Mille Fleurs, об'єкт культурної спадщини в Тринідаді і Тобаго, який на п'ять днів напередодні Гелловіну 2023 року перетворився на Kay Mistè – Таємничий дім. Фото Джанін Мендес-Франко, використано з дозволу.

Карибська книжкова фундація, яка оголосила жовтень місяцем карибського фольклору, уже певний час відзначає цю подію. Цього року Національний фонд Тринідаду і Тобаго, який, згідно з парламентським актом 1991 року, відповідає за захист і збереження природної та культурної спадщини країни, також долучився до святкування, організувавши захід (що завершиться 31 жовтня), спрямований на те, щоб відкрити для більшої кількості людей привабливий світ фольклору.

Штаб-квартира Фонду в Мілле Флерс, що отримала назву “Таємничий дім” (одна з “Чудової сімки”, розташованої вздовж західного краю Королівського парку Саванна в Порт-оф-Спейн),  була перетворена на моторошний особняк, прикрашений творами мистецтва, карнавальними персонажами, такими як “Сині дияволи” та “Опівнічні розбійники”, а також живими репрезентаціями фольклорних персонажів.

Щоб нагнати на себе страху, я поспілкувалася з кількома з них – Папа Буа, Ла Діаблесс (Диявольська жінка), Ганг Ганг Сарою та самотнім Дуеном. Актори були з місцевої театральної групи Eh Bien Oui Don Don (фраза на мові патуа, що означає “Послухайте, це добре”), але під час інтерв'ю вони залишалися вірними своїм персонажам, пропонуючи справжнє відчуття того, як би виглядав Гелловін, якби тринбагонці вирішили віддати данину фольклорним персонажам у своєму виборі костюмів.

Папа Буа (Papa Bois)

Цей улюблений персонаж, ім'я якого в перекладі з французької означає “батько лісу”, є захисником природи. Напівлюдина-напівкозел, він швидкий і сильний, має при собі посох і  бичачий ріг, яким він попереджає тварин про наближення мисливців. Він опанував мистецтво перевтілення, часто перетворюючись на оленя і таким чином заманюючи мисливців у глибину лісу, поки ті не заблукають. Загальновідомо, що якщо ви коли-небудь зустрінетеся з Папою Буа, то витріщатися на його копита – поганий тон. Замість цього, ви повинні бути ввічливими і привітати його як шанованого старшого, яким він є.

Папа Буа, батько лісу. Фото Жанін Мендес-Франко, використані з дозволу.

Папа Буа, якого я зустріла, виглядав досить молодим (хоча він запевняв мене своїм глибоким, гучним голосом, що йому близько семи століть), і не образився, коли я попросила сфотографувати його копита. Він розповів мені про інших фольклорних персонажів, таких як Сукуйан, яка, на його думку, живе в якомусь селі й намагається вижити, харчуючися людським м'ясом. Що стосується його власної місії, він сказав, що був обраний самою природою для захисту лісу, тому що завжди ставився до нього з великою повагою – повагою, якої, на його думку, бракує багатьом людям.

“Деякі з них розумні, – каже він мені.  – Але інші… Їм у вуха наче палиці встромили!” Він має на увазі такі проблеми, як вирубка лісів, лісові пожежі, засмічення та інші форми зловживання навколишнім середовищем. “Людство не вчиться, – каже він, – а природа невблаганна”. А як щодо кліматичної кризи? “Уявіть собі, – нарікає він, – зараз така спека, що навіть мені нестерпно!” І далі: “Люди мають зрозуміти: якщо ви не дбаєте про землю, земля не подбає про вас!”

La Diablesse (Диявольська жінка)

Згідно з місцевим фольклором Диявольська жінка уклала угоду з дияволом: в обмін на надання йому душ, вона стала чарівною й вічно красивою. Однак хитрість полягає в тому, що своє демонічне обличчя вона ховає під великим крислатим капелюхом, а пишна спідниця прикриває її ноги, одна з яких утворює копито з розчепіреними кінцівками. Вона накладає закляття на своїх жертв – як правило, норовливих чоловіків, п'яниць або розпусників – і заманює їх до лісу, після чого вони щезають. Щоб вирватися з її пазурів, чоловікам радять вивернути одяг навиворіт і йти додому задом наперед, подалі від місця, де вони її помітили.

La Diablesse (Диявольська жінка) в Mille Fleurs. Фото Джанін Мендес-Франко, використані з дозволу.

Не відчуваючи жодної небезпеки з боку Ла Діаблесс, я поговорила з нею відверто. “Я розумію, чому в мене така репутація, – сказала вона мені, – але я вважаю себе героєм. Я роблю добро людям. Чоловіки, яких я ловлю, жорстоко поводяться”. Вона вважає себе захисницею скривджених жінок, кажучи: “Ви повинні повернути собі свою владу”, і була в захваті від ідеї, що місцеві святкування Гелловіна починають включати костюми, які більш репрезентативні для карибського фольклору: “Коли нас приймають таким чином, нам легше розчинитися в цьому середовищі”.

Ганг Ганг Сара (Gang Gang Sarah)

Ганг Ганг Сара – персонаж, який напряму пов'язаний з Тобаго. Це могутня африканська жінка, вправна в чаклунстві, яка, прилетівши з континенту, була збита з курсу сильним вітром і опинилася в селі Ле Кото. Звідти вона вирушила до Золотого провулку в пошуках своєї родини, яку примусово вивезли туди в рабство. Коли вона нарешті була готова повернутися додому, то виявила, що втратила здатність літати.

Ганг Ганг Сара тримає в руках казан, у якому вона готує цілюще зілля. Фото Жанін Мендес-Франко, використані з дозволу.

Я попросила Сару розповісти мені її історію. Вона вийшла заміж за чоловіка на ім'я Том і, використовуючи свої цілющі сили, допомагала незліченній кількості поневолених африканців, доглядаючи за побитими й пораненими. “Це була життєво важлива роль, – розповідає вона мені, – але після смерті Тома, коли я була готова повернутися до Африки, я впала з дерева та розбилася на смерть. Ц трапилося тому, що я з'їла сіль та мої сили зникли”. Ганг Сара – одна з фольклорних героїнь Карибського басейну, відома своєю добротою та відвагою.

Дуен (Douen)

Як впізнати дуенів? Їхні ноги спрямовані назад, п'яти до передньої частини тіла,  вони намагаються приховати обличчя, одягаючи великі солом'яні капелюхи. Цього достатньо, щоб більшість людей розбіглися в різні боки. Дуени заманюють дітей, особливо тих, хто не прислухається до застережень і йде блукати лісом наодинці. Майстерність цих створінь полягає в тому, що вони вміють кликати дітей голосом людей, яких вони знають. Іронія, звісно, полягає в тому, що дуени самі є пустотливими створіннями, які потрапляють у халепу так само, як і діти, яких вони заманюють до лісу.

Дуен у Mille Fleurs. Фото Джанін Мендес-Франко, використані з дозволу.

Дуен, якого я зустріла, назвався Рей-Рей і стверджував, що він заманює дітей (зазвичай нехрещених, які, на його думку, мають менший захист) через бажання уникнути самотності. “Я показую їм красу лісу, – розповідає він мені. Ми граємо в такі ігри, як “Хоровод навколо рози” та “Хованки”. Я не злий, просто грайливий”. Однак діти, яких викрадають дуени, самі перетворюються на дуенів і мусять вічно гратися в лісі, приречені блукати по землі задом наперед. Рей-Рей каже, що це зовсім не прокляття: “Це схоже на свободу”.

Значна частина фольклорних казок регіону сягає корінням в усну традицію Західної Африки. Деякі з них, як-от “дуени”, мають на меті налякати дітей, щоб вони були слухняними і добре поводилися. Інші, як “Ганг Ганг Сара”, вшановують хоробрість людей, які боролися проти трансатлантичної работоргівлі всіма можливими способами. Ла Діаблесс у світі залишається суперечливою постаттю: одні вважають її злом, інші вбачають у її діях врівноваження терезів несправедливості щодо жінок, тоді як позачасові персонажі, такі як Папа Буа, уособлюють мудрість, далекоглядність і шанобливе ставлення до природи.