Бачите всі ці мови? Ми перекладаємо історії Global Voices, щоб зробити громадські медіа світу доступними для всіх.

Дізнайтесь більше про Проект Lingua  »

Як контролюють інформацію про COVID-19 у китайських соціальних мережах

Зображення з вебсайту Stand News.

[Усі посилання ведуть на сторінки англійською або українською мовою, якщо не зазначено інше.]

Канадська організація з дослідження цензури в інтернеті Citizen Lab у своєму останньому звіті «Цензурована хвороба: як у китайських соціальних мережах контролюють інформацію про коронавірус» [анг], зазначає, що 31 грудня 2019 року китайські інтернет-цензори внесли новий перелік з 45 ключових слів, пов'язаних з коронавірусом, щоб заблокувати обговорення спалаху нового коронавірусу (COVID-19) в мережі. За словами авторів звіту, у лютому 2020 року масштаби цензури збільшилися і виявлено 516 комбінацій ключових слів, пов'язаних з коронавірусом, які були заблоковані у додатку для обміну повідомленнями та соціальній мережі WeChat з 1 січня до 15 лютого.

У дослідженні зазначається, що на початку спалаху COVID-19 у Китаї цензура обмежувала сповіщення населення про загрозу невідомого раніше вірусу. Пізніше до цензурованого контенту додали критику вищого керівництва та чиновників, політики уряду, чутки, будь-які згадки про доктора Лі Веньляна (Li Wenliang) [анг], та вимоги китайських користувачів мережі щодо політичних змін. До початку слідства поліції щодо нього доктор Лі був серед числа перших лікарів в Ухані, які попереджали про новий коронавірус. Він помер від вірусу 6 лютого, і це спричинило критику китайських органів влади у мережі.

Оновлення пов'язаного з коронавірусом блокування 31 грудня 2019 року

Дослідження Citizen Lab виявило, що 31 грудня 2019 року, наступного дня після того, як багато медпрацівників, у тому числі покійний доктор Лі, спробували попередити громадськість про поширення нового SARS-вірусу [укр], китайські інтернет-цензори оновили перелік заблокованих слів у соціальних мережах.

Китайська стримінг-платформа YY представила 45 заблокованих слів, пов'язаних з коронавірусом, у своєму мобільному додатку 31 грудня 2019 року. Перелік включав комбінації «невідома пневмонія в Ухані» (武漢不明肺炎), «невідомий SARS» (不明沙市), «варіація SARS» (沙市變異), «вірусологічна лабораторія рівня біобезпеки P4» (P4病毒實驗室), «уханьський ринок свіжих продуктів» (武漢海鮮市場) та «цензурований спалах епідемії в Ухані» (武漢封禁疫情).

Оскільки соціальні мережі в Китаї зобов'язані виконувати вказівки органів пропаганди та кібер-адміністрації країни, дані свідчать, що Пекін добре знав про спалах з грудня минулого року. Однак замість того, щоб інформувати громадськість про загрозу здоров'ю, він забороняв поширення новин про вірус в інтернеті. Того ж дня, коли були введені нові заблоковані слова, за поширення чуток було заарештовано вісім користувачів мережі. Пізніше виявилося, що «чутки» поширювали медпрацівники [анг], (серед них покійний доктор Лі), які обговорювали спалах із членами родини або колегами у групах WeChat.

Насправді, WeChat запровадив більш складну систему цензури. Хоча деякі чутливі терміни, зокрема, «четверте червня» та «площа Тяньаньмень» [анг], заблоковані повністю, додаток використовує штучний інтелект (ШІ) для визначення семантичного значення текстів. Це означає, що лише певні групи ключових слів можуть активувати цензуру. Отже, дослідницька група з 1 січня до 15 лютого провела тести у WeChat, виявивши щонайменше 516 заблокованих комбінацій ключових слів. Якщо користувач надсилатиме повідомлення, які містять ці комбінації, такі повідомлення залишатимуться заблокованими на сервері та не будуть доставлені цільовому одержувачу.

Потім дослідницька група об'єднала ключові слова у категорії за змістом:

Censored COVID-19-related keyword combinations cover a wide range of topics, including discussions of central leaders’ responses to the outbreak, critical and neutral references to government policies on handling the epidemic, responses to the outbreak in Hong Kong, Taiwan, and Macau, speculative and factual information on the disease, references to Dr. Li Wenliang, and collective action.

Цензуровані комбінації ключових слів, пов'язаних з COVID-19 охоплюють широке коло тем, в тому числі обговорення реакції центрального керівництва на спалах, критичні та нейтральні згадки державної політики подолання епідемії, реакції на спалах у Гонконзі, Тайвані та Макао, спекулятивна та фактична інформація про захворювання, згадки про доктора Лі Веньляна та спільні дії.

Цензурована критика президента Китаю Сі Цзіньпіна (Xi Jinping)

Із 516 комбінацій ключових слів 192 пов'язані з вищим керівництвом Китаю та його роллю у подоланні спалаху хвороби. Фактично, 87 відсотків слів у цій категорії містять згадки про голову КНР Сі Цзіньпіна, наприклад, «Сі Цзіньпін + бюрократія + запобігання епідемії» (習近平+形式主義+防疫), «Сі Цзіньпін їде в Ухань» (習近平到武漢), «Дехто [замість Сі Цзіньпіна] + особисто» (某人+親自) та «Сі Цзіньпін + поширення епідемії» (習近近+疫症蔓延).

Після закриття Уханя на карантин з 23 січня багато користувачів мережі дивувалися, чому лідер Китаю не їде до міста особисто, щоб очолити боротьбу з COVID-19. Замість цього Сі доручив прем'єру Держради Китаю Лі Кецяну (Li Keqiang) [анг], відвідати центр епідемії. Як свідчать наведені вище приклади цензури, така критика скоро стала основною ціллю цензорів.

Друга група найбільш цензурованих слів стосувалася критики уряду та інституцій, пов'язаних з Комуністичною партією Китаю (КПК), та їхньої політики щодо стримування спалаху хвороби. У цій категорії виявлено приблизно 138 комбінацій ключових слів, в тому числі каламбурів щодо COVID-19, у яких його називали «вірус бюрократії» (官狀病毒), а також «місцеві чиновники + епідемія + центральний уряд + приховування» (地方官+疫情+中央+隱瞞), «Ухань + КПК + криза + Пекін» (武漢+中共+危機+北京), «затримання + критикує Китай + два засідання + приховування» (舉行+批評中國+兩會期間+隱瞞) та «КПК + пневмонія + показники + керування» (共产党+肺炎+表现+统治).

Крім КПК та центральних органів влади, «семантичну» цензуру активували згадки інших інституцій, зокрема, Товариства Червоного Хреста Китаю,  Уханьського інституту вірусології та Центрального телебачення Китаю (CCTV).

Товариство Червоного Хреста Китаю різко критикували [анг], за зловживання у використанні пожертв громадян для Уханя. Щодо Уханьського інституту вірусології — з кінця січня у соціальних мережах ширилися чутки [анг], що новий коронавірус походить з його лабораторії. Тим часом CCTV користувачі мережі критикували за застосування цензури, зокрема, закриття можливості коментування прямої трансляції Новорічного гала-концерту CCTV [анг].

Критика політики центральної та місцевої влади щодо боротьби зі спалахом хвороби також суттєво цензурується, як видно з таких комбінацій ключових слів: «централізований карантин + ізоляція Уханя» (集中隔离 + 武汉封城), «поширення + смертна кара + загроза громадській безпеці + вірус» (傳播 + 判死刑 + 危害公共安全 + 病毒), «управління громадською думкою + Політбюро + централізоване керівництво + постійна комісія» (舆论引导 + 政治局 + 集中统一领导 + 常委会) та «з 3 січня + повідомляли США про + епідемія» (1月3日起 [+] 30次向美方通报 [+] 疫情信息).

Хоча примусові карантинні заходи в Ухані та інших містах отримали високу оцінку ефективності у стримуванні поширення вірусу, мешканці Уханя були розлючені [анг], що уряд не надав достатньої підтримки на початку ізоляції, залишивши медичних працівників та їхніх пацієнтів у безвиході.

Китайські користувачі мережі були шоковані заявою вищого суду провінції Хейлунцзян [укр], який у своєму тлумаченні чинного кримінального законодавства [кит] наголосив, що кожен, хто умисно та зловмисно поширює вірус з метою підірвати громадську безпеку може бути засуджений до смертної кари. Оскільки все більше міст та регіонів у Китаї потребували розміщення у карантин найближчих контактних осіб пацієнтів з підтвердженим COVID-19, виникали конфлікти між правоохоронцями та громадянами, які відмовлялися погоджуватися з такою політикою. Таким чином, заява суду слугувала попередженням для тих, хто збирався чинити опір.

Щоденний брифінг [анг], представниці Міністерства закордонних справ Хуа Чуньїн (Hua Chunying) 3 лютого 2020 року про те, що уряд Китаю «повідомляв Сполучені Штати про епідемію та контрольні заходи [Китаю] загалом 30 разів з 3 січня», викликав насмішки в мережі, оскільки громадянам Китаю стало відомо про спалах хвороби лише після виходу на CCTV інтерв'ю пульмонолога доктора Чжуна Наньшаня (Zhong Nanshan) [анг], 20 січня. Люди були обурені, що навіть у період спалаху лідери КПК продовжували вважати політичну пропаганду важливішою за соціальну відповідальність.

Доктор Лі Веньлян та вимоги щодо політичної реформи

Новини про смерть доктора Лі та заклики до політичних реформ також активували цензуру. Дослідження Citizen Lab виявило 26 комбінацій у цій категорії контенту, в тому числі «коронавірус + передача від людини до людини + Лі Веньлян» (冠状病毒+人传人+李文亮), «епідемія + кольорова революція + Лі Веньлян» (疫情+颜色革命+李文亮), «епідемія + вірус + Лі Веньлян + центральний уряд» (疫情+病毒+李文亮+中央), «Ухань + 5 вимог» (武汉+五大诉求) та «Ухань + звільнити» (武漢+光復). Запозичивши політичну лексику на кшталт «5 вимог» та «звільнити» з протестів у Гонконзі 2019 року [анг], багато користувачів мережі після того, як дізналися про смерть доктора Лі, закликали до реформи свободи слова.

Новини про спалах COVID-19 у Гонконзі, Макао і Тайвані також стикалися з цензурою. Приблизно 99 комбінацій ключових слів у дослідженні були пов'язані з китайськомовними регіонами, зокрема, «медичні працівники + страйк + часткове закриття прикордонних контрольно-пропускних пунктів» (醫護人員+罷工+局部封關), «Керрі Лам (Carrie Lam) + маріонетка» (林鄭月娥+傀儡), «маска + Тайвань + експорт + держава» (口罩+台灣+出口+國家), «Макао + уряд + носити маску» (澳門+政府+戴口罩).

У Гонконзі відмова голови адміністрації Керрі Лам від посилення контролю над прикордонними контрольно-пропускними пунктами після Китайського Нового року зіткнулася з різкою критикою громадськості; також поширювалися чутки, що Пекін не затвердив заходи прикордонного контролю. Медичні працівники державних лікарень ініціювали акцію протесту [анг], щоб тиснути на уряд Гонконгу для посилення прикордонного контролю, а пропекінські групи у Гонконзі чинили тиск на призначену урядом Службу охорони здоров'я для покарання її працівників. У Тайвані рішення уряду про заборону експорту масок викликало збурення у соціальних мережах на материковому Китаї.

Під цензуру підпадають і чутки, і факти

У звіті наведено 38 комбінацій ключових слів, що стосуються спекулятивних або неофіційних заяв, таких як «епідемія уханьської пневмонії вийшла з-під контролю» (武漢肺炎疫情失控), «Ухань + інфекція + десятки тисяч» (武漢+感染+十幾萬) та «Шанхай + передумови + ліки + вірус» (上海+背景+药物+病毒).

Хоча за результатами деяких наукових досліджень підраховано [анг], що масштаби спалаху епідемії можуть сягнути аж сотень тисяч інфікованих в Ухані, такі обговорення заборонені в Китаї. Незважаючи на те, що згідно з офіційними даними станом на 6 березня [кит] в Ухані було 49 797 інфікованих, уряд Китаю ніколи не визнавав, що ситуація у місті вийшла з-під контролю, навіть після початку ізоляції міста 23 січня, під час якої багато жителів Уханя просили про допомогу у Weibo і WeChat.

Повідомлення від урядових ЗМІ також активували блокування у WeChat через 23 комбінації ключових слів, зокрема, «відповідний + контроль захворювання + заборона подорожей + вірус» (有关+疾病控制+旅行限制+病毒) та «пневмонія + контроль та профілактика захворювання + вірус + медичний журнал» (肺炎+疾病预防控制+病毒+医学期刊).

Першого березня у Китаї набрали чинності Положення про екологічне управління інформаційним контентом в інтернеті [кит]. Ці нормативні положення забезпечують правову базу для примушування контент-платформ цензурувати інформацію, яка розпливчасто визначена як «шкідлива» чи «негативна інформація» [анг], включаючи заголовки із перебільшенням, плітки знаменитостей, вульгарний або непристойний контент та «неприйнятні коментарі та описи стихійних лих і масштабних інцидентів».

З моменту виникнення спалаху COVID-19 багато критиків [анг], висловлювали занепокоєння з приводу неспроможності китайських ЗМІ сповіщати та інформувати громадськість, а також щодо наслідків таких інформаційних репресій для глобальної системи охорони здоров'я. У своєму звіті Citizen Lab наголошувала на необхідності для міжнародної спільноти вирішити цю проблему:

Censorship of the COVID-19 outbreak is troubling, and shows the need for thorough analysis of the effects of information control during a global public health crisis. Countering misinformation and uninformed speculation related to the epidemic may help keep public fear in check and remove information that would mislead people about how best to protect themselves. However, restricting general discussions and factual information has the opposite effect and limits public awareness and response.

Цензура інформації щодо спалаху COVID-19 викликає занепокоєння і свідчить про необхідність ретельного аналізу наслідків інформаційного контролю під час кризи глобальної системи охорони здоров'я. Протидія дезінформації та необґрунтованим чуткам, пов'язаним з епідемією, може допомогти стримувати суспільний страх та видаляти інформацію, яка вводить людей в оману стосовно того, як найкраще захистити себе. Однак обмеження загальних обговорень та фактичної інформації має протилежний ефект та обмежує обізнаність та реагування громадськості.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.