Люди збираються на п'ятничну молитву біля Малої мечеті в Ташкенті. Фото автора. Використано з дозволу.

2 лютого міліція в столиці Узбекистану Ташкенті заарештувала щонайменше 10 бородатих чоловіків і доставила їх у відділок, де їх змусили збрити бороди під загрозою ув'язнення. Інцидент стався на ринку “Маліка”, що спеціалізується на продажу побутової техніки та електроніки, коли власники магазину поверталися на робоче місце після відвідування п'ятничної молитви в сусідній мечеті.

Узбецька радіослужба “Вільна Європа/Радіо Свободи” “Радіо Озодлик”, яка повідомила про цю історію, підкреслила, що це був один з кількох подібних рейдів, які відбулися на ринку за останні кілька років. За словами заарештованих під час цих рейдів, вони були змушені збрити бороди з релігійних міркувань. Це останній випадок дедалі тривожнішої тенденції, коли узбецька влада вживає антирелігійних заходів, порушуючи свободу віросповідання та право сповідувати свою релігію.

У вересні 2023 року повідомлялося, що влада закрила щонайменше 10 ресторанів у Ташкенті, оскільки вони позиціонували себе як халяльні та не продавали клієнтам алкоголь. Їхні власники розповіли, що отримували неофіційні натяки від влади, що їм буде дозволено знову відкритися, якщо вони погодяться продавати алкоголь. Також надходили повідомлення про те, що правоохоронні органи просили власників магазинів, які продають ісламську літературу, парфумерію та одяг, змінити ісламські назви своїх магазинів і прибрати арабські вивіски з вітрин.

Ці інциденти сталися невдовзі після засідання уряду, присвяченого “зростанню релігійного радикалізму” в країні, що відбулося на початку вересня 2023 року. Засідання проходило під головуванням прем'єр-міністра Абдулли Аріпова і було присвячене питанням, пов'язаним з молитвою на робочому місці, багатоженством за шаріатом і відвідуванням чиновниками релігійних заходів. На зустрічі Аріпов нібито висунув ультиматум чиновникам, заявивши, що вони не можуть одночасно працювати і сповідувати релігію на державній службі.

Це не перший випадок, коли мусульмани в Узбекистані, які складають 94 відсотки населення, зазнають переслідувань через свої переконання. Нещодавні драконівські заходи сягають корінням у часи правління першого президента Іслама Карімова, яке тривало з 1991 року до його смерті у 2016 році. Правління Карімова характеризувалося систематичним порушенням свободи віросповідання, арештами і тортурами громадян за будь-який публічний прояв релігійності, що ототожнювалося з екстремізмом. Через це Узбекистан потрапив до списку Комісії США з міжнародної релігійної свободи як найгірший порушник релігійних свобод у світі, де він залишався до 2020 року.

Ось відео на YouTube з історіями людей, які пережили релігійні репресії за часів правління Карімова.

Виключення Узбекистану з цього жахливого списку стало можливим завдяки реформам, проведеним нинішнім президентом Шавкатом Мірзійоєвим після його приходу до влади у 2016 році. Серед помітних позитивних зрушень, що відбулися з того часу, – закриття сумнозвісної в'язниці “Джаслик”, де утримували і катували політичних і релігійних в'язнів, амністія і звільнення звинувачених в екстремізмі, а також виключення 16 000 осіб з “чорних списків” спецслужб, що містили імена релігійних діячів, яких влада підозрювала в екстремізмі.

Однак, схоже, що релігійні реформи вже досягли свого піку без перспективи будь-яких подальших правових та інституційних змін. Хоча існує консенсус щодо того, що ситуація з релігійними свободами значно покращилася за часів Мірзійоєва, не можна заперечувати, що є ще багато можливостей для покращення. У зв'язку з цим, нещодавній відступ є тривожною тенденцією для узбецьких мусульман, які прагнуть відкрито сповідувати свою релігію.