
Ядерний полігон на атолі Бікіні. Маршаллові острови. Фото Рона Ван Оерса / ЮНЕСКО. Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 IGO
Тихоокеанські громади відзначили 70-ту річницю ядерних випробувань на атолі Бікіні на Маршаллових островах, наголошуючи на вимозі справедливості та підзвітності.
1 березня – День без'ядерного і незалежного Тихоокеанського регіону, але на Маршаллових островах він відзначається як День пам'яті жертв ядерних випробувань на честь жертв “Касл Браво” – кодової назви випробування термоядерної бомби, проведеного військовими Сполучених Штатів.
Бомба потужністю 15 мегатонн, скинута на атол Бікіні, була еквівалентна тисячі бомб, скинутих на Хіросіму. Вона створила грибовидну хмару, яка піднялася в атмосферу на 40 кілометрів, а її радіоактивні опади вразили прилеглі населені атоли. Американські військові провели 67 випробувань ядерної зброї на Маршаллових островах між 1946 і 1958 роками.
В результаті випробувань щонайменше два острови випарувалися і змусили назавжди переселитися громади, забруднені радіоактивним випромінюванням. Захворюваність на рак та інші серйозні хвороби, пов'язані з ядерними випробуваннями, зростала протягом наступних кількох десятиліть.
Було здійснено відшкодування, але токсичні наслідки випробувань продовжують завдавати шкоди і донині. Громадська організація “ICAN” підкреслила, що випробування на полігоні “Касл Браво” – “це історія про те, як життя на Маршаллових островах було вирване з корінням, землі забруднені, а люди змушені боротися з наслідками протягом багатьох поколінь”.
Громадські зібрання на Фіджі і Маршаллових островах відзначили 70-ту річницю випробувань на полігоні “Касл Браво” закликами до справедливості.
FWRM співала на Марші солідарності з жертвами ядерної зброї, що відбувся сьогодні в кампусі Університету Лаукала в Суві.
Минуло 70 років з часу вибуху на “Касл Браво” (1 березня 1954 року).
#NuclearFreePacific #PeoplePower pic.twitter.com/etKO1i9pgJ
— Fiji Women's Rights Movement (@FWRM1) March 1, 2024
Деякі ветерани та нащадки тих, хто був евакуйований з рідних домівок, також приєдналися до заходу.
Ми також висловлюємо подяку ветеранам ядерних випробувань у Тихоокеанському регіоні та їхнім нащадкам, які сьогодні приєдналися до маршу солідарності @misa4thepacific День пам'яті жертв ядерної катастрофи в @UniSouthPacific.
“Щоб не забути”.#NuclearJustice #NewClearWays #NukeFreeFridays #NukeFreePacific pic.twitter.com/nvSqkhlz7o
— PANG (@pangmedia) March 1, 2024
Кеті Джоел було шість років у 1954 році, коли її сім'ю виселили з громади.
Пам'ятаю, коли я побачила літаки, що пролітали над моїм островом, я дуже злякалася. Нас евакуювали США. До сих пір я тужу за своєю батьківщиною. Я завжди думаю про свою батьківщину і мрію, що одного дня, за допомогою нашого президента, я зможу знову ступити на свою землю.
Кеті Джоел було шість років, коли ядерні випробування #Bravo розповсюдили радіоактивні опади над північними атолами #MarshallIslands, включаючи Ронгелап та Айлінгіни. pic.twitter.com/jt7wTHyyLK
— Nic Maclellan (@MaclellanNic) March 1, 2024
Генрі Пуна, генеральний секретар Форуму тихоокеанських островів, зазначив, що вирішення питань, пов'язаних з ядерними випробуваннями, залишається недостатнім.
Наша історія переповнена іноземною неповагою до нашого блакитного Тихого океану. Очевидно, що нас використовували як полігон, більше схожий на випробувальну лабораторію. І ми повинні поставити питання, чому найкрасивіший куточок світу, з найкрасивішим і наймиролюбнішим народом, був обраний для цих жахливих актів без нашої інформованої згоди?
Хоча ми пройшли довгий шлях у залагодженні минулих образ, на жаль, умови вирішення питань ядерної спадщини на Маршаллових островах були неадекватними, а тому залишаються незавершеними.
Рух за мир Аотеароа вказав на політичне значення Дня без'ядерного і незалежного Тихоокеанського регіону.
День без'ядерного і незалежного Тихоокеанського регіону – це день пам'яті про те, що зарозуміле колоніальне мислення, яке дозволило і навіть заохочувало цей жах, триває і сьогодні – Тихоокеанський регіон все ще не є ні без'ядерним, ні незалежним.
Це день вшанування мужності, сили і витривалості корінних народів Тихоокеанського регіону, які наполегливо боролися і повернули контроль над своїм життям, мовами і землями, щоб забезпечити передачу майбутнім поколінням способу життя, який передали їм їхні предки.
Шон Берні, міжнародний активіст Грінпіс Інтернешнл з питань клімату та ядерної енергетики, також висловив солідарність з народом Маршаллових островів.
Гордий народ Маршаллових островів зберіг свій глибокий і міцний зв'язок зі своєю тихоокеанською батьківщиною, незважаючи на всі спроби зруйнувати цей зв'язок через переміщення та забруднення. Таку ж рішучість вони демонструють і зараз, реагуючи на руйнівні наслідки зміни клімату.