посередництвом США та ЄС між партіями було досягнуто угоди. Вона включала пакет юридичних та виборчих реформ. Проте через кілька місяців партія “Грузинська мрія” оголосила про своє рішення вийти з угоди.

Відтоді країна втратила прихильність західних зацікавлених суб'єктів, хоча це й не завадило Європейському Союзу надати Грузії статус кандидата на членство в ЄС 8 листопада 2023 р., проклавши для блоку шлях до процесу вступу країни.

Грузія формально подала заявку на членство в ЄС 3 березня 2022 р., і прем'єр-міністр Іраклі Гарабішвілі назвав тоді це “ще однією віхою на шляху європейської інтеграції Грузії”.

Водночас, з моменту останніх парламентських виборів, у питаннях свободи та прав людини правлячий уряд зробив поворот на 180 градусів. Відтоді у країні спостерігалися силові розгони протестів, напади на незалежні ЗМІ й усе ширший розкол між суспільством і державними лідерами. Правлячий уряд також зазнавав критики за свою позицію анти-ЛГБТК+, весь час підлещуючись до Росії, відколи та вторглася в Україну.

У вересні 2023 р. керівна партія спробувала організувати імпічмент президенту країни, але не вдалося.

У січні 2024 р. Бідзіна Іванішвілі, мільярдер, засновник керівної партії “Грузинська мрія”, повернувся до політики після того, як “остаточно пішов [з політики]” у 2021 р. З моменту його повернення вже відбулися деякі перестановки в кабінеті міністрів.

Попри всі прагнення, ще не ясно, чи зможуть Мелія та Гварамія заручитися народною підтримкою, необхідною союзові для забезпечення перемоги на майбутніх виборах, чи взагалі пережити місяці перед голосуванням. На даний момент правлячий уряд, здається, не виявляє ніякого занепокоєння. Відповідаючи на запитання журналістів, віцеспікер парламенту Арчіл Талаквадзе сказав, що в тому союзі немає нічого “нового”, а швидше все ті ж старі трюки.

Перед оголошенням союзу Гварамія розповів журналістам, що проводив розмови з різними опозиційними групами. Це важливо, особливо якщо союз має намір подолати 5% прохідний бар'єр, що дасть партії місця в парламенті. Керівна партія “Грузинська мрія” пообіцяла знизити цей бар'єр до 2% протягом місяця після отримання Грузією кандидатства до ЄС, але ця обіцянка так і не була виконана. В листопаді 2023 р. голова “Грузинської мрії” Іраклі Кобахідзе повідомив, що обіцянка знята з порядку денного у зв'язку з затримкою рішення ЄС щодо статусу країни.

Грузія формально подала заявку на членство в Європейському Союзі (ЄС) 3 березня 2022 року, вслід за рішенням України подавати заявку на членство в ЄС 28 лютого 2022 року під час російського вторгнення в країну. У червні 2022 р. Грузії відмовили у статусі кандидата, давши натомість список з 12 умов, які країна мала виконати перш ніж її заявка буде розглянута повторно. У липні 2022 р. крайній термін на виконання списку з 12 вимог подовжили до 2023 р. Серед цих умов були зменшення політичної поляризації, реформування судової системи, забезпечення функціонування державних установ та ін. Грузія зрештою отримала статус у грудні 2023 р.

У заяві місії з передвиборчого спостереження, виданій у лютому 2024 р. Національним демократичним інститутом (НДІ), організація зазначає наявність:

… concerns about the 5 percent threshold for a party to be represented in parliament as well as a change in the law to prohibit parties from contesting elections as coalitions or blocs. While the 5 percent threshold may have been intended to combat political fragmentation, the new rules which prohibit election blocs could undermine this objective. As a result, these changes risk reducing pluralism and making the parliament less representative of Georgian society.

… занепокоєння стосовно 5% прохідного бар'єру, який має подолати партія для представлення у парламенті, а також стосовно зміни в законодавстві, що не дозволяє партіям брати участь у виборчих перегонах як коаліції або блоки. Хоча 5% прохідний бар'єр, можливо, вводився з наміром протидіяти політичній фрагментації, нові правила, що не дозволяють виборчі блоки, можуть підривати ці цілі. В результаті ці зміни несуть ризик зменшення плюралізму і зниження в парламенті репрезентативності по відношенню до грузинського суспільства.