Антігона. Фото Департаменту національних парків і охорони дикої природи Непалу з публікації Nepali Times. Використовується з дозволу. 

Цю статтю Магешвора Ачар’ї вперше опублікували Nepali Times. Global Voices публікують редаговану версію згідно з угодою про обмін контентом. 

Антігони посідають унікальне місце серед всіх інших видів птахів у Непалі завдяки їхньому легендарному зв’язку з Господом Буддою у Лумбіні – місці, де він народився. 

Будійська легенда розповідає, що одного дня принц Сіддгартха (Будда) прогулювався палацовим садом, коли натрапив на журавля, пораненого стрілою. Коли він витягнув стрілу, його двоюрідний брат Девдатта, який підстрелив птаха, зажадав повернути його собі. Неспроможні визначити, хто є законним власником, двоє пішли до короля Суддгодани, який оголосив, що птах належить тому, хто врятував йому життя. 

Птахом, якого згадують будійські писання, вважають антігону, яка живе у Лумбіні і болотяних місцинах рівнини Тераї у Непалі. Цей вид, можливо, живе там багато тисячоліть. 

Фото Департаменту національних парків і охорони дикої природи Непалу з публікації Nepali Times. Використовується з дозволу.

Культурне значення антігони визнають у місцевому муніципалітеті, який вважає цього птаха своїм символом. Проте швидка урбанізація у цій частині Непалу призвела до руйнування його природного середовища. 

Дослідження Зоологічного товариства Непалу і Центральної кафедри біології Трібхуванського університету, яке профінансували Міжнародна фундація журавлів і Всесвітній фонд дикої природи, оцінило популяцію цих моногамних птахів у Непалі у 690.

Провідний дослідник-орнітолог Гем Катувал попереджає, що журавлі та інші види птахів можуть зникнути з Тераї, якщо терміново не вжити заходів зі збереження. 

Фото Департаменту національних парків і охорони дикої природи Непалу з публікації Nepali Times. Використовується з дозволу. 

Проте Гарі Шарма з Центральної кафедри біології менш збентежений. Він каже, що “дослідження проводили у сухий сезон, але навіть тоді ми нарахували більше журавлів, ніж сподівалися. Їх чисельність, без сумніву, збільшиться у дощовий сезон”. 

Дослідження вивчало популяцію і стан журавлів у великому Лумбіні й інших районах: 14 команд працювали у 93 місцях гніздування, в тому числі десяти у Лумбіні, двох у Капілвасту, семи у Рупандегі і по одному біля озера Джагдішпур, озера Баджаха і у Навалпарасі. 

З 15 видів журавлів в усьому світі на території Непалу проживають чотири: антігона, красавка, журавель сірий і журавель чорношиїй. 

YouTube відео від Nepali Times розповідає про намагання одного монаха зберегти птахів і священність Лумбіні. 

Красавка, журавель сірий і журавель чорношиїй – це перелітні птахи, які визмку спускаються з Тибетського плато через Гімалайські гори на рівнини Непалу і Індії. Але антігона залишається на місці, тому дослідження зосереджено на цьому виді. 

Як і для інших диких тварин, виживання антігони залежитть від наявності води в річках, озерах і болотах. Але вода висихає через надмірне споживання, забруднення, інвазивні види і різкі погодні коливання, які спричиняє кліматична криза. 

“Оскільки влітку річки міліють, птахи мігрують далі на південь. Минулої зими біля озера Баджаха бачили понад 100 птахів. Цього разу вода висохла і залишилося тільки 27”, – каже Катувал. 

Фото Департаменту національних парків і охорони дикої природи Непалу з публікації Nepali Times. Використовується з дозволу. 

В анклаві Лумбіні було створено спеціальну Зону охорони журавлів через його священний зв’язок з Буддою. 

Дослідження, яке було зосереджено на території Лумбіні, до якої входять Капілвасту, Рупандегі і Парасі, з’ясувало, що хоча болота важливі, журавлі тяжіють до гніздування на відкритих полях і уникають лісів. BirdLife International оголосили цей регіон Важливою орнітологічною територією. 

Збільшення проєктів розвитку і нові цементні заводи в Лумбіні непокоять дослідників, які вважають, що це призведе до подальшого руйнування природного середовища і браку води. 

Фото Департаменту національних парків і охорони дикої природи Непалу з публікації Nepali Times. Використовується з дозволу.

Інша загроза журавлям і решті птахів – сільськогосподарська практика спалювання залишків від збору урожаю, що зменшує доступність комах, на якій і без того вже відобразилося використання пестицидів. Загрозою є також лінії електропередач: щонайменше 42 журавлі загинули за останні 12 років від зіткнення з проводами. Додаткова небезпека – це бездомні собаки і люди, які крадуть яйця. 

Оскільки природне середовище журавлів тягнеться вздовж кордону між Непалом і Індією, багато журавлів літають туди і назад, що вказує на потребу транскордонної охоронної кампанії з міченням птахів для відстежування їх пересувань. 

Досліджено було також місцеве сприйняття журавлів, яке виявилося переважно позитивним: більшість мешканців вважали присутність цих птахів на їхніх полях доброю прикметою. Проте у Тераї проживає наразі більше половини населення Непалу, серед них – все більше мігрантів з гір, які можуть не поділяти такого шанобливого ставлення до журавлів. 

Журавлі

Фото Департаменту національних парків і охорони дикої природи Непалу з публікації Nepali Times. Використовується з дозволу.

Журавлі – це найбільші в світі птахи, які вміють літати. Антігони можуть бути до двох метрів заввишки і до трьох метрів завширшки з розправленими крилами. Вони мають світлокоричневий колір і червоні плями на голові і шиї, рожеві лапи. 

Журавлі важать 6-12 кілограмів і є всеїдними, харчуючись рослинами, зерном, корінням, комахами і хробаками. Вони розмножуються у дощовий сезон і будують гнізда біля болот і на полях з трави, коріння і стебел очерету. 

Зазвичай вони висиджують одне-два яйця в одному гнізді. Яйця висиджують і самець, і самка, 30-32 дні до появи пташенят. Вони живуть парами, у неволі можуть прожити до 40 років. 

Приліт журавлів вказує на настання сезону дощів і часу саджати рис. Вони вважаються символом кохання, тому що паруються на все життя.