Підозрюваний у шпигунстві Шаріфджон Тіллазода в Росії. Фото з його особистої сторінки у Facebook.

11 жовтня в Москві був заарештований громадянин Таджикистану Шаріфджон Тіллазода за звинуваченням у шпигунстві на користь України. Лефортовський районний суд Москви за клопотанням Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ) помістив Тіллазоду в СІЗО на два місяці.

Це перший випадок, коли громадянин Таджикистану було затриманий в Росії за подібним звинуваченням. Якщо Тіллазоду визнають винним, йому загрожує до 20 років позбавлення волі. Ця новина викликала великий резонанс, враховуючи, що Таджикистан має тісні політичні, економічні та соціальні зв'язки з Росією, а сотні таджицьких громадян і вихідців з Таджикистану приєдналися до російської армії та групи Вагнера, щоб воювати в Україні. Якщо ці звинувачення відповідають дійсності, то це є новим етапом участі громадян Таджикистану та вихідців з цієї країни у війні в Україні.

Військова база, подвійне громадянство та трудові мігранти

Таджикистан – одна з п'яти країн Центральної Азії, що межує з Афганістаном на півдні та Китаєм на сході. Населення країни становить 10,1 мільйона осіб. На відміну від своїх сусідів, де люди розмовляють тюркськими мовами, Таджикистан є перськомовною країною, що частково пояснює його відносини з Іраном, які зароджуються останнім часом. Таджикистан здобув незалежність у 1991 році після розпаду Радянського Союзу.

Між 1992 і 1997 роками країна пережила жорстоку громадянську війну, яка забрала понад 100 000 життів. З 1992 року Таджикистаном керує один і той же президент Емамолі Рахмон. За час свого правління Рахмон консолідував владу й встановив авторитарний режим. У 2023 році Freedom House присвоїла країні оцінку демократії 1 з 7, що відображає репресивний політичний контекст країни.

Ось відео на YouTube про громадянську війну в Таджикистані.

У Таджикистані розташована найбільша іноземна військова база Росії – 201-а. Крім того, Таджикистан є членом очолюваного Москвою військового блоку – Організації договору про колективну безпеку. Росія є найбільшим торговельним партнером Таджикистану й основним інвестором.

Росія також є основною країною призначення для сотень тисяч трудових мігрантів, які залишають Таджикистан у пошуках роботи. У 2022 році їхня кількість становила 987 000. Грошові перекази, які трудові мігранти надсилають додому, становлять 34,5% ВВП країни. Сприяє цьому міграційному потоку міжурядова угода між Росією й Таджикистаном, яка дозволяє подвійне громадянство. У 2022 році рекордна кількість громадян Таджикистану – 173 634 – отримали російські паспорти.

Вербування будь-якими способами

З початком війни в Україні російські паспорти почали нести військовий тягар. Перші докази участі натуралізованих таджицьких росіян у війні з'явилися в березні 2022 року, коли до Таджикистану почали прибувати тіла загиблих таджицьких солдатів. Повідомлялося, що всі вони отримали російські паспорти.

Російська влада використовує всі можливі засоби для вербування трудових мігрантів. Правозахисники, які працюють з таджицькими трудовими мігрантами, повідомляють про численні випадки, коли тих, хто має російські паспорти, викликають до призовних пунктів під загрозою позбавлення громадянства, якщо вони не з'являться. Тим, хто не має російських паспортів, обіцяють прискорений шлях до їх отримання в обмін на службу в російській армії. 20 вересня Державна Дума Росії прийняла законопроєкт, який обіцяє громадянство в обмін на один рік військової служби.

Ось відео на YouTube про участь громадян Таджикистану у війні в Україні.

Однак вербування громадян Таджикистану не проходить легко. 11 жовтня двоє громадян Таджикистану, завербованих до російської армії, відкрили вогонь на полігоні, вбивши 11 і поранивши 15 мобілізованих солдатів у Бєлгородській області. Як стверджується, один з офіцерів, що керував навчанням, зробив нетактовні зауваження щодо ісламу, які таджицькі солдати, що сповідують іслам, вважали образливими.

Окрім трудових мігрантів, російська влада та угруповання “Вагнер” вербують громадян Таджикистану, які перебувають у російських в'язницях, обіцяючи їм великі гроші та амністію. У 2020 році їхня кількість оцінювалася в 10 000. Невідомо, скільки з них пішли воювати, але в серпні 2023 року міністр внутрішніх справ Таджикистану заявив, що 100 громадян Таджикистану, які перебували в російських в'язницях, опинилися в Україні. У червні 2023 року ВВС опублікувала розслідування про 93 бійців “Вагнера” з Центральної Азії, які загинули в Україні. 40 з них були з Таджикистану.

Останні свідчення про вербування таджицьких трудових мігрантів й ув'язнених свідчать про те, що російська влада перейшла до насильницьких методів. Вони полягають у тому, що правоохоронні органи проводять рейди в місцях, які відвідують таджицькі трудові мігранти, з метою знайти й доставити їх до призовних пунктів, де їх змушують підписати військовий контракт. Тих, хто не має російських паспортів, змушують робити те саме під загрозою депортації.

Перший таджицький шпигун України чи жертва обставин?

Про справу Тіллазоди відомо небагато. Повідомляється, що йому 32 роки. У 2018 році він закінчив Державний інститут мистецтв Таджикистану за спеціальністю “акторська майстерність”. До приїзду в Росію Тіллазода жив у Туреччині, де йому не вдалося розпочати акторську кар'єру.

У вересні 2023 року в інтерв'ю Радіо Озоді Тіллазода розповів, що підписав військовий контракт з Міністерством оборони Росії і пройшов навчання в Московській області. Він зізнався, що зробив це з відчаю, після того, як не зміг знайти роботу в Росії й у нього закінчилися гроші.

За словами його друзів, Тіллазода не хотів їхати воювати в Україну. Більше того, йому якимось чином вдалося покинути полігон за день до 20 вересня, коли його мали відправити на фронт. Подейкують, що за відмову їхати на війну його могли заарештувати і звинуватити у шпигунстві. Крім того, фото і відео з полігону, якими Тіллазода ділився у своїх соціальних мережах, могли стати причиною неприємностей з ФСБ.

Ще до звинувачень у шпигунстві, 20 вересня, Тіллазода був затриманий у невстановленому місці в Московській області на закритій військовій території, куди він нібито потрапив без дозволу. 22 вересня Одинцовський міський суд Московської області визнав його винним у порушенні правил перебування в Росії й санкціонував депортацію. На момент, коли ФСБ висунула проти нього звинувачення у шпигунстві, Тіллазода перебував у спецприймальнику в очікуванні депортації. ФСБ не розголошує жодних деталей справи щодо його шпигунської діяльності.

Російський Telegram-канал Mash повідомив, що розслідування показало, що Тіллазода безпосередньо співпрацював зі Збройними силами України й збирав для них розвідувальну інформацію, у тому числі про місця розташування систем протиповітряної оборони в Московській області.

Інша версія подій, якою поділилися його знайомі, свідчить, що 15 вересня Тіллазода написав на своїй сторінці в соціальній мережі, що збирається вступити до лав Збройних сил України після завершення навчання в Росії. Цей пост був видалений наступного дня, але таджицькі спецслужби побачили його й надіслали деталі своїм колегам у Росії, що стало приводом для звинувачень у шпигунстві. Однак незрозуміло, навіщо йому ділитися такою чутливою інформацією в соціальних мережах.

Якщо ці звинувачення правдиві, рішення Тіллазоди перейти на бік Збройних сил України не стане несподіванкою. Уже є випадки, коли казахські, киргизькі та туркменські солдати воювали за Україну проти російської армії. Що важливіше, це може бути ознакою нового змагання між Москвою й Києвом за лояльність центральноазіатських трудових мігрантів. Перебуваючи в Росії, вони можуть допомагати російським військовим зусиллям, але водночас можуть виявитися корисними для українських операцій зі збору розвідувальної інформації.